Провадження № 2/711/947/14
Справа № 711/1522/14-ц
25 березня 2014 року Придніпровський районний суд
м. Черкаси
В складі: головуючого - судді Колода Л.Д.
при секретарі Бойко Ю.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.07.2012 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей. За умовами п. 1 договору позики позивач надав відповідачу позику на суму 200 000 грн., що в еквіваленті становить 25 000 доларів США. Відповідно до п. 2 договору позики позичальник зобов'язується повністю повернути позикодавцеві взяті у позичку кошти до 09.11.2015 р. в порядку та умовах передбачених договором. Позичальник повинен повертати позику частинами відповідно до узгодженого сторонами в договорі позики графіку. Позичальник може повернути позичені кошти раніше строку зазначеного в п. 2 договору позики, а позикодавець зобов'язується прийняти борг частинами, а також раніше строку, передбаченого цим договором. Згідно п. 2.3.2 договору позики сторони домовилися, що факт повернення позики, згідно узгодженого графіку, фіксується на примірнику договору позикодавця в графах узгодженого графіку повернення позичених коштів. Узгоджений сторонами в договорі позики графік повернення позичених коштів позичальником не виконується. Платежі у розмірі 5 000 грн. за 09.12.2013 р. та 09.01.2014 р. відповідачем здійснені не були. Станом на 07.02.2014 р. заборгованість за договором позики становить 120 000 грн., що в еквіваленті становить 15 000 доларів США. П. 5 договору позики передбачено, що в разі коли позичальник не здійснить чергового платежу, згідно узгодженого графіку у встановлений строк, то позикодавець вправі стягнути заборгованість в судовому порядку, а також задовольнити свої вимоги за рахунок майна позичальника. В якості забезпечення повернення коштів, наданих позичальнику за договором позики від 09.07.2012 р. із ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 16.12.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Предметом договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 29,2 кв.м., житлова площа становить 14,5 кв.м. За умовами п. 9,10 іпотечного договору узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 188 020 грн. П. 28 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на заставлене майно шляхом визнання права власності на нього в разі не виконання іпотекодавцем зобов'язання за основним договором. На підставі вищевикладеного просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,5 кв.м., житлова площа становить 27,9 кв.м., вартістю 188 020 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 880 грн. 20 коп.
Представник позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причину не явки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи рекомендованим листом, про що в матеріалах справи мається розписка, уповноважив представника на захист його інтересів в суді.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. До судового засідання 25.03.2014 р. звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, в результаті їх повного, всебічного та об'єктивного дослідження, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 09.07.2012 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей. За умовами п. 1 договору позики позивач надав відповідачу позику на суму 200 000 грн., що в еквіваленті становить 25 000 доларів США. Факт отримання відповідачем ОСОБА_2 коштів в сумі 200 000 грн. у вигляді позики від ОСОБА_1 підтверджується розпискою від 09.07.2012 р. Відповідно до п. 2 договору позики відповідач зобов'язалася повністю повернути позивачу взяті у позичку кошти до 09.11.2015 р. в порядку та умовах передбачених договором. Позичальник повинен повертати позику частинами відповідно до узгодженого сторонами в договорі позики графіку. Позичальник може повернути позичені кошти раніше строку зазначеного в п. 2 договору позики, а позикодавець зобов'язується прийняти борг частинами, а також раніше строку, передбаченого цим договором. Згідно п. 2.3.2 договору позики сторони домовилися, що факт повернення позики, згідно узгодженого графіку, фіксується на примірнику договору позикодавця в графах узгодженого графіку повернення позичених коштів. В судовому засіданні встановлено, що узгоджений сторонами в договорі позики графік повернення позичених коштів відповідачем не виконується, платежі у розмірі 5 000 грн. за 09.12.2013 р. та 09.01.2014 р. відповідачем здійснені не були. Станом на 07.02.2014 р. заборгованість за договором позики становить 120 000 грн., що в еквіваленті становить 15 000 доларів США. П. 5 договору позики передбачено, що в разі коли позичальник не здійснить чергового платежу, згідно узгодженого графіку у встановлений строк, то позикодавець вправі стягнути заборгованість в судовому порядку, а також задовольнити свої вимоги за рахунок майна позичальника.
В якості забезпечення повернення коштів, наданих позичальнику за договором позики від 09.07.2012 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір від 16.12.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_3 реєстровий номер 2232. Відповідно до п. 5 договору іпотеки від 16.12.2013 р. предметом договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 29,2 кв.м., житлова площа становить 14,5 кв.м. За умовами п. 9,10 іпотечного договору узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 188 020 грн. П. 28 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на заставлене майно шляхом визнання права власності на нього в разі не виконання іпотекодавцем зобов'язання за основним договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Тобто, з моменту першого порушення графіку повернення позики відповідачем у позивача виникло право вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно ч. 1 ст. 33 ЗУ України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
П. 28 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на заставлене майно шляхом визнання права власності на нього, в разі не виконання іпотекодавцем зобов'язання за основним договором.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідно застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання.
10.01.2014 р. позивачем ОСОБА_1 було вручено відповідачу ОСОБА_2 письмове повідомлення про необхідність повернення позики, але вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення.
На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання перед позивачем ОСОБА_1 належним чином не виконала, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. У зв'язку з тим, що позивачем при подачі позову до суду був сплачений судовий збір в сумі 1 880 грн. 21 коп. (квитанція № 2524.518.1 від 10.02.2014 р.), то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути вищевказану суму судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 626, 629, 1050 ЦК України, ст. ст. 33, 36,37 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 8,10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд , -
Позов задовольнити повністю. Звернути стягнення на предмет іпотеки та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., вартістю 188 020 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 880 грн. 21 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області.
Головуючий: