Копія
Справа №2214/3909/2012
Провадження №22-ц/792/710/14
25 березня 2014 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,
суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,
при секретарі : Гриньовій А.М.
з участю : заявника ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, представника відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Присяжного О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/166/14-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду від 28 січня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів
ОСОБА_1, звертаючись до суду із заявою, вказував, що рішенням Славутського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року, його, ОСОБА_1, зобов'язано усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 шляхом їх вселення у вказану квартиру. На виконання судового рішення Славутським міськрайонним судом 31 жовтня 2013 року видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду. ОСОБА_1 зазначав, що на час ухвалення рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 була власником 1/2 частини квартири. Однак, заявник вказав, що 26 червня 2013 року на прилюдних торгах придбав 1/2 квартири АДРЕСА_1. Таким чином став одноосібним власником спірної квартири. Отже, на думку позивача, подальше виконання рішення Славутського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року призведе до порушення його прав, як власника, а також прав його сім'ї. Тому просив визнати виконавчий лист № 2214/3909/2012 від 31 жовтня 2013 року виданий Славутським міськрайонним судом таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 28 січня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, постановити ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального і _________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Маршал І.М. провадження № 22-ц/792/710/14
Доповідач - Костенко А.М. Категорія № ухвала суду процесуального права. Вказує, що при вирішенні заяви суд не дослідив належним чином наведені в заяві обставини. Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що позивач ОСОБА_3, а також ОСОБА_5 мають у приватній власності інше житло. Також зазначає, що суд неправомірно не застосував положення ч. 6 ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки після придбання на прилюдних торгах 1/2 частини спірної квартири став одноосібним власником квартири, а тому тепер не є за статусом боржником. Вказує, що подальше виконання рішення суду призведе до порушення його прав та прав його сім'ї, які постійно проживають у спірній квартирі. Крім того, апелянт вказує, що суд безпідставно взяв до уваги ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2008 року якою визнано незаконними дії державного виконавця відділу ДВС Славутського МРУЮ щодо звернення стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначає, що став власником спірної квартири після придбання 1/2 її частини на прилюдних торгах, які не визнані недійсними.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК Україин, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Як видно з матеріалів справи, рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2013 року позов ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні майном, виселення з квартири задоволено частково. Усунуто перешкоди з боку ОСОБА_1 у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 та майном у вигляді побутової техніки і меблів шляхом вселення ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вказану квартиру та зобов'язано ОСОБА_1 повернути в квартиру побутову техніку і меблі.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що місце проживання ОСОБА_3 та спільних дітей сторін зареєстроване в спірній квартирі, а ОСОБА_1 перешкоджає їм в користуванні цим житловим приміщенням.
Вказане рішення після його оскарження в апеляційному та касаційному порядку набрало законної сили та підлягало виконанню.
У зв'язку з цим ОСОБА_3 було видано виконавчий лист на виконання даного рішення суду та відкрито виконавче провадження.
В своїй заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що на час прийняття рішення Славутським міськрайонним судом ОСОБА_3 належала 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Однак 26 червня 2013 року на прилюдних торгах він придбав частину квартири, яка належала ОСОБА_3 та є одноосібним власником вищевказаної квартири, а виконання рішення суду призведе до порушення його прав як власника.
Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України поряд з іншими основною засадою судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Положення даної цивільної процесуальної норми спрямовані на недопущення порушень законодавства щодо стягувача та на забезпечення відновлення його порушених прав. Зокрема, у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням або з інших причин.
Однак наявність факту одноосібної власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 не можна вважати такою обставиною, яка тягне за собою визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_1 свого зобов'язання за виконавчим листом не виконав.
Доводи апеляційної скарги, що ставши одноосібним власником всієї квартири ОСОБА_1 втратив статус боржника по цивільній справі щодо вселення ОСОБА_3 в квартиру слід відхилити.
Так на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду від 13 травня 2013 року в апеляційному суді він надав до апеляційного суду свідоцтво про придбання з прилюдних торгів 26 червня 2013 року 1/2частини спірної квартири, що належала ОСОБА_3, тобто апеляційному, а в послідуючому і касаційному судам, було достеменно відомо на час винесення рішення про відмову в задоволенні апеляційних та касаційних скарг ОСОБА_1 про факт одноосібного права власності за ним на спірну квартиру. Однак суди апеляційної та касаційної інстанцій рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2013 року про усунення перешкод з боку ОСОБА_1 у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спірною квартирою залишили без змін.
Крім того, як вбачається з рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду, ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ місце проживання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстроване в спірній квартирі й вони мають право на користування цією квартирою.
Рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню.
Способи захисту порушеного права власності здійснюється власником у відповідності до ст. 386 Цивільного кодексу України шляхом подачі відповідного позову до суду щодо захисту свого права власності. А на даний час рішення суду про визнання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, місце проживання яких зареєстровано у вказаній квартирі, втратившими право користування спірною квартирою, чи їх виселення з квартири відсутнє.
Інших підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідачем не наведено.
При цьому посилання ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 не є боржником до стягувача ОСОБА_3, не може бути взято до уваги, оскільки рішення суду підлягає виконанню в частині вселення не тільки ОСОБА_3, а й спільних неповнолітніх дітей сторін ОСОБА_5 і ОСОБА_6, щодо яких статус боржника ОСОБА_1 не втрачено.
Крім того, задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та фактичного невиконання рішення суду, може призвести до порушення прав неповнолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користування житлом, охоронюваних чинним законодавством, а саме ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" та інших норм цивільного законодавства щодо захисту прав неповнолітніх.
Також слід прийняти до уваги, що ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2013 року за скаргою ОСОБА_3 дії державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції щодо звернення стягнення на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 визнано незаконними, тобто фактично між сторонами існує спір щодо законності придбання ОСОБА_1 1/2 частини даної квартири, яка належала ОСОБА_3
Не надано апелянтом до апеляційного суду і належних та допустимих доказів, що суддя Маршал І.М. побічно була заінтересована в результатах розгляду даної справи.
За таких обставин слід прийти до висновку, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги про необґрунтованість та безпідставність оскаржуваної ухвали суду з вищевказаних підстав слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду від 20 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : (підпис) Судді : (підписи)
З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко