Справа № 359/1934/14-а
Провадження № 2а/359/100/2014
27 березня 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Івченко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Бориспільського району при УДВІ ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, -
11 березня 2014 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшов вище зазначений позов, з проханням : визнати дії по складанню протоколу та постанови ДАІ Бориспільського МВ УМВС в Київській області від 30.11.2013 року відносно нього неправомірними та скасувати їх і не допустити його неправомірного покарання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 30 листопада 2013 року біля 17.20 годин керуючи власним транспортним засобом марки «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по дорозі Кільцева-Бориспіль зі сторони СМУ-17 в напрямку м. Бориспіль. Під'їжджаючи до залізничного переїзду, він побачив червоний сигнал світлофора і зупинився, дочекавшись проїзду потяга.
Попереду нього стояв транспортний засіб. Після проїзду потяга, червоне світло погасло і він почав рух, проте стоячий попереду нього транспортний засіб марки «ДЕУ» світлого кольору чомусь не рухався, і водій почав йому махати рукою через відкрите вікно, даючи йому знак, що у нього якісь неполадки і він не маючи перешкоди почав рух, об'їхав стоячий транспортний засіб.
Метрів за сто, його зупинили працівники ДАІ, які знаходились біля службового автомобіля, без включених яких то світлових сигналів, які потім звинуватили його в неправильному обгоні на залізничному переїзді. Після чого склали протокол.
Копію постанови він отримав лише 14 лютого 2014 року, яку йому було направлено ДВС м. Бориспіль. До цього часу він бачив протокол і постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, оскільки підписував їх особисто, проте, всупереч вимог законодавства, їх не було вручено самому ОСОБА_1 Через це він звертався зі скаргою до керівника ДАІ Бориспільського МВ УМВС в Київській області щодо неправомірних дій лейтенанта Осіпова В.В. при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, проте відповіді на неї так і не отримав.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги повністю підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не залучались свідки, оскільки здійснювалась відео фіксація правопорушення, яку було показано ОСОБА_1 В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про фіксацію правопорушення засобами фіксації та не приєднано цих файлів на носії до протоколу, оскільки згодом ці відео файли були знищені через завантаження вірусами. Підтвердив факт наявність скарги ОСОБА_1, до керівника ДАІ Бориспільського МВ УМВС в Київській області щодо його дій при складанні протоколу та постанови про адміністративне правопорушення та достеменно знає про її наявність, оскільки особисто писав пояснення та рапорт по ній.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 30 листопада 2013 року відносно позивача ІВДАІ Бориспільського МВ Осіповим В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення Серії АГ 2 № 132463, згідно якого ОСОБА_1 30.11.2013 року близько 16 годин 30 хвилин в м. Бориспіль по вул. Привокзальній, керував транспортним засобом ««ОПЕЛЬ Комбо» д.н.з. НОМЕР_1, здійснив об'їзд транспортного засобу перед залізничним переїздом, коли рух через нього було заборонено, чим порушив п. 20.7 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 123 КУпАП.
У поясненнях, що містяться в протоколі, ОСОБА_1 зазначив, що об'їхав машину перед залізним переїздом.
Постановою від 30.11.2013 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, що підтверджується постановою від 30.11.2013 року Серії АА2 № 456723 (а. с. 2).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, 30.11.2013 року близько 16.30 годин в м. Бориспіль по вул. Привокзальній керуючи автомобілем «ОПЕЛЬ» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив об'їзд транспортних засобів, які стояли перед залізничним переїздом коли рух через нього було заборонено, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 123 КУпАП (а. с. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КУпАП порушення особою, яка керує транспортним засобом, правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Відповідальність за дане правопорушення передбачене у вигляд штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З пояснень позивача вбачається, що постанову він підписав 30.11.2013 року, але фактично її отримав та ознайомився лише 14 лютого 2014 року.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З дослідженої копії протоколу про адміністративне правопорушення Серії АГ2 № 132463 встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а саме не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено яким чином було заборонено переїзд залізничного переїзду. Крім того в протоколі відсутні відомості про свідків даної події.
У відповідності до п. 20.7 Правил дорожнього руху України забороняється самовільно відкривати шлагбаум або об'їжджати його, а також об'їжджати транспортні засоби, які стоять перед переїздом, коли рух через нього заборонено.
З пояснень позивача вбачається, що він змушений був об'їхати попереду стоячий транспортний засіб, водій якого подав йому сигнал, щоб він його об'їхав, а також було увімкнено аварійний сигнал.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ч. 4 та 6 вказаної статті суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідач заперечував проти заявленого позову, проте будь-яких належних та допустимих доказів суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що суб'єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2013 року відносно позивача за ч. 1 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення була винесена з дотриманням вимог ст. 256, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до змін внесених до ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За змістом пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.
Враховуючи, що відповідачем з урахуванням тієї обставини, що будь-які належні докази, які б свідчили про наявність в діях позивача порушень правил дорожнього руху, суду надані не були, та, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини позивача слід тлумачити на його користь, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення щодо позивача підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього має бути закрито.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст. 171-2 ч. 2 КАСУ, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11,71, 86, 99, 128, 158-163, 171-2 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Бориспільського району при УДВІ ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення Серії АА 2 № 456723 від 30.11.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 123 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1.
Постанова остаточна оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Яковлєва