Справа №345/601/14-ц
17.03.2014 р.
м.Калуш
Калуський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря Рибчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права особистої приватної власності на майно,
позивачка звернулася в суд з вищезазначеним позовом, стверджуючи, що з відповідачем перебуває в шлюбі з 25.06.2003 р.. За час спільного проживання нами нажито спільне майно-автомобіль марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1 .Вказаний автомобіль зареєстрований на відповідача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, видане 2-гим МРВ ДАІ м. Калуш 04 квітня 2008 року.Оскільки під-час придбання автомобіля у них не було достатньо коштів то чоловік,а відповідач, отримав кредитні кошти на придбання вказаного автомобіля в «Ерсте Банку». За умовами договору № 014/4543/5/13209 від 08 квітня 2008 року автомашина є заставним майном.З моменту отримання кредиту у відповідача значно знизились доходи і він не мав змоги виплачувати кредит. Позивачка взяла на себе обов»язок по виплаті кредиту. Однією з умов витрачання позивачкоюою власних коштів, було те, що відповідач переоформить машину на її ім»я . ОСОБА_2 не виконав своєї обіцянки, а тому вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.
В судове засідання позивачка не зявилася,однак подала суду заяву у якій вказала,що позов підтримує просить його задовольнити та розглядати справу у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак, подав суду заяву, згідно якої позов визнав повністю та просить справу слухати в його відсутність.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно частини 1 статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами 2, 3 статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один в них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені статтею 71 Сімейного кодексу України.
Так, відповідно до цієї статті, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Згідно свідоцтва про одруження від 25.06.2003 р. сторони зареєстрували шлюб у ВРАГСі Калуського МУЮ під актовим записом №216 25.06.2003 року (а.с.9).
Згідно кредитного договору №014/4543/5/13209 від 08 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти на придбання автомобіля марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1 в «Ерсте Банку» (а.с.10-13).
За умовами договору застави № 014/4543/5/13209 від 08 квітня 2008 року зазначена автомашина є заставним майном (а.с.14-16).
Відповідно до свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 2-гим МРВ ДАІ м. Калуш 04 квітня 2008 року на ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.28) .
Таким чином, суд приходить до висновку, що ,оскільки предметом поділу є неподільна річ ,виділення частки неможливе,відповідач ухиляється від обов'язку виконувати вимоги кредитного договору,позивачка несе витрати з погашення кредиту,припинення права власності на автомобіль не завдасть шкоди інтересам відповідача,слід провести поділ майна подружжя та за ОСОБА_1 слід визнати право особистої приватної власності на автомобіль марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1.
На підставі викладеного, ст.ст.57, 60, 61, 70, 71, 73 Сімейного кодексу України, ст.392 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Провести поділ спільного майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1,а саме автомобіль марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль марки SSANG модель YONG ACTYON, д.н.з. НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.