Єдиний унікальний номер 244/1245/13-к
Номер провадження 11-кп/775/243/2014
21 березня 2014 року коллегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого доставленого
в судове засідання ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку, у залі судових засідань апеляційного суду Донецької області, по кримінальному провадженню № 12013050520000455 від 21.02.2013 р. апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Амвросіївка Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше судимого:
- 06.02.1997 р. Амвросіївським районним судом Донецької області за ст. 101 ч. 3 КК України (в редакції 1960 р.) до 6 років позбавлення волі; 31.08.2001 р. звільнений від покарання на підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію» від 05.07.2001 р. з заміною не відбутої частини покарання у виді 1 року 23 днів на умовне осудження з випробувальним строком;
- 17.09.2008 р. Амвросіївським районним судом Донецької області за ст. ст. 185 ч. 3, 69 і 71 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 01.02.2010 р. умовно-достроково на 6 місяців 09 днів;
- 26.10.2010 р. Сніжнянським міським судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений за відбуттям строку покарання;
мешкає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 9 років.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 - 1920 гривень матеріальної шкоди,-
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним в скоєні злочину при наступних обставинах.
08 липня 2012 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу приватного домоволодіння № 36, розташованого по вулиці 30 років звільнення Донбасу в місті Сніжне Донецької області, де зустрів незнайомого ОСОБА_10 , який також перебував в стані алкогольного сп'яніння. В спілкуванні з останнім, між ОСОБА_9 і Проценком, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої, ОСОБА_10 став висловлюватися на адресу ОСОБА_9 нецензурною лайкою. При цьому, в ході сварки, перемістилися удвох на ділянку місцевості, розташовану на відстані приблизно 30 метрів від приватного домоволодіння АДРЕСА_2 років звільнення Донбасу в місті Сніжне Донецької області, де сварка переросла в бійку. В ході якої, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю, ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в цей же день, тобто, 08 липня 2012 року, приблизно о 15 годині, знаходячись разом із ОСОБА_10 на стежці (грунтовій дорозі), що проходить на ділянці місцевості, розташованій на відстані приблизно 30 метрів від приватного домоволодіння АДРЕСА_2 років звільнення Донбасу в місті Сніжне Донецької області, діючи умисно, з метою умисного заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю, із застосуванням значної фізичної сили, навмисне наніс ОСОБА_10 два удари кулаками в обличчя і шию зліва. Після чого, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи приводити до виконання свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння Проценку тяжких тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю, із застосуванням значної фізичної сили, став наносити удари в область грудної клітини справа і зліва, тобто, в життєво важливі органи людини. В результаті чого, від умисних протиправних дій ОСОБА_9 , спрямованих на заподіяння потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та значної шкоди його здоров'ю, останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: забитих ран надбрівних дуг; саден лівої половини обличчя, лівого плеча і правого ліктьового суглоба; синців повік обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; переломів 5-го ребра - праворуч, і 9-го ребра - зліва, які відносяться тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день; закритої тупої травми шиї, з очаговими крововиливами в область лівого шийного судинно-нервового пучка (шийне нервове сплетіння), перелому верхнього рогу щитовидного хряща зліва, що викликала рефлекторну зупинку серця, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. В результаті чого, через нетривалий час після отримання зазначених вище тілесних ушкоджень, від рефлекторної зупинки серця, яка виникла на підгрунті закритої тупої травми шиї, з очаговими крововиливами в область лівого шийного судинно-нервового пучка (шийне нервове сплетіння), і перелому верхнього рогу щитовидного хряща зліва, настала смерть потерпілого ОСОБА_10 . Труп останнього, 08 липня 2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, був виявлений на стежці (грунтовій дорозі), яка проходить на ділянці місцевості, розташованій на відстані приблизно 30 метрів від приватного домоволодіння АДРЕСА_2 років звільнення Донбасу в місті Сніжне Донецької області.
В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_9 прохає вирок суду скасувати як незаконний, вказує, що судом першої інстанції під час судового провадження не було надано час для підготовки до судових дебатів та останнього слова, чим порушено його право на захист. Вважає, що покази свідка ОСОБА_11 щодо наявності на його правій кисті руки подряпини зі слідами крові неправдивими, оскільки відповідно до висновку експертизи № 310 від 10.07.2012 р. на його кистях рук не було ніяких подряпин. Крім того, йому було відмовлено у задоволенні клопотання про проведення імунологічної експертизи одягу потерпілого та виклику в судове засідання свідків, які мають інформацію по справі. Також зазначає, що на досудовому слідстві він заявляв відвід слідчому і вона не мала права проводи розслідування по справі, його не було ознайомлено з матеріалами провадження, а він лише поставив свою підпис у постанові, а також він не отримував копій постанов про продовження строків утримання під вартою.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 прокурор прокуратури м. Сніжне ОСОБА_12 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.
Заслухав доповідь судді; обвинуваченого, що підтримав свою апеляційну скаргу; захисника, який просив задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого; думку прокурора, що вважав вирок суду залишити без змін; в судових дебатах прокурор, захисник, обвинувачений і в останньому слові ОСОБА_9 підтримали свої вимоги; дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і заперечення прокурора на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_9 не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції, відповідно до вимог КПК України, були повно, неупереджено й безпосередньо з'ясовані всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевірені докази, отримані на підставі змагальності сторін та свободи у доведені їх переконливості, досліджені та проаналізовані і зроблений правильний висновок про винність ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку, який згідно зі ст. 370 КПК України є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні винним себе у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 121 ч. 2 УК України, не визнав і від надання показань відмовився.
Судова колегія вважає, що незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини в судовому засіданні в інкримінованому йому кримінальному правопорушенню, його вина повністю підтверджується сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, які, як вказано раніше в даній ухвалі, були повно, неупереджено й безпосередньо з'ясовані і перевірені під час судового розгляду справи на підставі змагальності сторін та свободи у доведені їх переконливості. На підставі досліджених та проаналізованих доказів, судом зроблений правильний висновок, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду, про винність ОСОБА_9 саме в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.
Як вказано в ухвалі колегії суддів, обвинувачений ОСОБА_9 не визнав свою вину в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Невизнання провини й зайняту позицію обвинуваченого ОСОБА_9 при судовому розгляді справи, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, правильно не взяв до уваги, оскільки його вина повністю підтверджується сукупністю доказів зібраних по кримінальному провадженню.
Так, суд вірно взяв до уваги як доказ винуватості ОСОБА_9 протокол відтворення обставин та обстановки події від 10.07.2012 року з фототаблицями з участю захисника.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_9 докладно розповів про обставини побиття потерпілого і що саме ОСОБА_9 причинив телепні ушкодження потерпілому, від яких настала його смерть.
Дані зафіксовані в названому протоколі повність узгоджуються з даними протоколів огляду місця події від 8 та 9. 07. 2012 року і висновками судово - медичної експертизи відносно потерпілого ОСОБА_10 .
Обставини скоєння злочину ОСОБА_9 об'єктивно підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_11 і ОСОБА_14 , допитаних безпосередньо у судовому засіданні. При цьому, свідки виклали детально відомі їм свідчення і їх показання докладно наведені у вироку суду.
З аналізу показань названих свідків у судовому засіданні видно, що до скоєння кримінального правопорушення причетний саме ОСОБА_9 , а не інші особи.
Підстав не довіряти таким показанням свідків у колегії суддів немає.
Наведені показання свідків повністю спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_9 про його не причетність до скоєного злочину і ці показання обвинуваченого суд вірно не прийняв до уваги, про що вказано в ухвалі колегії суддів.
Виводи колегії суддів свідчать, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 відносно свідків, є не спроможні.
Вказані докази докладно викладені у приговорі суду першої інстанції.
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_9 об'єктивно спростовуються достовірними і допустимими вищевказаними доказами, безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.
Усі вищевказані докази узгоджуються між собою, тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв їх за основу при постановлені вироку.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , викладені в апеляційній скарзі та доповненні до неї про порушення кримінального процесуального закону України, не знайшли свого підтвердження.
Так, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 , що під час судового провадження не було надано час для підготовки до судових дебатів та останнього слова, чим порушено його право на захист, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до журналу судового засідання від 22.10.2013 р. обвинуваченим не було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наданням часу для підготовки до судових дебатів та останнього слова. У судових дебатах ОСОБА_9 промовив, що нічого говорити не буде, а у останньому слові обвинуваченого, пояснив, що не готувався до останнього слова.
Щодо відмови у задоволенні клопотання про проведення імунологічної експертизи одягу потерпілого та виклику в судове засідання свідків, які мають інформацію по справі, то такі доводи апелянта, судова колегія вважає такими, що не можуть бути взяті до увагу, тому що на досудовому слідстві була проведена судово-імунологічна експертиза № 989 від 06.08.2012р., висновки якої ніхто не оспорював та по справі встановлені і допитані всі свідки, які могли дати пояснення щодо події злочину.
Також є не обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 , що він не отримував копій постанов про продовження строків утримання під вартою, оскільки відповідно до ч. 9 перехідних положень КПК України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цього кодексу, продовжують свою дію до моменту їх зміни, відміни або припинення у порядку, яки діяв до набрання чинності цього кодексу. Міра запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_7 була обрана постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 12.07.2012 р., тобто до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом.
Посилання в скарзі ОСОБА_9 , що розслідування справи не мала права проводити слідчий ОСОБА_15 , якій він заявляв відвід, протирічить матеріалам кримінального провадження.
Розслідування справи було доручено декільком слідчим, у тому числі і слідчий ОСОБА_15 , про що у справі є процесуальний документ.
Відповідно до положень КПК України відвід слідчий ОСОБА_15 не розглядався і процесуальне рішення з цього приводу не приймалось.
Вивченням кримінального провадження встановлено, що розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_9 судом першої інстанції проведений відповідно до Розділу 4 - Судове провадження у першій інстанції.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 , що справа була розглянута однобічно, про неповноту судового слідства і не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Під час розгляду кримінального провадження в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення кримінального провадження, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 про відсутність доказів його вини у вчиненні зазначеного злочину, є безпідставними.
З урахуванням наведених доказів дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України.
Міра покарання обвинуваченому обрана відповідно до вимог ст. 65 КК України, на що є вказівки у вироку.
Призначене ОСОБА_9 покарання, колегія суддів вважає таким, яке є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 407 і 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Сніжнянського міського суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Повний текст ухвали буде проголошений учасникам судового провадження 26 березня 2014 року о 13 годині в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області.
Судді: