03 березня 2014 року ( 15 год. 28 хв.)Справа № 808/574/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Приймака Є.О.,
та представників
від позивача: Кравченко С.І., довіреність № 09/01/2014 від 09.01.2014
від відповідача: Воронкова Н.В., довіреність № 4368/10-024 від 28.08.2013
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали», м. Запоріжжя
до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Запоріжбудматеріали» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління доходів № 500 від 11.12.2013 про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, як такий що суперечить законодавству України;
- визнати протиправними та незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління доходів, які полягають у проведенні документальної виїзної перевірки ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» на підставі п.п. 20.1.4 та 78.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті якої було складено акт від 26.12.2013 №134/2201/31269993, як такі що здійснені з порушенням законодавства України;
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.01.2014 №0000102201 про визначення ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 255 067,25 грн., в тому числі за основним платежем 242 153,00 грн., штраф - 12 914,25 грн. згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010; №0000112201 про визначення ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 80 832,25 грн., в тому числі за основним платежем 80 502,00 грн., штраф - 330,25 грн. згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54. Податкового кодексу України від 02.12.2010; №0000122201, яким ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» зменшено суму податку на додану вартість у розмірі 34 188,00 грн., як такі, що є протиправними та суперечать законодавству України.
В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що наказ № 500 від 11.12.2013 начальника ДПІ у Шевченківському районі про призначення проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» на підставі п. 78.1.1 ст. 78 ПК України є таким, що суперечить законодавству України, а дії податкового органу із здійснення перевірки на підставі незаконного наказу також слід вважати незаконними. Зазначає, що ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» отримало лише лист № 11144/10/08-30-22-0 від 19.11.2013, який містив загальні вимоги щодо надання інформації та був оформлений та направлений згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України. Тобто, отриманий лист, за змістом є запитом на надання податкової інформації і не містив жодних обставин, які б свідчили про наявність порушення та можливість його пояснення зі сторони підприємства. Вказує, що оскільки запит було складено з порушенням вимог абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, то підприємство не повинно надавати відповідь контролюючому органу на нього. По суті виявлених під час перевірки порушень зазначає, що надані для перевірки договори, акти, видаткові та податкові накладні містять всі обов'язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати, як юридичну так і господарську сутність укладених правочинів, їхніх учасників, а також грошову складову вчинених господарських операцій, а відтак, будь-які дефекти форми, нібито визначені податковим інспектором, не є підставою для визнання цих документів недійсними. Стверджує, що на час здійснення господарських операцій контрагенти ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» мали податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій, мали керівні органи та спеціальні дозволи. На підставі викладеного вважає, що в акті перевірки помилково зазначено про порушення ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» вимог податкового законодавства без врахування всіх обставин та документів, які не є податковими, але оформлюються під час здійснення господарських операцій.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 10.02.2014 вх. № 5348 вказав на те, що підставою для проведення перевірки позивача згідно наказу № 500 від 11.12.2013 стали положення п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було направлено на адресу позивача письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження від 19.11.2013 № 11144/10/08-30-22-05, відповіді на який отримано в повному обсязі не було. Тож вважає, що наказ про проведення перевірки є законним, як і дії інспекторів, вчинені на його виконання. В частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень зазначає, що перевіркою первинних документів не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Авто-трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «Джерело» і ТОВ «Док-трейд». Вказує, що до перевірки не були надані ТТН, що підтверджують факт поставки товару від ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Авто-трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «Джерело» і ТОВ «Док-трейд» та сертифікати якості на отриманий від вказаних контрагентів товар. Також, щодо контрагента ПП «Актив Групп» зазначено про відсутність трудових ресурсів, технічних та транспортних засобів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. На підставі викладеного, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.
В судовому засіданні 03.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На підставі направлень від 11.12.2013 № 459 та від 16.12.2013 № 472, згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 11.12.2013 № 500, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, про що складено акт від 26.12.2013 № 134/2201/31269993.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» вимог:
- п1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 242 153 грн.;
- ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 1.1 ст. 1, п.п. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 80 502 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 34 188 грн. у травні 2011 року, заниження залишку від'ємного значення, який залишився після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду всього в сумі 10 944 грн., завищення податку на додану вартість всього у сумі 22 975 грн.
08.01.2014 позивачем подані на адресу контролюючого органу заперечення на акт від 26.12.2013 № 134/2201/31269993, які ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя розглянуті та не прийняті (відповідь від 13.01.2014 № 476/10/08-30-22-01).
13.01.2014 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, на підставі акту перевірки від 26.12.2013 № 134/2201/31269993, прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000102201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 255 067,25 грн., в т.ч. 242 153,00 грн. за основним платежем та 12 914,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000112201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80 832,25 грн., в т.ч. 80 502,00 грн. за основним платежем та 330,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000122201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34 188,00 грн. за серпень 2011 року.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 13.01.2014 № 0000102201, № 0000112201 та № 0000122201 ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» звернулось до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право
звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Судом встановлено, що запитом від 19.11.2013 вих. № 11144/10/08-30-22-05 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулось до позивача із вимогою надати протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів фінансово-господарської діяльності за період з 01.10.2010 по 30.09.2010 (далі перелік документів, що витребовується).
Вказаний запит підписаний заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, містить перелік інформації, яка запитується та документи, які слід надати позивачу, а також зазначено підстави для його надіслання - виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства (п.п. 16.1.5, п. 16.1, п.п. 20.1.2, 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України). Тобто, вказаний запит складений згідно вимог законодавства, а тому доводи товариства з приводу його незаконності судом не прийняті з підстав, викладених вище.
Таким чином, суд вважає, що платник податків був зобов'язаний надати відповідь податковому органу та документи, що підтверджують його взаємовідносини з контрагентами.
05.12.2013 позивачем на адресу контролюючого органу подані письмові пояснення вих. № 100 із копіями документів.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що контролюючий орган розглянувши письмові пояснення та надані на їх підтвердження документи дійшов висновку про їх неповноту.
Тому, 11.12.2013 начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийнято наказ № 500 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Запоріжбудматеріали» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012.
Суд зазначає, що вирішення питання про повноту наданих платником податків на запит пояснень і документів відноситься до виключної компетенції контролюючого органу.
Таким чином, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя мало підстави для прийняття рішення щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку - ТОВ НВП «Запоріжбудматеріали», оскільки останнім не було у встановлений законодавством 10-денний термін надано відповідь на запит з їх документальним підтвердженням у повному обсязі.
З огляду на це, у задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління доходів № 500 від 11.12.2013 слід відмовити.
Щодо визнання дій податкового органу при проведенні перевірки протиправними суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Судом із пояснень представників сторін та долучених до справи документів з'ясовано, що позивач допустив фахівців контролюючого органу до здійснення перевірки.
У зв'язку із цим суд вважає, що допустивши контролюючий орган до перевірки товариство фактично визнало дотримання останнім положень п. 81.1 ст. 81 ПК України.
Крім того, оскільки дії по проведенню перевірки вчинялись на виконання наказу № 500 від 11.12.2013, який був чинним та підлягав обов'язковому виконанню, підстави для визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними у суду відсутні.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову про визнання протиправними та незаконними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління доходів, які полягають у проведенні документальної виїзної перевірки ТОВ «НВП Запоріжбудматеріали» на підставі п.п. 20.1.4 та 78.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті якої було складено акт від 26.12.2013 №134/2201/31269993, суд відмовляє.
По суті виявлених під час перевірки порушень суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (був чинний на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Аналогічні положення визначені ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).
Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в я кому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (був чинним на момент виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
Слід зазначити, що ст. 11 вказаного Закону «Правила ведення податкового обліку» не встановлює будь-яких вимог до форми та виду документів, які б відносились до податкового обліку.
Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З наведених положень випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат та податкового кредиту з ПДВ з господарською діяльністю платника.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом з'ясовано, що 04.10.2010 між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» (покупець) та ПП «Авто-Трейд-2009» (постачальник) укладено договір поставки товару № 01/09, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та своєчасно оплатити його по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору.
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 2 000 000,00 грн. та визначено перелік товару, що має бути поставлений: шлам електрокорунда мокрий в кількості 100 тн. та МДГ в кількості 10 тн.
Відповідно до п. 2.4 договору доставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця.
На виконання умов договору, 14.10.2010 постачальник передав за видатковою накладною № 140902, а покупець прийняв за довіреністю № 56 від 14.10.2010 Шлам електрокорунду мокрий в кількості 67,164 тн. за ціною 670,00 грн. за тн. та МДГ в кількості 2 тн. за ціною 2 500,00 грн. за тн. (копія видаткової накладної та витяг з Журналу реєстрації довіреностей долучені до справи).
Постачальником на поставку товару виписана податкова накладна № 141001 від 14.01.2010 (копія у справі).
Поставка товару здійснена на замовлення та за рахунок ПП «Авто-Трейд-2009» у перевізника ПП ОСОБА_3, що підтверджується долученими до справи копіями ТТН від 14.10.2010 № 902/1 (КАМАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_4), від 14.10.2010 № 902/2 (МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5) та від 14.10.2010 № 902/3 (МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_6).
На оплату придбаного товару постачальником виписано рахунок-фактуру № 141001 від 14.10.2010, та оплачений покупцем в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів в безготівковому порядку (копії банківських виписок долучені до справи).
Придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та передано на ділянку сушки 14.10.2010, про що свідчить відмітка на видатковій накладній.
Шлам електрокорунду мокрий та МДГ використаний позивачем в основному виробництві шламу електрокорунду сухого, що підтверджується актом переробки за жовтень 2010 року (копія у справі).
Отримана та дороблена продукція в подальшому реалізована ВАТ «Великоанадольський огнеупорний комбінат».
01.09.2010 між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» (покупець) та ПП «Актив Групп» (постачальник) укладено договір поставки товару № 01/09, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та своєчасно оплатити його по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору.
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 2 000 000,00 грн. та визначено перелік товару, що має бути поставлений: глинозем технічний в кількості 50 тн., шлам електрокорунда мокрий в кількості 300 тн. та МДГ в кількості 30 тн.
Відповідно до п. 2.4 договору доставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця.
На виконання умов договору, 05.10.2010 та 06.10.2010 постачальник передав за видатковими накладними № АГ-0001266 та № АГ-0001271, а покупець прийняв за довіреністю № 52 від 05.10.2010 Шлам електрокорунду мокрий в кількості 31,784 тн. та 156,559 тн. за ціною 650,00 грн., МДГ в кількості 13,817 тн. за ціною 2 100,00 грн. за тн. та глинозем технічний в кількості 3, 79 тн за ціною 1 365,00 грн. за тн. (копії видаткових накладних та витяг з Журналу реєстрації довіреностей долучені до справи).
Постачальником на поставку товару виписані податкові накладні № 1271 від 06.10.2010 та № 1266 від 05.10.2010 (копії у справі).
Поставка товару здійснена на замовлення та за рахунок ПП «Актив Групп» у перевізника ПП ОСОБА_3, що підтверджується долученими до справи копіями ТТН від 05.10.2010 № 1266, від 06.10.2010 № 1271 (МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5).
За рахунками-фактурами № АГ-0001271 від 06.10.2010, № АГ-0001266 від 05.10.2010 позивачем здійснена оплата за придбаний товар в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових коштів (копії банківських виписок долучені до справи).
Придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та передано на ділянку сушки 05.10.2010 та 06.10.2010, про що свідчать відмітки на видатковій накладній.
Придбаний товар використаний позивачем в основному виробництві шламу електрокорунду сухого, що підтверджується актом переробки за жовтень 2010 року (копія у справі).
Отримана та дороблена продукція в подальшому реалізована ВАТ «Великоанадольський огнеупорний комбінат».
01.12.2010 між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» (покупець) та ПП «Джерело» (постачальник) укладено договір поставки товару № 01/09, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти товар та своєчасно оплатити його по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору.
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 2 000 000,00 грн. та визначено перелік товару, що має бути поставлений: шлам електрокорунда мокрий в кількості 500 тн. та МДГ в кількості 200 тн., каталізатор ГКД-202 (відпрацьований) в кількості 40 тн та алюміній в чушках в кількості 10 тн.
Відповідно до п. 2.4 договору доставка товару здійснюється силами та за рахунок продавця.
На виконання умов договору, 26.01.2011, 01.02.2011 та 03.02.2011 постачальник передав за видатковими накладними № 2601, № 020203 та № 030201, а покупець прийняв за довіреностями № 6 від 25.01.2011 та № 7 від 03.02.2011 Шлам електрокорунду мокрий в кількості 95,667 тн. та 16,455 тн. за ціною 800,00 грн. за тн.; МДГ в кількості 18,500 тн. та 20,00 тн. за ціною 2 800,00 грн. за тн. та алюміній в чушках в кількості 0,300 тн. за ціною 30,564 за 1 кг. (копії видаткових накладних та витяг з Журналу реєстрації довіреностей долучені до справи).
Постачальником на поставку товару виписані податкові накладні № 2502 від 25.01.2011, № 2601 від 26.01.2011, № 2701 від 27.01.2011, № 03.02.01 від 03.02.2011, № 020203 від 02.02.2011 та № 010103 від 01.02.2011.
Поставка товару здійснена на замовлення та за рахунок ПП «Джерело» у перевізника ПП ОСОБА_3, що підтверджується долученими до справи копіями ТТН від 25.01.2011 № 2501, від 27.01.2011 № 2701/1 та № 2701, від 26.01.2011 № 2601, від 01.02.2011 № 10203/1 та 10203, від 02.02.2011 № 20203 та № 20203/1 (МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, КАМАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_4), а також власним автомобільним транспортом НОМЕР_4 за ТТН від 03.02.2011 № 30201 водієм ОСОБА_7 - алюміній в чушках в кількості 0,300 тн.
За рахунками-фактурами позивачем здійснена оплата за придбаний товар в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових коштів (копії банківських виписок долучені до справи).
Придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та передано на ділянку сушки, про що свідчать відмітки на видаткових накладних.
Придбаний товар використаний позивачем в основному виробництві шламу електрокорунду сухого, що підтверджується актом переробки за січень-лютий 2011 року (копії у справі).
Отримана та дороблена продукція в подальшому реалізована ВАТ «Великоанадольський огнеупорний комбінат».
01.03.2011 між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» (покупець) та ПП «ПКФ «Укрпромснаб» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 263, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити продукцію згідно рахунків або накладних.
Відповідно до п. 2.1 договору поставка продукції здійснюється транспортом покупця.
На виконання умов договору продавець 02.03.2011 та 09.03.2011 передав за видатковими накладними № УП-203110032 та № УП-903110032, а покупець прийняв на підставі довіреності № 16 від 02.03.2011 МДГ в кількості 7,0 тн. та 13,50 тн. за ціною 4914,00 грн. за тн.(копії видаткових накладних та витяг з Журналу реєстрації довіреностей долучені до справи).
На поставку товару продавцем виписані податкові накладні № 228 від 09.03.2011 та № 96 від 02.03.2011 (копії у справі).
Поставка товару здійснена вантажним автомобільним транспортом на замовлення та за рахунок ПП «ПКФ «Укрпромснаб», що підтверджується долученими до справи копіями ТТН від 09.03.2011 № 32 та від 02.03.2011 № 23 (КАМАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 та МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5).
За рахунками-фактурами позивачем здійснена оплата за придбаний товар в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових коштів (копії банківських виписок у справі).
Придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та передано на ділянку сушки, про що свідчать відмітки на видаткових накладних.
Придбаний товар використаний позивачем в основному виробництві шламу електрокорунду сухого, що підтверджується актом переробки за березень 2011 року (копія у справі).
Отримана та дороблена продукція в подальшому реалізована ВАТ «Великоанадольський огнеупорний комбінат».
01.04.2011 між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» (отримувач) та ТОВ «Док-Трейд» (постачальник) укладено договір поставки продукції (товарів) № 01/419, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а отримувач прийняти і оплатити постачальнику товар у кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних і згідно специфікації.
Відповідно до п. 2.2 договору поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок постачальника.
На виконання умов договору постачальник 15.04.2011, 12.05.2011, 16.05.2011, 17.05.2011 та 19.05.2011 за видатковими накладними № 212, 216, 309, 324 та 379 відповідно передав, а позивач згідно довіреностей № 28 від 15.04.2011 та № 34 від 19.05.2011 прийняв товар - МДГ в кількості 7,8 тн., 5,569 тн., 20,472 тн та 0,763 тн. за ціною 4914,53 грн. за тн. (копії видаткових накладних та витяг з Журналу реєстрації довіреностей долучені до справи).
На поставку товару продавцем виписані податкові накладні № 212 від 15.04.2011, № 216 від 12.05.2011, № 309 від 16.05.2011 та № 379 від 19.05.2011.
Поставка товару здійснена вантажним автомобільним транспортом на замовлення та за рахунок ТОВ «Док-Трейд», що підтверджується долученими до справи копіями ТТН від 15.04.2011 № 212, від 12.05.2011 № 216, від 17.05.2011 № 324, від 16.05.2011 № 309 (КАМАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_4 та МАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_5) та від 19.05.2011 № 379 власним автотранспортом Hyundai НОМЕР_4, водій ОСОБА_7
За рахунками-фактурами позивачем здійснена оплата за придбаний товар в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових коштів (копії банківських виписок у справі).
Придбаний товар оприбутковано на склад ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та передано на ділянку сушки, про що свідчать відмітки на видаткових накладних.
Придбаний товар використаний позивачем в основному виробництві шламу електрокорунду сухого, що підтверджується актами переробки за квітень-травень 2011 року (копії у справі).
Отримана та дороблена продукція в подальшому реалізована ВАТ «Великоанадольський огнеупорний комбінат».
Отже, отриманий ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» товар був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований на підставі накладних, оплачений та в подальшому використаний у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.
Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Враховуюче викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» та його контрагентами - ПП «Авто-Трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «Джерело», ПП «ПКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Док Трейд» відбулися, мали реальних характер та спрямовані на отримання прибутку.
Натомість в акті перевірки від 26.12.2013 № 134/2201/31269993 контролюючий орган з посиланням на висновки перевірок контрагентів стверджує про те, що наслідком діяльності ПП «Авто-Трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Док Трейд» та ПП «Джерело» є виключно чи переважно формування податкового кредиту та витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Такі доводи ґрунтуються на тому, що у вказаних підприємств, згідно аналізу податкової звітності, відсутні трудові, матеріально-технічні, виробничі можливості для здійснення господарської діяльності.
Однак, на думку суду, такі висновки контролюючого органу не ґрунтуються на належних доказах, оскільки будь-яких довідок (витягів тощо) від реєструючих органів суду не надано.
Крім того, вказане не може бути безумовною підставою для того, щоб стверджувати про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Так, наприклад, з наданих суду документів вбачається, що контрагенти по суті є посередниками між безпосередніми виробниками товару та позивачем, тому наявність у останніх великого складу робітників чи виробничих приміщень не обов'язкова. Також слід зазначити, що контрагенти використовували найманий автотранспорт.
Посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що позивачем не були надані до перевірки ТТН, що підтверджують факт транспортування вантажів від ПП «Авто-Трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ТОВ «Док Трейд» та ПП «Джерело» суд спростовує, оскільки такі документи у ТОВ НВП «Зпоріжбудматеріали» є в наявності, оригінали надані суду для огляду, а належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.
Доводи контролюючого органу, викладені в запереченнях з приводу того, що подані підприємством ТТН заповнені нечітко та нерозбірливо, відсутні обов'язкові реквізити тощо в судовому засіданні спростовані, шляхом дослідження оригіналів спірних ТТН, з яких зокрема вбачається, що всі вони заповнювались друкованим способом, із заповненням обов'язкових реквізитів.
При цьому суд зауважує, що наявність товарно-транспортних накладних, складених з порушенням вимог чинного законодавства чи їх відсутність взагалі є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом безпосередньо самим перевізником, а тому вантажоотримувач не може нести відповідальність чи будь-які негативні наслідки за неправильне оформлення таких документів.
Також, судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача - ПП «Авто-Трейд-2009», ПП «Актив Групп», ПП «Джерело», ПП «ПКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Док Трейд» були зареєстрованими уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в том числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємств за місцем реєстрації.
Слід звернути увагу на те, що Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010, від 31.01.2011.
На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Постановою Верховного Суду України від 11.01.2011 по справі ЗАТ
«Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи по суті не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000102201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 255 067,25 грн., в т.ч. 242 153,00 грн. за основним платежем та 12 914,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000112201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80 832,25 грн., в т.ч. 80 502,00 грн. за основним платежем та 330,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000122201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34 188,00 грн. за серпень 2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 13.01.2014 № 0000102201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 255 067,25 грн., в т.ч. 242 153,00 грн. за основним платежем та 12 914,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000112201 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 80 832,25 грн., в т.ч. 80 502,00 грн. за основним платежем та 330,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0000122201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34 188,00 грн. за серпень 2011 року.
В іншій частині в позові відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Запоріжбудматеріали» 490,00 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко