Справа № 131/419/14-ц
04 березня 2014 р.
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Волошина С.В.
при секретарі Бойко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
В проваджені суду знаходиться наведена вище цивільна справа, провадження по якій відкрито 03.03.2014 року.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення її позову про поділ спільно - нажитого майна подружжя, в якій просить забезпечити позов, шляхом накладення заборони відчуження, знищення будь - яким способом, розукомплектації, їх спільного майна, а саме житлового будинку з господарськими спорудами та земельною ділянкою, телевізора, кутка кімнатного, дивана з двома кріслами, стінок, столів, диванів, спального гарнітура, кухонної стінки, холодильників, кухонної стінки, кутка кухонного, газової плити, пральної машини, шафи для прихожої, та автомобіля, оскільки відповідач ОСОБА_2 в усній розмові з останньою вказує їй на те, що він має намір відчужити та приховати таке майно, що в подальшому утруднить виконання майбутнього рішення суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, свою заяву підтримала, просила її задовольнити з підстав, що в ній наведено. На запитання суду повідомила, що у неї реально немає підстав вважати, що вказане майно буде якимось чином реалізовано, вона просто боїться, що відповідач може з нею не поділитись вказаним майном.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що будь - якого наміру відчужувати майно, на яке вказує позивач ОСОБА_1 у нього немає, він розуміє, що це є спільно нажите майно подружжя, та бажає його поділити в добровільному порядку без будь - яких судових засідань. Коли їх спільна дитина досягне повноліття у нього є намір переписати на дитину, частку майна, що належить йому.
Суд, дослідивши доводи заяви позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши доводи позивача та відповідача зважає на наступне.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов може забезпечуватись зокрема, шляхом накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.
Згідно преамбули Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
В п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наведено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З аналізу наведених вище норм Цивільного процесуального кодексу України а також роз'яснень Постанови пленуму Верховного суду України вбачається, що суд може забезпечити позов, у випадку реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З заяви позивача, а також її позиції в судовому засіданні, а також з позиції відповідача по справі слідує, що така реальна загроза для будь - якого пошкодження, відчуження, приховання, розу комплектації чи реалізації майна на даний час відсутня.
З огляду на викладене в задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 151, ст.152, ст. 153, 209, 210 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, шляхом накладення арешту на їх спільне, наведене у мотивувальній частині ухвали, рухоме та нерухоме майно - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя