Справа № 686/134/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Продан Б. Г.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
20 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому про перерахунок пенсії , -
В січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в Хмельницький міськрайонний суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, в якому просив визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про відмову у призначенні йому пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»; зобов'язати УПФУ у м. Хмельницькому нарахувати та виплатити йому пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» з 20.11.2013 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 05 лютого 2014 року року та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 05 лютого 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
07 листопада 2013 року позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується паспортними даними, та 20.11.2013 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Загальний стаж роботи ОСОБА_3 складає 35 років, з яких понад 16 років він пропрацював на різних посадах з поширенням Закону України «Про державну службу». На даний час позивач працює на посаді провідного спеціаліста відділу експлуатації, господарського та ресурсного забезпечення адміністративно- господарського управління Хмельницької митниці Міністерства доходів і зборів України з поширенням Закону України «Про державну службу».
04.12.2013 року листом управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» з підстав недосягнення ним пенсійного віку, встановленого чинним законодавством.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовив в задоволенні позову ОСОБА_3, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
За правилами ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Абзацом 5 п. З Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років.
В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Таким чином, за результатом апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 не має права на призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" як учаснику бойових дій, достроково, на 5 років раніше встановленого пенсійного віку, оскільки таке призначення пенсії чинним законодавством не передбачене.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, позивачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.