Справа № 822/4584/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І. І.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
20 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення коштів , -
У грудні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі УПФУ в Теофіпольському районі безпідставно виплачену пенсіїю в розмірі 48533,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що пенсія була призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, у зв'язку з чим виникла переплата пенсії в розмірі 48533,13 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 07 лютого 2014 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Теофіпольському районі та отримує пенсію за віком з 01.11.2000 року.
Необхідно вказати, що до заяви про призначення пенсії, яка подавалась відповачем, була додана довідка, видана "Малым предприятием "Великан" про заробітну плату за період з 1962 року по 1966 рік.
Крім того, 18.01.2001 року на підставі заяви ОСОБА_2 перераховано пенсію згідно довідки про заробітну плату, виданої "Малым предприятием "Великан" за період з 1962 року по 1966 рік.
04.04.2013 року позивач надіслав запит до управління Пенсійного Фонду Російської Федерації в Княжпогостському районі Республіки Комі, в якому просив провести зустрічну перевірку заробітної плати за період роботи позивачки на МП "Великан", на який 23.05.2013 року отримав відповідь про неможливість перевірити довідку про заробітну плату ОСОБА_2, так як 18.11.1996 року вказане підприємство ліквідоване, а документи в архів не здані.
З огляду на вищезазначене, зустрічна перевірка достовірності видачі довідки про заробітну плату, виданої МП "Великан" позивачем проведена не була в зв'язку з тим, що документи даної організації на зберігання до районних та республіканських архівних органів не надходили, що підтверджується листом Управління Пенсійного Фонду Російської Федерації в Княжпогостському районі Республіки Комі від 14.05.2013 року.
У листі Управління Пенсійного Фонду Російської Федерації в Княжпогостському районі Республіки Комі також зазначається, що МП "Великан" на обліку перебувало з 14.10.1991 року та знято з обліку 18.11.1996 року, дані за 1962 - 1966 роки відсутні.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовив в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
За правилами п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Пуктом 1 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 р. № 6-4, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
За правилами ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
У розрізі наведених правових положень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язковою умовою стягнення над міру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Однак, управлінням Пенсійного фонду в Теофіпольському районі не доведено, а судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про зловживання з боку відповідачки або подання "Малым предприятием "Великан" недостовірних даних, так як належних та достовірних доказів, які б вказували на те, що видана довідка не відповідає дійсності - була підроблена або сфальсифікована, УПФУ у Теофіпольському районі не надано.
Крім того, довідка виготовлена та видана ОСОБА_2 "Малым предприятием "Великан", на яке було покладено відповідні функції, і була застосована управлінням Пенсійного фонду в Теофіпольському районі при призначенні пенсії, а тому відсутність в архівній установі первинних документів про заробітну плату відповідачки у "Малого предприятия "Великан" не може слугувати беззаперечним доказом відсутності отриманого працівником заробітку на даному підприємстві за відповідний період, та подання нею недостовірних документів.
Колегія суддів зазначає, що доказів зловживання відповідачкою при поданні нею документу з явно неправильними та недостовірними відомостями, а також доказів недостовірності даних, на підставі яких розраховувалась пенсія, позивачем всупереч ст. 71 КАС України не надано. Окрім цього, факту підроблення відповідачкою чи будь-якими іншими особами довідки про заробітну плату, виданої "Малым предприятием "Великан" за період з 1962 року по 1966 рік відповідним судовим рішенням не встановлено.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що посилання УПФУ у Теофіпольському районі на те, що пенсія, виплачена відповідачці надміру, внаслідок подання нею недостовірних даних, є припущеннями, не перевіреними і такими, що не ґрунтуються на доказах, а тому Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог УПФУ в Теофіпольському районі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Сапальова Т.В.