24 березня 2014 року Справа № 876/2285/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області на ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 04.02.2014 року у справі за заявою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Бідак О. Є. про зміну способу і порядку виконання рішення суду за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій,-
Старший державний виконавець відділу ДВС Мостиського РУЮ Бідак О. Є. 25.01.2014 року звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови суду від 16.08.2011 року по справі №2а-1112/2011.
Оскаржуваною ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 04.02.2014 року заяву старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Бідак О. Є. про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задоволено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції управлінням Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області подано апеляційну скаргу. З посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені заяви відмовити. Оскільки платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України «Про державний бюджет України».
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи заяву старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Бідак О. Є. про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що невиконання судового рішення у даній справі призведе до порушення прав позивача, на користь якого ухвалено постанову суду, а зміна способу виконання на стягнення не змінює сутність рішення суду.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що постановою Мостиського районного суду Львівської області від 16.08.2011 року по справі №2а-1112/2011 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2, яку суд апеляційної інстанції змінив в частині негайного виконання, в решті постанову залишено без змін, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання.
Судом видано виконавчий лист № 2а-1112/11 від 11.11.2013 року, який пред'явлено для примусового виконання у ВДВС Мостиського РУЮ Львівської області. Відповідно до інформації наданої управлінням Пенсійного фонду України в Мостиському районі від 23.01.2014 року ОСОБА_2 не виплачено щомісячну грошову допомогу у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 04.02.2011 року по 22.07.2011 року в сумі 997,15 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції. Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області слід задовольнити, а ухвалу скасувати, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Бідак О. Є. про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області - задовольнити.
Ухвалу Мостиського районного суду Львівської області від 04.02.2014 року у справі №2-а-1112/11 провадження №6-а/448/67/14 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мостиського районного управління юстиції Львівської області Бідак О. Є. про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар