ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 березня 2014 року Справа № 813/8646/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Онисько З.М., Хованець Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Викуп» про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 року № 0000122220, № 0000411720, № 0000391720, № 0000401720, від 25.07.2013 року № 0000212220, -
встановив:
фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - ФО-П ОСОБА_4) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000122220, № 0000411720, № 0000391720, № 0000401720, від 25.07.2013 року № 0000212220.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки №440/17-2/НОМЕР_6 від 25.03.2013 року є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав. Щодо порушення ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зазначає, що грошові кошти в іноземній валюті, відповідно до тверджень відповідача є протермінованою заборгованістю, фактично надійшли на рахунки позивача як оплата за відвантажений товар і були зараховані в рахунок виконання зобов'язання компанією «МН TRADE.CO (Південна Корея). А грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 2100,40 дол. США, фактично надійшли на рахунок ФО-П ОСОБА_4 як оплата за відвантажений товар і були зараховані в рахунок виконання зобов'язання компанії «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstill Tic (Туреччина). Щодо завищення позивачем витрат, пов'язаних з одержанням доходу зазначає, що в акті перевірки відсутні систематизовані дані про конкретні випадки господарських операцій, по яких мало місце завищення валових витрат; відсутні вказівки на суму завищення валових витрат в розрізі кожної окремої господарської операції; обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства висновку органу ДПС про наявність факту такого завищення валових витрат. Крім того, не наводяться чіткого і систематизованого викладу обставин, що обґрунтовують висновок перевірки про завищення платником податків витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, відсутній аналіз можливого взаємозв'язку проведених платником податків витрат з одержанням доходу внаслідок здійснення інших задекларованих господарських операцій. Щодо завищення платником податків податкового кредиту, вважає таке необґрунтованим, оскільки таке ґрунтується на припущеннях про недійсність правочинів позивача з його контрагентом ТОВ «Викуп» та відсутністю їх реальних економічних наслідків. Вказує на відсутні судові рішення, які б підтверджували нікчемність господарських операцій. Вважає що податковий орган не наділений повноваженнями визнавати правочини нікчемними, висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках актів перевірки щодо контрагентів позивача. З урахуванням викладеного, вважає, висновки акта такими, що не відповідають дійсності, а винесені повідомлення-рішення незаконним та безпідставними, а отже такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.12.2013 року, за клопотанням представника позивача, на підставі ст.53 КАС України судом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Викуп» (надалі - ТзОВ «Викуп»).
В ході судового розгляду, за клопотанням представника відповідача допущена заміна первинного відповідача - Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на належного відповідача - Державну податкову інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково зазначив наступне. 25.03.2013 року ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС була проведена ФОП ОСОБА_4. Зазначає, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. Представлені для перевірки документи не відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак не можуть бути підставою для зняття з контролю експертних операцій. Вказує на те, що платником до складу валових витрат віднесено суми витрат, які документально не підтверджені та витрати, які не визначаються витратами звітного періоду, оскільки дані витрати не відповідають сумі отриманих доходів та найменуванню проданого товару. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Вказує на те, що під час проведення перевірки позивачем не подано достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Викуп» в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, місце та час його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
25.03.2013 року ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО-П ОСОБА_4 код №2397218335 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 25.03.2013 року №440/17-2/НОМЕР_6.
Проведеною перевіркою встановлено:
- порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198,3, п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187, п. ст.200, п. 201.15 ст. 201, п. 195.1 ст.195, п. 15 підрозділу 2 Розділу 20 Податкового Кодексу України в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість з операцій що оподатковуються за нульовою ставкою та в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 39994,0 грн, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік в сумі 17856,0 грн, в тому числі за лютий 2011 року в сумі 6368,0 грн, за березень 2011 року в сумі 4674,0 грн, за квітень 2011 року в сумі 2409,0 грн, за червень 2011 року в сумі 1667,0 грн, за липень 2011 року в сумі 2738,0 грн, за 2012 року в сумі 22138,0 грн, в тому числі за травень 2012 року в сумі 911,0 грн, за липень 2012 року в сумі 21158,0 грн, за вересень 2012 року в сумі 69,0 грн;
- провести виправлення у декларації з податку на додану вартість в частині зменшення рядка 24 декларації у слідуючому звітному періоді в сумі 219,0 грн;
- п.167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п.177.4., пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 138.2, п. 138.4, п. 138. 11 ст. 138, пп. 139.1.3, пп.. 139.1.9, пп. 139.1.11. п. 139.1 Податкового Кодексу України, в частині включення до декларацій про майновий стан та доходи за 2011 рік перекручених даних, що призвело до заниження суми валового доходу, завищення суми валових витрат та до заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2011 рік в сумі 201021,63 грн, в результаті чого до бюджету недопоступило податку на доходи фізичних осіб в сумі 32715,24 грн;
- п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 177.10 ст.177 Податкового Кодексу України в частині незабезпечення платником податків зберігання первинних документів (не реєстрація книги обліку доходів та витрат на 2011 рік) протягом строків зберігання;
- п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України в частині неповідомлення податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за 2011-2012 роки;
- ст. 1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», несвоєчасно надійшла валютна виручка від фірм - нерезидентів: «MH.CO» (контракт № 2911-1 від 29.11.2010 року); «ONWERD» Czeslaw Zarosa (контракт №1101-1 від 11.01.2011 року); «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic (контракт № 0609-1 від 06.09.2010 року);
- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», не подано «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом на 01.07.2011 рік, 01.10.2011 рік, 01.01.2012 рік, 01.04.2012 рік, 01.07.2012 рік, 01.10.2012 рік та не задекларовано суми протермінованої дебіторської заборгованості по нерезидентах: «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic (Турецька Республіка); «ONWERD» Czeslaw Zarosa» (Республіка Польща); «MH TRADE.CO» (Республіка Корея).
На підставі Акта перевірки від 25.03.2013 року №440/17-2/НОМЕР_6 ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 08.04.2013 року № 0000411720, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 46214,00 грн (втому числі: основний платіж - 39994,00 грн та штрафні санкції в сумі 6220,00 грн);
- від 08.04.2013 року № 0000391720, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн (штрафні санкції);
- від 08.04.2013 року № 0000401720, яким визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 41404,00 грн (втому числі: основний платіж - 32715,24 грн та штрафні санкції в сумі 8688,81 грн);
- від 08.04.2013 року № 0000122220, яким застосовано штрафні санкції за порушення валютного законодавства у сумі 1020,00 грн;
- від 25.07.2013 року № 0000212220, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 49320,45 грн.
Позивач не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 08.04.2013 року № 0000122220, № 0000411720, № 0000391720, № 0000401720, від 25.07.2013 року № 0000212220 звернувся до суду з позовом про їх скасування.
При вирішенні вказаного спору, суд виходив з наступного.
Щодо факту завищення суми податкового кредиту на загальну суму 26267,00 грн за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Викуп» суд встановив таке.
В період липень-жовтень 2011 року ФО-П ОСОБА_4 були проведені взаєморозрахунки з ТзОВ «Викуп»,
На підтвердження відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з контрагентом ТзОВ «Виуцп» - позивачем надано:
- податкову накладну №43 від 04.07.2011 року поставку пиломатеріалів дубових на загальну суму 40000,0 грн., в т. ч. ПДВ 6666,67 грн;
- податкову накладну №55 від 04.10.2011 року на суму 117600 грн, в т. ч. ПДВ 19600,00 грн;
- видаткову накладну №РН-7-04015 від 04.07.2011 року на суму 40000,0 грн, в т. ч. ПДВ 6666,67 грн;
- видаткова накладна №РН-10-0405 від 04.10.2011 року на суму 117600 грн, в т. ч. ПДВ 19600,0 грн.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту за липень 2011р. в сумі 6667,0 грн та за липень 2012р. в сумі 19600,0 грн.
Як слідує з матеріалів справи ФОП ОСОБА_4 було здійснено перерахунок коштів за придбаний товар на загальну суму 170699,99 грн, в тому числі:
- 06.10.11 року в сумі 40000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №0610;
- 08.11.11 року в сумі 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №08/11;
- 23.12.11 року в сумі 41600,0 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 23/12-1;
- 14.05.12 року в сумі 26000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14/5-12;
- 15.02.12 року в сумі 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №15/2-12.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового Кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст.198 Податкового Кодексу України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України).
Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ Податкового Кодексу України.
Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст.201 Податкового Кодексу України). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.
Як встановлено судом, в ході перевірки ФО-П ОСОБА_4 використано бази даних ДПА України, АІС ОР «Податки», АІС «Бест Звіт», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів та наступні матеріали перевірок:
1) лист від 08.10.2012 року за №14421/7/ 07-30/17 ДПС у Хмельницькій області;
2) пояснення директора ТзОВ «Викуп» ОСОБА_7;
3) копію протоколу допиту ТзОВ «Викуп» ОСОБА_7;
4) протокол огляду від 17.07.2012 року про відсутність підприємства за адресою.
Згідно з викладених в листі за №14421/7/07-30/17 ДПС у Хмельницькій обл. обставин, слідує, що за період липень, жовтень 2011 року господарська діяльність ТзОВ «Викуп» (код ЄДРПОУ 35917980) має ознаки нереальності вчинення господарських операцій.
Даною перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Згідно з наявних на час проведення перевірки документів зазначено про неможливість встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.
На підставі викладеного, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та реалізація або використання у господарській діяльності наданих послуг (а саме товарно-транспортні накладні, довіреності, угоди, акти прийому - передачі робіт (послуг), картки складського обліку, факт розміщення даної реклами та інші документи, що свідчать про здійснення операції, тощо).
Згідно з ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Як слідує з припису норми ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.664 ЦК моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням.
Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.
У відповідності до припису норми ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам чинного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
У відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
З урахуванням викладено, слідує, що в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Тобто, судом встановлено, що господарські операції ФОП ОСОБА_4 з ТзОВ «Викуп» не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.
Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_4 на порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму 26267,0 грн, в тому числі за липень 2011 року на суму ПДВ 6667,00 грн, за жовтень 2012 року на суму 19600,0 грн. (податкова накладна №55 від 04.10.2011 року відображена у податковій декларації за липень 2012 року) за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Викуп».
Крім того, як слідує з матеріалів справи, 21.02.2013 року ФОП ОСОБА_4 подано уточнюючі розрахунки за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року, згідно яких позивачем в порушення п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України відображено податковий кредит, а саме:
- за січень 2011 року в сумі 1866,00 грн (уточнюючий розрахунок №9008835975 від 21.02.2013 року);
- за лютий 2011 року в сумі 1000,00 грн (уточнюючий розрахунок №9008766228 від 21.02.2013 року);
- за червень 2011 року в сумі 1573,00 грн (уточнюючий розрахунок №9008826604 від 21.02.2013 року);
- за вересень 2011 року в сумі 75,00 грн (уточнюючий розрахунок №9008828478 від 21.02.2013 року).
Як встановлено судом, в ході перевірки позивачем представлено податкові накладні за березень 2011 року на суму податку на додану вартість в розмірі 8473,00 грн (відображено по обліку платника - 6670,00 грн).
Суму податку на додану вартість в розмірі 1803,00 грн враховано під час проведення перевірки та віднесено до складу податкового кредиту за 2011 року.
При поданні ФОП ОСОБА_4 уточнюючих розрахунків також встановлено безпідставне відображення суми податку на додану вартість, зокрема:
- за лютий 2011 року в сумі 4712,0 грн, в частині зменшення рядка 25 декларації (уточнюючий розрахунок №9008836637 від 21.02.2013 року);
- за березень 2011 року в сумі 4674,0 грн, в частині зменшення рядка 25 декларації (уточнюючий розрахунок №9008837280 від 21.02.2013 року);
- за квітень 2011 року в сумі 2409,0 грн, в частині відображення суми в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ рядок 20.1 уточнюючого розрахунка (уточнюючий розрахунок №9008824765 від 21.02.2013 року);
- за червень 2011 року в сумі 1667,00 грн в частині зменшення рядка 25 декларації (уточнюючий розрахунок №9008826604 від 21.02.2013 року);
- за липень 2012 року в сумі 779,00 грн в частині зменшення рядка 25 декларації (уточнюючий розрахунок №9008833010 від 21.02.2013 року);
- за вересень 2012 року в сумі 119,0 грн в частині зменшення рядка 25 декларації (уточнюючий розрахунок №9008833970 від 21.02.2013 року), чим порушено п.198.6 ст. 198, ст.200 ПК України.
З урахуванням викладеного, судом встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 39 994,00 грн, в тому числі за 2011 року в сумі 17856,00 грн, в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 6368,00 грн, за березень 2011 року в сумі 4674,00 грн, за квітень 2011 року в сумі 2409,00 грн, за червень 2011 року в сумі 1667,00 грн, за липень 2011 року в сумі 2738,00 грн, за 2012 року в сумі 22138,00 грн, в тому числі за травень 2012 року в сумі 911,0 грн, за липень 2012 року в сумі 21158,00 грн, за вересень 2012 року в сумі 69,00 грн.
Щодо факту несвоєчасного надходження валютної виручки від фірм - нерезидентів: «MH.CO» (контракт № 2911-1 від 29.11.2010 року); «ONWERD» Czeslaw Zarosa (контракт №1101-1 від 11.01.2011 року); «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic» (контракт № 0609-1 від 06.09.2010 року) суд зазначає наступне.
29.11.2010 року між «МN TRADE.CO» (Республіка Корея) (надалі - Покупець) та ФОП ОСОБА_4 (надалі - Продавець) укладено Контракт №2911-11 згідно якого: продавець зобов'язується прийняти і оплатити круглі лісоматеріали твердолистяних порід, який є об'єктом купівлі-продажу згідно даного Договору, і оплатити його в порядку і на умовах цього Договору.
В ході перевірки встановлено. що станом на 01.01.2011 року чисельність дебіторської заборгованості складає 3210,10 дол. США. У перевіреному періоді здійснено експорт товару (дуб пиловник нескорений, необроблений, у вигляді колод) на загальну суму 17758,10 дол США. Оплата фірми-нерезидента поступила на загальну сум 13537,60 дол. США.
Станом на 31.12.2012 року протермінована дебіторська заборгованість з «MH.CO» складає 7430,50 дол США.
Згідно з припису норми ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями, порушення резидентами строків, передбачених ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності складає 42027,96 грн. Розрахунок пені наведено у додатку 1 до довідки перевірки.
06.09.2010 року між «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic» (Республіка Туреччина) (надалі - Покупець) та ФОП ОСОБА_4 (надалі - Продавець) укладено Контракт №0609-1 згідно якого: продавець зобов'язується передати у власність Покупцґ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити круглі лісоматеріали твердолистяних порід, який є об'єктом купівлі-продажу згідно даного Договору, і оплатити його в порядку і на умовах цього Договору.
Як встановлено в ході перевірки, згідно вказаного контракту № №0609-1 від 06.09.2010 року, станом на 01.01.2011 року числилась дебіторська заборгованість в сумі 2100,40 дол США за експортований товар (дуб пиловник неокорений, необроблений, у вигляді колод). Оплата від фірми-нерезидента поступила 11.08.2011 року в сумі 1800,00 дол США.
Станом на 31.12.2012 року протермінована дебіторська заборгованість з фірмою «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic» складає 300,40 дол США.
Сума пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності становить 7863,69 грн.
Суд звертає увагу, що згідно з Додатком №1 від 25.07.2011 року до контракту №2911-1 від 29.11.2010 року, укладений ФОП ОСОБА_4 (Продавець) з «MH.CO» (Покупець) та «Okumuslar Petrol ve Tarim» (Платник), Додатку №2 від 12.08.2011 року до контракту №2911-1 від 29.11.2010 року, укладений ФОП ОСОБА_4 (Продавець) з «MH.CO» (Покупець) та «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic» (Платник), Додатку № 3 від 08.05.2012 року до контракту №2911-1 від 29.11.2010 року, укладений ФОП ОСОБА_4 (продавець) з «MH.CO» (покупець) та ОСОБА_8 (платник), Додатку № 1 від 24.02.2011 року до контракту №0609-1 від 06.09.2010 року, укладений ФОП ОСОБА_4 (продавець) з «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic» (покупець) та «MH.CO» (платник) то відповідно до п.1. 10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постанова Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за № 338/3631:
- експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Таким чином, основною умовою для можливості здійснення зарахування є наявність вимог, що випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями, та їх однорідність.
Отже, представлені вище додатки до зовнішньоекономічних контрактів не відповідають переліченим вимогам і не можуть бути підставою для зняття з контролю експортних операцій, а відтак нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірним.
Як слідує з матеріалів справи, згідно з книги обліку доходів та витрат №87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 рік не реєструвалася) платником податків відображено доходи по факту поступлення коштів від компанії «МN TRADE.CO» (Республіка Корея), а саме:
- 24.02.2011 року в сумі 31399,67 грн та відповідно задекларовано витрати в сумі 15953,0 грн за придбаний товар від ФОП ОСОБА_9 згідно накладної №000161 від 24.09.2010 року (пиловник дуб, тех. сир. дуб), 10800 грн від ПП «Авіста і Ко», згідно акту № 29/12-10 від 28.02.2011 року (перевезення вантажу м. Львів - м.Одеса).
Проте, перевіркою встановлено, що документів, які підтверджують відгрузку товару за період з січня по березень 2011 року з м.Львова у м.Одесу не представлено, відповідно до вантажно-митних декларацій товар протягом січня-березня 2011 року за кордон не експортувався. Інших документів, що засвідчують факт перевезення товару (якого товару і кому) чи необхідність перевезення товару до перевірки не представлено. Також, до перевірки не представлено жодних угод щодо зберігання товару.
У відповідності до положення п.138.6. ст. 138 ПК України слідує, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Крім цього, перевіркою встановлено, що даний товар (пиловник дуб, тех..сир. дуб) компанії МN TRADE.CO Корея протягом 2011 року не відпускався. Даний товар відпущено фірмі «Oney Agas Karlama Sanaut ve Ticaret A.S HACIATIFLAR KOYU (Туреччина) 26.10.2010 року на суму 2100,40 дол. США.
Частково кошти в сумі 13989,28 грн (1755 дол. США) від фірми «Oney Agas Karlama Sanaut ve Ticaret A.S HACIATIFLAR KOYU (Туреччина) поступили на р/р 260040059411/840 платника 22.07.2011 року та 11.08.2011 року в сумі 1800,00 дол. США (14347,44 грн).
- 08.08.2011 року в сумі 14484,05 грн та відповідно задекларовано витрати в сумі 1958,0 грн за придбаний товар від Мостисько військового л-ва, згідно накладної №77 від 21.04.2011 року (клен), від ФОП ОСОБА_10 в сумі 4630,00 грн згідно накланої 21/02-11 та №1/03-11 (ясен) та 20000 грн. від ПП «Авіста і Ко», згідно акту №29/4-11 від 29.04.2011 року (перевезення вантажу м. Одеса - м.Львів, м.Львів - м.Одеса).
Відпущено на експорт товар у квітні 2011 року:
- 15.04.2011 року фірма « ONWERD» Польща - вантажно митана декларація №209120000/2011/007083 від 15.04.2011 року (Перевізник автомобіль GKW 32NE/GKW81XL). До перевірки представлено Акт від 13.04.2011 року з ПП «Авіста і Ко» на суму 11300,00 грн;
- 26.04.2011 року фірма «Oney Agas Karlama Sanaut ve Ticaret A.S HACIATIFLAR KOYU (Туреччина) - вантажно-митна декларація N 209120000/2011/008277 від 26.04.2011 року (Перевізник - автомобіль АА 3297СА/АА 0033ХР).
Відповідно до представленої вантажно-митної декларації за №209120000/2011/008996 ФОП ОСОБА_4 30.04.2011 року відпустив товар (клен, ясен) компанії «МN TRADE.CO» (Корея) на загальну суму 3055,40 дол. США. (Перевізник автомобіль ВН7404ВХ/ВН4190ХО ПП «Авіста і Ко»).
Однак, відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Крім того. п.138.6. ст. 138 ПК України передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
- 12.08.2011 року в сумі 12540,75 грн та відповідно задекларовано витрати 16.08.2011 року в сумі 10112,0 грн від ФОП ОСОБА_11, згідно акту виконаних робіт від 16.08.2011 року №16/8-11 (переробка неорізної дошки на заготовку вагонки в кількості 15,7 м. куб).
У відповідності до представленої вантажно-митної декларації за № 209120000/2011/003451 від 11.11.11 року ФОП ОСОБА_4 відпустив товар (шпон дубовий1-2 сорт. 90*920*0,5) компанії «МN TRADE.CO» Корея на загальну суму 14702,70 дол. США.
- 30.09.2011 року на р/р №2600400597411/дол. платника 30.09.2011 року в сумі 23774,59 грн (2982 дол. США) поступають кошти від компанії «МN TRADE.CO» Корея і платником, відповідно до книги обліку доходів та витрат № 87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 року не реєструвалася) включаються витрати в сумі 22405,0 грн, відповідно до Акту №28/9-11 від 28.09.2011 року отриманого від ФОП ОСОБА_11 (переробка неорізної дошки на заготовку вагонки в кількості 27,7 м. куб.).
Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 відпустив товар (чорнова заготовка дубової фризи), згідно накладних:
- податкова накладна №0102 від 01.02.2011 року на суму 28272,96 грн виписана ФОП ОСОБА_6 (9,817 м. куб.);
- податкова накладна №2403 від 21.03.2011 року на суму 28041,84 грн. виписана ПП «ОСОБА_6» (9,875 м. куб.);
- податкова накладна №21 від 21.04.2011 року на суму 1942,80 грн. виписана ЗАТ «Торгова група «Тиса» (3,238 м. куб.);
- податкова накладна №1506 від 15.06.2011 року на суму 10000,0 грн. виписана ПП «ОСОБА_6» (3,086 м. куб.);
- податкова накладна №1407 від 14.07.2011 року на суму 33346,68 грн виписана ПП «ОСОБА_6» (10,292 м. куб.).
Загальна кількість відпущеної дубової фризи протягом 2011 року складає 36,308 м. куб.
Інших документів до перевірки не представлено.
За даний товар ФОП ОСОБА_4 отримав послуги по розпиловці деревини:
1. від ФОП ОСОБА_12, згідно накладних:
- податкова накладна №1 від 28.01.2011 року на суму 2000,00 грн (6,6666 м. куб.);
- податкова накладна №7 від 23.11.2010 року на суму 2000,00 грн (6,667 м. куб.);
- податкова накладна №2 від 22.02.2011 року на суму 2000 грн (6,6666 м. куб.);
- податкова накладна № 3 від 25.02.2011 року на суму 6000,0 грн (20 м. куб.);
- податкова накладна №4 від 23.03.2011 року на суму 10516,20 грн (35,054 м. куб.);
2. ОСОБА_13 - податкова накладна №36 від 31.03.2011 року на суму 40020,0 грн придбана готова продукція - дубові обрізні пиломатеріали (14,5 м. куб.);
3. МПП «Еталон» - податкова накладна №0510 від 05.10.2011 року на суму 1134,0 грн (1,0 м. куб.);
4. ПП «Авіста і Ко» видаткова накладна №20/12-0 від 20.12.2010 року на суму 27912,96 грн. (9,818 м. куб.) за заготовку фризи дубової.
Інших документів до перевірки не представлено.
Загальна сума віднесених послуг та товару (готової фризи) до складу валових витрат платником склала 92776,42 грн (108,979 м. куб.) (12,083 + 3,496 = 15,579 м. куб., 50 +27,7 +15,7 = 93,4 м. куб., 915,579+93,40 = 108,979 м. куб.)
Різниця безпідставно віднесеної суми витрат до складу валових витрат протягом 2011 року складає 41298,30 грн (72,671 м. куб.)
(36,308-12,083-3,496 = 20,729 м. куб., 20,729 х 300,0 = 6218,70 грн.
92776,42 - (35412,80 + 9846,62 + 6218,70)- 51478,12) = 41298,30 грн.)
Як слідує з припису норми п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п.138.6. ст. 138 ПК України передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
З урахуванням викладеного, випливає, що загальна сума валових доходів перевищує суму отриманих доходів (суми відпущеного товару), чим порушено п.138.4., п. 138,6 ст.138 ПК України.
Також, судом встановлено, що проведеною перевіркою встановлено, що платником до складу валових витрат віднесено суми витрат, які документально не підтверджені та витрати, які не визначаються витратами звітного періоду, оскільки дані витрати не відповідають сумі отриманих доходів та найменуванню проданого товару у даному періоді, а саме:
- відповідно до представленої вантажно-митної декларації за №209120000/2011/008996 ФОП ОСОБА_4 30.04.2011 року відпустив товар (клен, ясен) компанії «МN TRADE.CO» (Корея) на загальну суму 3055,40 дол. США;
- відповідно до представленої вантажно-митної декларації за №209120000/2011/003451 ФОП ОСОБА_4 11.11.2011 року відпустив товар (шпон дубовий 1-2 сорт. 90*920*0,5) компанії «МN TRADE.CO» Корея на загальну суму 14702,70 дол. США.
Даний товар придбано у ТзОВ «Викуп», відповідно до видаткової накладної №РН -10-0405 від 04.10.2011 року на суму 117600 грн, в т. ч. ПДВ 19600,0 грн (шпон дубовий 1-2 сорт. 90*920*0,5). Інших документів, що засвідчують придбання шпону дубового платником до перевірки не представлено.
Крім цього, господарська операція з ТзОВ «Викуп» із ФОП ОСОБА_4 не мали реального товарного характеру. Наявність у ФОП ОСОБА_4 документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту - податкові накладні видані ТзОВ «Викуп» не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є недостовірними.
Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до представлених документів на розрахунковий рахунок платника №260040059411/840 в ПАТ «АБ «Експрес - банк» ЛФ поступили кошти від компанії «МN TRADE.CO» Корея по контракту від 29.11.2010 року, зокрема:
- 14.01.2011 року в сумі 3165,60 дол США (25176,97 грн.);
- 23.02.2011 року в сумі 3982,00 дол США (31608,32 грн.);
- 08.08.2011 року - 1826,00 дол США (14555,41 грн);
- 12.08.2011 року - 1582,00 дол США (12610,12 грн);
- 30.09.2011 року - 2982,00 дол США (23774,59 грн).
Загальна сума коштів, що поступили від компанії МN TRADE.CO (Корея) у 2011 році становить 13537,60 дол. США., у тому числі за відпущений товар (шпон дубовий 1-2 сорт. 90*920*0,5) в сумі 57942,05 грн. (3210,10 + 3055,40 -3165,60-3982,0 = 882,10 дол. США, 882,10 + 1826,0+1582+2982 = 7272,10 дол. США - аванс, в гривневому еквіваленті: 7001,93 + 14555,41 + 12610,12 +23774,59 = 57942,05 грн. (за шпон дубовий):
- 23.02.2011 року - 882,10 дол. США (7001,93 грн).
Безпідставно віднесено витрати в сумі 7001,93 грн.
- 08.08.2011 року - 1826,0 дол США (14555,41 грн).
Відповідно до книги обліку доходів та витрат №87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011р. не реєструвалася) включено безпідставно витрати в сумі 1958,0 грн. за придбаний товар у Мостицькому військовому л-тві, відповідно до ТТН 77 від 21.04.2011р. та 4630,0 грн., за товар отриманий від ФОП ОСОБА_10, згідно накладної N 21/02-11 та N 1/03-11.
Однак, даний товар (пиловник клен, ясен) компанії «МN TRADE.CO» (Корея) з червня 2011 року не відпускався.
12.08.2011р. - 1582,0 дол. США (12610,12 грн).
Відповідно до книги обліку доходів та витрат №87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 року не реєструвалася) безпідставно включено витрати в сумі 10112,0 грн. від ФОП ОСОБА_11, згідно акту виконаних робіт від 16.08.2011 року №16/8-11 (переробка необрізної дошки на заготовку вагонки в кількості 15,7 м. куб).
30.09.2011р. - 2982,0 дол. США (23774,59 грн.)
Відповідно до книги обліку доходів та витрат № 87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 року не реєструвалася) безпідставно включено витрати в сумі 22405,0 грн. від ФОП ОСОБА_11, згідно акту виконаних робіт від 28.09.2011 року № 28/9-11 (переробка необрізної дошки на заготовку вагонки в кількості 27,7 м. куб).
(7001,93 + 6588,0 = 13589,93 грн.)
Як слідує з припису норми п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п.138.6. ст. 138 ПК України передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
ФОП ОСОБА_4, відповідно до вантажно митної декларації від 11.11.2011 року відпустив товар (шпон дубовий 1-2 сорт. 90*920*0,5) компанії» МN TRADE.CO» Корея на загальну суму 14702,70 дол. США.
Протягом 2011 року відпущено товару компанії «МN TRADE.CO» Корея по контракту від 29.11.2010 року на суму 17758,10 дол. США.
Компанії «МN TRADE.CO» (Корея) по контракту від 29.11.2010 року заборгувала ФОП ОСОБА_4 7430,60 дол. США (3210,10(Д-т заб.) +3055,40+14702,70 = 20968,20 дол. США; 20968,20 - 13537,60 = 7430,60 дол. США(Д-т заб.)).
Також, в ході перевірки встановлено, що платником до складу валових витрат віднесено суми витрат, які документально не підтверджені та витрати, які не визначаються витратами звітного періоду, оскільки дані витрати не відповідають сумі отриманих доходів та найменуванню проданого товару у даному періоді, а саме:
На розрахунковий рахунок платника N 260040059411/980 в ПАТ «АБ «Експрес - банк» ЛФ поступили кошти:
- 26.10.2011 року в сумі 43188,92 грн. від ТзОВ «Укршпон» за відпущений товар бук-дуб кругляк, відповідно до видаткової накладної № 01-10-01 від 01.10.2011 року на суму 43188,92 грн. без ПДВ.
У відповідності до книги обліку доходів та витрат №87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 року не реєструвалася) платником віднесено витрати в сумі 43099,99 грн за придбаний товар у ТзОВ «Викуп», відповідно до видаткової накладної №РН -10-0102 від 01.10.2011 року на суму 43099,90 грн, в т. ч. ПДВ 0 грн., кошти за товар які платником перераховано 06.04.2012 року.
- 30.11.2011 року в сумі 46826,98 грн від ТзОВ «Укршпон» за відпущений товар бук-дуб кругляк, відповідно до видаткової накладної № 24-10-01 від 24.10.2011 рокуна суму 46826,98 грн без ПДВ.
Відповідно до книги обліку доходів та витрат №87 від 30.03.2010 року платником віднесено витрати в сумі 46740,0 грн. за придбаний товар у ТзОВ «Викуп», відповідно до видаткової накладної №РН -10-1708 від 17.10.2011 року на суму 46740,0 грн., в т. ч. ПДВ 0 грн., кошти які не оплачені постачальнику протягом 2011 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_4 до складу валових витрат звітного податкового періоду віднесено суму витрат в розмірі 3221,0 грн за оплачені штрафні санкції, а саме:
- 04.07.2011 року в сумі - 170,0 грн;
- 04.07.2011 року в розмірі - 51,0 грн;
- 04.07.2011 року - 3000,0 грн.
Відповідно до припису норми пп. 139.1.11. п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку витрати - суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.
Відповідно до представленої вантажно-митної декларації за №209120000/2011/046148 ФОП ОСОБА_4 18.11.2011 року відпустив товар (дуб пиловник в асорт., техсировина дуб) компанії «Oney Agas Karlama Sanaut ve Ticaret A.S HACIATIFLAR KOYU (Туреччина) на загальну суму 2240,20 дол. США.
Кошти в сумі 17898,53 грн (2240,20 дол. США) від фірми «Oney Agas Karlama Sanaut ve Ticaret A.S HACIATIFLAR KOYU (Туреччина) поступили на р/р 260040059411/840 платника 24.11.2011 року.
Однак, ФОП ОСОБА_4 до складу витрат безпідставно віднесено витрати в сумі 9120,0 грн за товар, який отримано від ПП «Авіста і Ко», згідно накладної №20/5-11 від 20.05.2011 року, оскільки плаником уже віднесено витрати в розмірі 2542,50 грн за товар, який придбано у Віньковецькому лісництві, згідно накладної №000115 від 22.07.2011 року та №000116 від 25.07.2011 року та суму в розмірі 12239,30 грн за товар, який придбано у Старосамбірському лісовому підприємстві «Галсільліс», згідно накладної № 005711 від 10.10.2011 року (книга обліку доходів та витрат - листопад 2011 року).
Згідно поданого додатка №7 до декларації за №129222 від 09.02.2012 року сума вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2011 рік складає 869232,80 грн, суму чистого оподатковуваного доходу задекларовано в розмірі 40000,00 грн. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками 2011 рік складає 6000,00 грн.
Однак, відповідно до книги обліку доходів та витрат за №87 від 30.03.2010 року (книга обліку доходів та витрат на 2011 року не реєструвалася) платником задекларовано витрати в сумі 851591,64 грн.
За даними перевірки встановлено, що загальна сума валового доходу за 2011 року складає 913048,15 грн, в тому числі курсова різниця 5356,78 грн, сума валових витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності складає 672026,52 грн, в тому числі курсова різниця 5253,01 грн сума чистого доходу складає 241021,63 грн.
Різниця суми заниженого оподатковуваного доходу складає 201021,63 грн:
(907691,37 + 5356,78 = 913048,15 грн, 854642,64 - (10800 + 20000 + 41298,30 + 43099,90 + 3221,0 + 9120,0 + 46740,0 + 13589,93 = 187869,13 грн.) -187869,13 = 666773,51 грн.; 666773,51 + 5253,01 = 672026,52 грн; 913048,15 - 672026,52 = 241021,63 грн).
Проведеною перевіркою також встановлено, що платником до складу валових витрат віднесено суми витрат, які документально не підтверджені (відсутні документи) та витрати, які не визначаються витратами звітного періоду, оскільки дані витрати не відповідають сумі отриманих доходів та найменуванню проданого товару у даному періоді, чим порушено п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п.177.4., пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 138.2, п. 138.4, п. 138. 11 ст. 138, пп. 139.1.11. п. 139.1 ПК України:
(241021,63/12= 20085,14 грн, 9410,0х15 % = 1411,50 грн, 10675,14х17% = 1814,77 грн, 1814,77х12 = 21777,24 грн, 1411,50х12 = 16938,0 грн, 21777,24 + 16938,0 = 8715,24 грн, 38715,24 - 6000,00 грн = 32715,24 грн).
Податок з доходів фізичних осіб нараховано в сумі 32715,24 грн., відповідно до п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п.177.4., пп. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177, п. 138.2, п. 138.4, п. 138. 11 Ст. 138, пп. 139.1.3, пп.139.1.9, пп. 139.1.11. п. 139.1 ПК України.
Отже, в порушення п.167.1 ст.167, п.177.1, п. 177.2, п.177.4., пп. 177.5.3 п.177.5 ст. 177, п.138.2, п.138.4, п. 138.11 ст. 138, пп.139.1.3, пп.139.1.9, пп.139.1.11. п.139.1 ПК України встановлено перекручення даних в поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 року, в частині заниження суми валових доходів та завищення суми валових витрат, що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2011 року в сумі 201021,63 грн, в результаті чого до бюджету недопоступило податку на доходи фізичних осіб в сумі 32715,24 грн.
Щодо факту порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України, суд зазначає наступне.
Перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено порушення вимоги ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», п. 3 Наказу Мінфіну України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», а саме: ФОП ОСОБА_4 не подано «Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом на 01.07.2011 року, 01.10.2011 року, 01.01.2012 року, 01.04.2012 року, 01.07.2012 року, 01.10.2012 року та не задекларовано суми протермінованої дебіторської заборгованості по нерезидентах:
- фірма «TEKSKO» Orman Urunleri Tekstil Tic (Турецька Республіка) в сумі 2100,40 дол США (станом на 01.07.2011 року), в сумі 300,40 дол США (станом на 01.10.2011 року, 01.01.2012 року, 01.04.2012 року, 01.07.2012 року, 01.10.2012 року);
- «ONWERD» Czeslaw Zarosa» (Республіка Польща) в сумі 19,43 євро (станом на 01.01.2012 року, 01.04.2012 року, 01.07.2012 року, 01.10.2012 року);
- «MH TRADE.CO» (Республіка Корея) в сумі 7430,50 дол США (станом на 01.07.2012 року, 01.10.2012 року).
За невиконання резидентами вимог щодо строків декларування валютних цінностей та іншого майна передбачена відповідальність (штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період) згідно ст.2 п. 2.7 Постанови Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49 «Про затвердження Положення про валютний контроль», із змінами та доповненнями, статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 3 Указу Президента України № 734/99 від 27.06.1999 року «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000122220, № 0000411720, № 0000391720, № 0000401720, від 25.07.2013 року № 0000212220 винесені ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області є підставними, та такими, що винесені згідно встановлених порушень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, не доведеними матеріалами справи, а відтак такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, такі належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь бюджету решта суми судового збору в розмірі 1384 (одна тисяа триста вісімдесят чотири) грн 68 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 25 березня 2014 року.
Суддя Мричко Н.І.