Справа № 625/131/14-ц
Провадження № 2-з/625/2/14
Іменем України
26.03.2014 року с.Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області в складі:
головуючого - Скляренка М.О.,
за участю секретаря - Талавирі С.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг,
До Коломацького районного суду Харківської області разом із відповідним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг надійшла заява про його забезпечення.
У вказаній заяві про забезпечення позову представник позивача зазначив, що 01 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал" та ОСОБА_2 укладений договір про надання послуг, відповідно до умов якого ТОВ "Квартал" надає ОСОБА_1 послугу щодо пошуку нерухомості, для придбання останньою цієї нерухомості у власність.
Також, в заяві представник ТОВ "Квартал" Лучко Д.В. вказав, що відповідно до бажаних для ОСОБА_2 пошукових параметрів товариством з обмеженою відповідальність "Квартал" знайдено і оглянуто разом із ОСОБА_1 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку, за твердженнями представника ТОВ "Квартал", ОСОБА_1 придбала у власність та, в подальшому, в односторонньому порядку відмовилася сплатити вартість наданих за договором послуг в сумі 11 400 гривень 00 копійок, в зв'язку з чим товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал" звернулося до суду із відповідним позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним договором в суму 18 639 гривень 00 копійок, з яких: 11 400 гривень 00 копійок - сума основного боргу; 3420 гривень 00 копійок - сума штрафу; 3 819 гривень - сума пені. І, з метою забезпечення вказаного позову, представник товариства з обмеженою відповідальністю просить суд накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, як на доказ, що підтверджує факт придбання ОСОБА_1 зазначеної вище квартири та належність їй цієї квартири, представник ТОВ "Квартал" Лучко Д.В. послався на відповідне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (претензії, позовної заяви та заяви про вжиття заходів), направленого ТОВ "Квартал" ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, тобто на адресу розташування квартири, про накладення арешту на яку поставлене питання у відповідній заяві про забезпечення позову.
Крім того, в обґрунтування заяви представник ТОВ "Квартал" вказав, що в зв'язку із непередбачуваною поведінкою ОСОБА_1 та тривалим невиконанням нею своїх зобов'язань, існує можливість відчуження ОСОБА_1 квартири, що, на думку заявника, може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Дослідивши форму і зміст заяви про забезпечення позову із відповідними додатками та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, у відповідності до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Одним із видів забезпечення позову, згідно п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.
Відповідно до абз.1 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року за №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з абз.3 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року за №9 вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту державної реєстрації таких прав.
Згідно ч.1 ст.4 вказаного вище Закону право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Із досліджених в судовому засіданні документів вбачається, що 01 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал" та ОСОБА_1 дійсно укладений договір про надання послуг за № Н-9 1349, відповідно до умов якого ТОВ "Квартал" взяло на себе зобов'язання здійснити пошук нерухомості за певними параметрами, а ОСОБА_1 - здійснити оплату наданих послуг в день укладення договору про придбання нерухомості.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, представник ТОВ "Квартал" Лучко Д.В. зазначив, що ця квартира належить ОСОБА_1 та вказав на існування ризиків, передбачених ч.3 ст. 151 ЦПК України, так як в зв'язку із непередбачуваною поведінкою ОСОБА_1 та тривалим невиконанням нею своїх зобов'язань, існує можливість відчуження ОСОБА_1 квартири, проте, всупереч ст. 60 ЦПК України, будь-яких, які б за правилами ст.ст. 58, 59 ЦПК України вважалися належними і допустимими, в підтвердження своїх доводів суду не надав.
А як зазначалося вище, у відповідності до вимог ч.3 ст. 151, п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК України такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, може бути допущений судом лише щодо майна, яке належить відповідачеві, і лише за умови доведеності тієї обставини, що невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Беручи до уваги те, що представником ТОВ "Квартал" Лучко Д.В. не надано належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та по те, що дійсно існує можливість відчуження нею цієї квартири та є ризики, визначені ч.3 ст. 151 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття такого виду забезпечення позову як накладення арешту на вищевказану квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.151 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором про надання послуг відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5- ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М. О. Скляренко