08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/233/14
381/377/14-ц
12 березня 2014 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді -Ковалевської Л.М., при секретарі - Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- ПАТ «Український професійний банк» про поділ майна подружжя,-
До суду з позовом про поділ майна подружжя звернулась ОСОБА_1 посилаючись на те, що перебуваючи у шлюбі з відповідачем побудували житловий будинок по АДРЕСА_1, право власності на який було оформлено на відповідача. У 2007 році відповідач ОСОБА_2 як майновий поручитель ОСОБА_3 передав спірний будинок на підставі договору іпотеки ПАТ «Український Професійний банк». На даний час ОСОБА_3 не виплатив кошти за кредитним договором і банк звертає стягнення на предмет іпотеки-житловий будинок, тому вона вважає, що її право як співвласника порушується, тому вимушена була звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивачки уточнив позовні вимоги та просив суд визначти за сторонами право власності на житловий будинок по ? частині за кожним із подружжя.
Відповідач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи- ПАТ «Український професійний банк» в судовому засіданні заперечувала проти позову, суду пояснила, що банк своєї згоди на перехід права власності на ? частину переданого в іпотеку майна не давав. Дружина іпотекодавця в нотаріально посвідченій заяві висловила свою згоду про передачу житлового будинку в іпотеку, тому підстав для переходу права власності на ? частину іпотечного будинку немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу (а.с.5) позивачка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 07.08.1977 року. За період сімейного життя подружжя побудувало житловий будинок в АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 (а.с.4).
Згідно з ст.60 Сімейного кодексу України, ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
16.08.2007 року ОСОБА_2, як іпотекодавець, виступив майновим поручителем ОСОБА_3 перед ПАТ «Український професійний банк» відповідно до іпотечного договору (а.с.22).
В п.12.7 цього договору зазначено, що згода другого з подружжя на передачу житлового будинку в іпотеку отримана у встановленому чинним законодавством України порядку.
Згідно ст.6 ЗУ «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.
В матеріали справи представником банку надано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1, в якій зазначено, що вона дає свою згоду на передачу в іпотеку ОСОБА_2, майна, яке відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя - а саме житлового будинку в забезпечення зобов»язань ОСОБА_3 перед ВАТ «УПБ».
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ст.ст.70,71 Сімейного кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. У разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому порядку може бути поділене майно подружжя, шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна не є розпорядженням ним.
Суд, також враховує положення ст. 23 ЗУ "Про іпотеку", де зазначено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі у порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Отже, спірний будинок дійсно перебуває в іпотеці, проте його перебування в іпотеці, не означає, що не можна поділити спільне майно подружжя, шляхом визнання права власності на нього, тому що право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна не є розпорядженням ним.
Тому, на думку суду, є всі підстави для задоволення даного позову, як такого, що є обгрунтованим, а позовні вимоги доведеними.
Керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.391,386,392,368,372 ЦК України, ст. 60,63,70,71 СК України, ЗУ «Про іпотеку», суд,-
Позов задовольнити.
Поділити будинок по АДРЕСА_1, виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частині вказаного будинку.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М.Ковалевська