Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/317/14-ц
іменем україни
24 березня 2014 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Лукомській А.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання права власності, припинення права на частку в спільному майні з виплатою її вартості,
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про визначення часток в спадковому майні, визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_8 22 січня 2014 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, припинення права на частку в спільному майні з виплатою її вартості.
В поданій до суду позовній заяві посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, з яким знаходилася в зареєстрованому шлюбі. Вказувала, що вона та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями майна померлого, у встановленому законом порядку прийняли спадщину. До складу спадкового майна належить ? частина гаража по АДРЕСА_1 та ? частина транспортного засобу.
Зазначала, що отримала свідоцтво про право на спадщину на ? частину спірного гаража та ? частину автомобіля марки ВАЗ 21063, а також відповідно до отриманих свідоцтв про право власності є власником ? частини гаража та ? частини транспортного засобу як частки в спільній сумісній власності подружжя.
Посилалася на те, що частка відповідача в спільній частковій власності на зазначене майно є незначною, речі є неподільними. Крім того, відповідач, будучи спадкоємцем майна, до нотаріальної контори з заявами про отримання свідоцтва про право на спадщину не звертався.
В своїй позовній заяві просила суд припинити право ОСОБА_2 на ? частину гаража по АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску. Просила визнати за нею право власності на зазначене майно та стягнути з неї на користь відповідача вартість майна в сумі 11587,50 грн.
Відповідач ОСОБА_2 12 березня 2014 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визначення часток, визнання права власності.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 посилався на те, що є спадкоємцем майна ОСОБА_5, у встановленому законом порядку прийняв спадщину. Вважає, що до складу спадкового майна належить в цілому гараж по АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ 21063, 1988 року випуску.
Просив суд визначити за ним ? частку в спадщині, яка складається з гаража по АДРЕСА_1 в м. Полтаві та транспортного засобу. Просив також визнати за ним право власності в порядку спадкування на ? частину гаража та ? частину транспортного засобу.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву ОСОБА_8, посилаючись на викладені в ній обставини, в задоволенні зустрічного позову просила суд відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні підтримали подану до суду зустрічну позовну заяву.
Інші особи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи, Друга полтавська державна нотаріальна контора просила суд розглядати справу без участі представника.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина.
Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_8 з 18 травня 1973 року перебувала зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5.
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5
Також судом встановлено, що в силу норм ст. ст. 1258, 1261 ЦК України позивач ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_2 як дружина та син, є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5
Позивач ОСОБА_8, будучи дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, 24 грудня 2013 року отримала свідоцтво про право власності на ? частину автомобіля марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також на ? частину гаража АДРЕСА_1, як на ? частку у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, набутого за час шлюбу.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як встановлено судом, після померлого ОСОБА_5 відкрилася спадщина, що складу якої входить ? частина гаража по АДРЕСА_1 та ? частина автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску.
Твердження відповідача про те, що до складу спадкового майна належить гараж та транспортний засіб в цілому не заслуговують на увагу.
Як встановлено судом, свідоцтва від 24 грудня 2013 року, видані державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори на ім'я позивача ОСОБА_8 на ? частину спірного майна як на частку в спільній сумісній власності подружжя у встановленому законом порядку ні ОСОБА_7, ні іншими особами не оспорювалися.
Згідно зі ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Оскільки спадщина після померлого ОСОБА_5 складається з ? частини автомобіля та ? частини гаража, частки двох спадкоємців є рівними, кожен із них, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 мають право на ? частину такого майна.
Тому зустрічні позовній вимоги ОСОБА_2 про визначення часток в праві на спадщину та визнання права власності є безпідставними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_8, будучи спадкоємцем майна ОСОБА_5, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину від 24 грудня 2013 року на відповідні частки в спадщині, зокрема, на ? частину автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, а також на ? частину гаража по АДРЕСА_1 в м. Полтаві.
Відповідач ОСОБА_2 також у встановленому законом порядку прийняв спадщину, але з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса не звернувся.
За нормами частини 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За таких обставин, хоча відповідач ОСОБА_2 і не отримав свідоцтво про право на спадщину, але прийняв її, спадщина у вигляді ? частини гаража та ? частини транспортного засобу в силу норм ст. 1268 УЦК України належить відповідачу ОСОБА_2 з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Частина 2 ст. 365 ЦК України передбачає, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Позивачем ОСОБА_8 попередньо внесено на депозитний рахунок суду вартість частки відповідача ОСОБА_2 в розмірі 11587,50 грн..
За змістом ст. 365 ЦК України припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Частка відповідача ОСОБА_2 в розмірі ? частини автомобіля та гаража є незначною та не може бути виділена в натурі.
При цьому і гараж і транспортний засіб є речами неподільними.
Припинення права відповідача ОСОБА_2 на частки в спільному майні (транспортний засіб та гараж) жодним чином не завдасть йому істотної шкоди. При цьому судом враховується, що відповідач ОСОБА_2 має у фактичному користуванні інший транспортний засіб ВАЗ 2101, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; одночасне зберігання в спірному гаражі двох транспортних засобів неможливе.
Крім того, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог про позбавлення його частки в спільній власності, відповідач ОСОБА_2 жодні обґрунтування та докази на підтвердження обставини спричинення таким позбавленням шкоди його інтересам не надавав.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 є обґрунтованими підлягають задоволенню в повному обсязі.
Необхідно припинити право ОСОБА_2 на частку в спільному майні, а саме на ? частину гаража за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, та визнати за ОСОБА_8 право власності на зазначені частки в спільному майні.
За таких умов з позивача ОСОБА_8 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню вартість ? частини гаража за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 та ? частини легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в загальній сумі 11587 грн. 50 коп., яка попередньо внесена на депозитний рахунок суду.
За нормами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Понесені позивачем судові витрати в розмірі 457,71 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідач ОСОБА_2, звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою, сплатив судовий збір в розмірі 244 грн., заявляючи одночасно дві вимоги: визначення частки (немайнова вимога) та визнання права власності на майно з його загальною вартістю 23175 грн.
При зверненні з зустрічною позовною заявою відповідачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 243,60 грн. за вимогу немайнового характеру про визначення частки та 243,60 грн. за вимогу про визнання права власності, всього 487,20 грн.
Сплачено ОСОБА_2 244 грн., тому додатково з відповідача підлягає стягненню сума судового збору на користь держави в розмірі 243,20 грн. (478,20 грн. -244 грн.).
Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_8 задовольнити.
Припинити право ОСОБА_2 на частку в спільному майні, а саме на ? частину гаража за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на ? частину гаража АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_8 право власності на ? частину легкового автомобіля марки ВАЗ, модель 21063, 1988 року випуску, тип легковий седан, колір - бежевий, кузов номер НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 вартість ? частини гаража за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 та ? частини легкового автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в загальній сумі 11587 грн. 50 коп.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 понесені судові витрати в розмірі 457 грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
24.03.2014