Справа № 738/682/14-к
№ провадження 1-в/738/276/2014
24 березня 2014 року Менський районний суд
Чеpнiгiвської областi
в складі:
головуючої - суддi ОСОБА_1
при секретарi ОСОБА_2
№ кримінального провадження 1-в/738/276/2014
розглянувши у вiдкритому виїзному судовому засiданнi в смт. Макошино подання начальника Менської виправної колонії №91 Управління ДДУПВП в Чернігівській області про приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» відносно засудженого ОСОБА_3 ,
за участю
прокурора ОСОБА_4 ,
В С Т А H О В И В:
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2010 року ОСОБА_3 було засуджено за ст. 307 ч. 2, ст. 69 ч. 1 КК України, ст. 15 ч. 3, ст. 307 ч. 2, 69 ч. 1 КК України, ст. 364 ч. 3, 69 ч. 1 КК України, ст. 70 ч. 1, 3 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві приватної власності та з позбавленням права обіймати посади службових осіб в правоохоронних органах строком на 3 роки.
Строк вiдбуття покарання рахується з 05 листопада 2010 року.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» адміністрація МВК №91 звернулася з поданням про приведення вироку суду у відповідність до Закону.
Прокурор в судовому засіданні визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині приведення вироку суду у відповідність із Законом України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції».
Заслухавши пояснення представника адміністрації, засудженого, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 19 Конвенції ООН проти корупції (далі Конвенції) кожна держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем, тобто здійснення будь-якої дії чи утримання від здійснення дій, що є порушенням законодавства, державною посадовою особою під час виконання своїх функцій з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1 Конвенції її цілями є заохочення, сприяння та підтримка міжнародного співробітництва й технічної допомоги в запобіганні корупції та в боротьбі з нею, зокрема в поверненні активів.
Декриміналізація - це виключення діяння з числа злочинних, скасування кримінальної відповідальності.
Законодавець виключив частину 3 зі статті 364 КК України, але караність діяння не усунуто, виключено лише спеціальний суб'єкт зловживання владою чи службовим становищем - працівник правоохоронного органу.
Згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» злочинність та караність діяння, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України ( в редакції від 07.04.2011 року, до набрання чинності закону), за яке засуджено ОСОБА_3 - не усунуто.
Статтею 11 ч. 1 КК України визначено, що злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, який скасував злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з положенням ст. 74 ч. 3 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 КК України.
На пiдставi викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» ст. ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України, ст. ст. 5, 11, 74 КК України, суд
Клопотання Менської виправної колонії № 91 про приведення вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» та звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2010 року привести у відповідність до Закону України від 21 лютого 2014 року «Про внесення змін до кримінального та кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН проти корупції» перекваліфікувати ст. 364 ч. 3 КК України на ст. 364 ч.1 КК України .
Відповідно до нової редакції ст. 364 КК України вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Миколаїв засудженим за ст. 364 ч. 1 КК України та призначити покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади службових осіб у правоохоронних органах на 3 роки .
За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2010 року ОСОБА_3 вважається засудженим :
за ст. 307 ч.2 , ст.69 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві приватної власності ,
за ст.307 ч.2- ст.15 ч.3, ст.69 ч.1 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві приватної власності .
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання основних призначених покарань та приєднання додаткових призначених покарань , визначити остаточне покарання вважати ОСОБА_3 - 4 роки один місяць з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві приватної власності та із позбавленням права обіймати посади службових осіб у правоохоронних органах строком 3 роки .
В іншій частині вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2010 року (справа №1-15-569/2010) - залишити в тій же редакції.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1