Справа № 407/1006/14-к
1-кп/407/205/14
25 березня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді : ОСОБА_1 ,
за участі секретаря : ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3 ,
обвинуваченого : ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит обвинувальний акт за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Антрацит, Луганської області, громадянина України, освіта середня, в силу ст.89 КК України не судимого, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 309 КК України, -
18 лютого 2014 року, в денний час, ОСОБА_4 знаходячись між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , знайшов одноразовий медичний шприц, градуйований на 3 мл., в якому містився особливо небезпечний наркотичний засіб, обсягом приблизно 1 мл.
ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що виявлений ним вищевказаний медичний шприц містить наркотичний засіб, впевнився у цьому за зовнішніми ознаками, та у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для подальшого його вживання особисто, без мети збуту.
Приводячи свій злочинний намір у дію, ОСОБА_4 узяв виявлений ним медичний шприц з ацетильованим опієм, та поклав його до кишені своєї куртки, став носити його при собі, зберігав таким чином.
18 лютого 2014 року, у денний час доби, біля будинку №49Б м.Антрациту, у гр. ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено медичний шприц, градуйований на 3 мл., наповнений темною рідиною, яка відповідно, висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і їх аналогів № 381/9 від 21 лютого 2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, маса якого в перерахуванні на суху речовину становить 0,033 грама.
За таких обставин ОСОБА_4 скоїв незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а саме кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України.
26 лютого 2014 р. між старшим прокурором прокуратури Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено Угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 за зазначених в обвинувальному акті обставин, що ОСОБА_4 беззастережно визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке відноситься до категорії середньої тяжкості. Також угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним віднесене до кримінальних правопорушень середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди укладеної між прокурором прокуратури Антрацитівського району Луганської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про визнання винуватості.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Речові докази суду не надавалися.
Процесуальні витрати за залучення експерта при проведенні експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів в розмірі 195 гривень (сто дев'яноста п'ять) гривень 60 копійок, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави згідно ч.2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 370-374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 лютого 2014 р. між старшим прокурором прокуратури м.Антрацита Луганської області ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинуваченим за ч.1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому узгоджену міру покарання у вигляді ОДНОГО року позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_4 звільнити з випробуванням строком на ОДИН рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 195 гривень (сто дев'яноста п'ять) гривень 60 копійок.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_1