Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/89/14-к
Провадження № 1-кп/376/16/2014
"05" березня 2014 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира клопотання про скасування вироку Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2014 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Самгородок Сквирського району Київської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з базовою загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, не судимого,
встановив:
Вироком Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2014 року затверджено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12013100260000999, укладену 30 грудня 2013 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 . ОСОБА_6 визнано винним у пред'явленому та визнаному обвинуваченні за ч.2 ст. 296 КК України та призначено йому узгоджену міру покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Потерпілий звернувся до суду з клопотанням про скасування вироку, яким затверджена угода, на тій підставі, що при визнанні угоди про примирення ОСОБА_6 ввів суд в оману щодо судимості, вважає, що останній був раніше судимим Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.289 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців і ця судимість не погашена, а його засуджено як такого, що не мав судимості. Просить скасувати вирок винесений на підставі угоди про примирення та призначити судовий розгляд в загальному порядку, оскільки особа на шлях виправлення не стала, вчинила новий злочин та ввела в оману суд та потерпілого щодо своєї судимості за умисний злочин вчинений раніше, перебуваючи на іспитовому строку.
При цьому потерпілий вказав, що ОСОБА_8 вину визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно відшкодував йому завдану шкоду в сумі 15000 гривень. На даний час потерпілий до обвинуваченого ніяких претензій матеріального та морального характеру не має.
Потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5 клопотання підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просять відмовити у задоволенні клопотанні, заперечують щодо скасування вироку Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2014 року, яким затверджена угода про примирення, оскільки вважають, що всі умови угоди про примирення виконані.
Прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання щодо скасування вироку Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2014 року, яким затверджена угода про примирення.
Стаття 476 КПК України передбачає, що у разі невиконання угоди про примирення або визнання винуватості, потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Отже, законом передбачено скасування вироку лише у випадку невиконання угоди про примирення.
Як видно з клопотання потерпілого, угода про примирення виконана в повному обсязі, а підстав для скасування вироку немає.
Одночасно із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 дійсно був засуджений 27.08.2010 року Обухівським районним судом Київської області за ч.1 ст.289 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.ст.75,76 КК України з випробуванням на 1 рік 6 місяців.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2011 року ОСОБА_8 звільнений від відбування покарання згідно вироку Обухівського районного суду Київської області від 27.08.2010 року, на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2011 році».
Отже, на момент розгляду кримінального провадження Сквирським районним судом Київської області станом на 22.01.2014 року ОСОБА_8 є таким, що не мав судимості, що говорить про те, що при винесенні вироку про визнання угоди про примирення, призначенні покарання судом правомірно застосовано закон, оскільки ОСОБА_6 є особою, що не має судимості.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у скасуванні вироку від 22.01.2014 року, яким затверджена угода про примирення у кримінальному провадженні №12013100260000999 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 476 КПК України, суд, -
ухвалив:
У скасуванні вироку Сквирського районного суду Київської області від 22.01.2014 року, яким затверджено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12013100260000999, укладену 30 грудня 2013 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1