Справа № 295/19979/13-ц
2/295/310/14
17.03.2014 р. Іменем УКРАЇНИ м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі
судді Корицької В.О.,
при секретарі Зоренко Т.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1,
до ОСОБА_2,
АДРЕСА_2,
про стягнення аліментів на утримання спільних повнолітніх дітей, які продовжують навчання, -
05.12.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просить продовжити стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання спільних повнолітніх синів, які навчаються, у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення ними 23 років. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з відповідачем перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі із 05.10.1994 р. по 02.03.1988 р., та під час спільного проживання у сторін народились двоє синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходились і знаходяться на повному утриманні позивача. Обґрунтовуючи вимоги ОСОБА_1 у позові вказала, що з 01.09.2013 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є студентами денного відділення Миколаївського вищого училища фізичної культури. Крім того, позивач просить врахувати незначний розмір її заробітку і те, що на даний час відповідач в утриманні рідних дітей участі не бере, добровільно допомогу не надає.
Згідно положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених особами вимог та на підставі представлених сторонами доказів.
Позивач у судове засідання, яке відбулось 17.03.2014 р. не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та просила розглянути справу без її особистої участі, проти заочного розгляду не заперечувала. /а.с. 19/
Відповідач у судове засідання 17.03.2014 р. не з'явився, про час і місце розгляду справи завчасно повідомлявся судом згідно положень ст.ст. 74-76 ЦПК України, що підтверджується повернутим за закінченням терміну зберігання судовим відправленням. /а.с. 17-18/ Заперечень на позов до суду не надходило, щодо поважності причин неявки не повідомлено.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути дану цивільну справу за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, без фіксування звукозаписувальним пристроєм судового процесу, що відповідає положенням ст.ст. 158, 169, 197 та 224 ЦПК України. /а.с. 20/
Суд, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Згідно ст.ст. 1, 2 Конвенції ООН «Про права дитини» від 27.09.1991 р. передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Судом встановлено наступні юридичні факти.
З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 вбачається, що 02.03.1998 р. Богунським районним відділом РАГС міста Житомира шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано. /а.с. 3/
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4, НОМЕР_5 сторони є батьками повнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідний запис № 3010), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідний запис № 3009) /а.с. 4, 5/
Зі змісту довідок №№ 556, 557, виданих 11.11.2013 р. директором Миколаївського вищого училища фізичної культури встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно є студентами І-го курсу денного відділення. Термін навчання закінчується 30.06.2015 р. /а.с. 6, 7/
Виходячи з норм ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Статтями 180, 181 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Право на отримання аліментів має той з батьків, з ким дитина проживає. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 199 цього ж Кодексу, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я; матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно положень п. 20 згаданої Постанови обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно із ч. 3 ст. 181 та ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів як на неповнолітніх, так і на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням зазначених статтею 182 обставин.
Як зазначає ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню із відповідача на користь позивача, суд виходить із матеріального стану сторін, враховує те, що ОСОБА_2 за станом здоров'я може надавати матеріальну допомогу на утримання рідних дітей, є особою не пенсійного віку, добровільно матеріальної допомоги не надає, ОСОБА_1 не може одноосібно забезпечувати дітей належним матеріальним рівнем, а тому своїм рішенням на користь позивача стягує із відповідача аліменти на утримання повнолітніх дітей, які навчаються, у розмірі ? частини всіх видів доходу останнього щомісячно до досягнення ОСОБА_3, ОСОБА_4 23 років, за умов їх навчання.
Водночас, згідно норм ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються з дня пред'явлення позову. Крім того, у відповідності до положень ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Задовольняючи позов, згідно норм встановлених ст. 88 ЦПК України, із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн.
Керуючись ст.ст. 180-183, 199-200, 191 СК України, ст.ст. 88, 158, 169, 209, 212-215, 224-227, 367 ЦПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягувати із ОСОБА_2, ідентиф. № НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_2, на утримання повнолітніх синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи із 05.12.2013 р. та до досягнення ними двадцяти трьох років, на період навчання.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
3. Стягнути із ОСОБА_2, ідентиф. № НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. на такі реквізити: одержувач - УДКСУ у місті Житомирі, іден. код - 38035726, банк одержувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, р/р № 31218206700003.
Копію даного заочного рішення направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів із дня отримання ним копії даного рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Суддя В.О. Корицька