Справа № 1306/7692/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/169/14 Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддів апеляційного судуОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
підсудногоОСОБА_5 ,
та його захисникаОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляцію захисника підсудного Анатолія Дзіся адвоката ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України, -
встановила:
вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, працюючого лікарем стоматологом у Дрогобицькому медичному училищі «Медик», військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1 , без судимості,
визнано винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 125 КК України та обрано йому покарання у виді штрафу в розмірі 550 грн. на користь держави.
Згідно вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.12.2013 року ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він 09.03.2012 року в АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_10 вчинив з останньою конфлікт, під час якого ображав її нецензурною лайкою, почав руками наносити удари в область голови, внаслідок чого умисно заподіяв їй легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на чолі та в потиличній ділянці, синця в ділянці лівого плеча. Вказані тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 346 від 05.06.2013 року по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись із вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.12.2013 року, захисник підсудного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
Апелянт вважає оскаржуваний вирок незаконним, оскільки викладені у ньому висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неналежно дослідженому висновку судово-медичного експерта, суперечливих показах потерпілої ОСОБА_10 та показів двох свідків, які мали, на думку апелянта, очевидну зацікавленість у засудженні ОСОБА_8 до покарання. Крім цього, суд першої інстанції не дослідив механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої, не допитав судового експерта.
Апелянт також зазначає, що потерпіла не зверталася до суду з цивільним позовом, який би відповідав вимогам ст.ст. 119-120 КПК України, однак суд першої інстанції частково задовольнив неіснуючий позов ОСОБА_10 на суму 1 500 грн.
У запереченні на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_12 просить винести ухвалу про залишення вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року без змін, а апеляції без задоволення, оскільки вважає, що захисником засудженого в апеляційній скарзі не наведено жодних обставин, які залишилися недослідженими і з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи; не вказано в чому полягає незаконність вироку, неправильне застосування кримінального закону чи істотне порушення кримінального процесуального закону.
В ході слухання справи у суді першої інстанції, на думку потерпілої, вина підсудного ОСОБА_8 у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 125 КК України доведена повністю, зібраними по справі доказами встановлено подію злочину та доведено вину ОСОБА_8 у його вчиненні. В оскаржуваному вироку суду першої інстанції вирішено всі питання, відповідно до ст. 324 КПК України (1960 року).
Крім цього, потерпіла ОСОБА_13 Дзісь зазначає про безпідставність твердження апелянта про те, що вона не заявляла про відшкодування їй моральних збитків, завданих злочинними діями ОСОБА_14 , а така вимога була у її заяві про порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідача, підсудного ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду даної кримінальної справи судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог КПК України, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до вимог КПК України (1960 року).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 297 КПК України (1960 року) після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства, яке починається з оголошення обвинувального висновку, в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК України (1960 року) - з оголошення скарги потерпілого.
Однак суд першої інстанції цих вимог закону не виконав, судове слідство почав з оголошення постанови про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 , а скаргу потерпілої ОСОБА_10 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_8 , в якій були викладені і позовні вимоги так і не оголосив (а.с. 17, на звороті).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КПК України (1960 року) після промови захисника або підсудного головуючий оголошує судові дебати закінченими і надає підсудному останнє слово і, у відповідності до вимог ст. 320 КПК України, після останнього слова підсудного суд негайно видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Всупереч цим вимогам закону суд першої інстанції не надав останнього слова підсудному ОСОБА_15 , який брав участь у судовому засіданні (а.с. 42, на звороті).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 334 КПК України (1960 року), мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Однак суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався і всупереч їм у мотивувальній частині обвинувального вироку зазначив лише те, що ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він 09.03.2012 року в АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_10 вчинив з останньою конфлікт, під час якого ображав її нецензурною лайкою, почав руками наносити удари в область голови, внаслідок чого умисно заподіяв їй легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на чолі та в потиличній ділянці, синця в ділянці лівого плеча. Суд взагалі не виписав у цій частині формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Згідно зі ст. 370 КПК це є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону і тягне за собою скасування вироку. З урахуванням наведеного, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду вважає за необхідне апеляцію захисника задовольнила частково, вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2013 року щодо ОСОБА_8 скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів не дає оцінку доводам захисника підсудного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 щодо доведеності вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки у відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України (1960 року) скасовуючи вирок у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів та переваги одних доказів над іншими.
Разом з тим, з метою недопущення безпідставного порушення строків розгляду даної кримінальної справи, що в кінцевому випадку може призвести до її закриття у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , колегія суддів звертає увагу на те, що суддею Дрогобицького міськрайонного суду ОСОБА_16 , двічі призначалась судово-медична експертиза у справі, після призначення судово-медичної експертизи кримінальна справа біля трьох місяців не направлялась для її проведення, в ухвалах Дрогобицького міськрайонного суду від 28 грудня 2012 року та від 05 червня 2013 року про призначення судової експертизи, без належних на те підстав зазначено, що витрати, пов'язані з її проведенням, покладаються на потерпілу ОСОБА_12 .
Таким чином, розгляд справи безпідставно затягувався суддею ОСОБА_16 , а справа перебувала у нього в провадженні понад 1 рік і 3 місяці.
Керуючись ст.ст. 362, 365-366, 370, 374, 377, 379 КПК України (1960 року) колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію захисника підсудного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково, вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
підпис підпис підпис
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3 .
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду ОСОБА_17