Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/781/40/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
17.03.2014 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
адвоката: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника потерпілого: ОСОБА_8
потерпілого: ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_10
засуджених: ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора який брав участь при розгляді справи в суді, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженої ОСОБА_12 , засудженого ОСОБА_11 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.05.2013 року, яким
ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, росіянина, громадянина України, освіта незакінчена вища, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина - 2008 року народження, інваліда 3 групи, приватного підприємця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
засудженого за ч 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 років
за ч 3 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців
за ч 2 ст. 358 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки
за ч 3 ст. 358 КК України - у виді арешту строком на 6 місяців.
на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кіровограда, українки, громадянки України, освіта неповна середня, вдови, на утриманні неповнолітня дитина 1995 року народження, тимчасово не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , проживаючої в АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
засудженої за ч 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 років
за ч 3 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців
за ч 2 ст. 358 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки
за ч 3 ст. 358 КК України - у виді арешту строком на 6 місяців.
на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Вироком суду визнано винними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в таємному викраденні чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;
- заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах;
- підроблення документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином - підприємцем, приватним нотаріусом, чи іншою особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і які надають право або звільняють від обов'язків з метою використання їх як самим підроблювачем, або іншою особою, повторно за попередньою змовою групою осіб;
- використання завідомо підроблених документів, за наступних обставинах:
Займаючись неофіційною діяльністю з надання послуг громадянам на ринку нерухомості в м. Кіровограді, володіючи відповідною інформацією та маючи досвід в питаннях пов'язаних з реєстрацією прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_11 , в березні 2006 року., став на злочинний шлях нетрудового збагачення за рахунок здійснення незаконної операції з житлом фізичної особи.
Переслідуючи мету - заволодіння грошовими коштами, а як спосіб її досягнення - викрадення об'єкта нерухомості з наступним продажем його та оберненням виручених грошей у свою та співучасників власність, ОСОБА_11 з метою реалізації своїх намірів обрав предметом посягання квартиру АДРЕСА_5 , власником якої є ОСОБА_14 , яка, згідно отриманої ним інформації тривалий час за вказаною адресою не проживає у зв'язку з перебуванням за кордоном.
Розуміючи необхідність участі у здійсненні протиправних дій інших осіб, ОСОБА_11 запропонував мешканці м.Кіровограда ОСОБА_12 прийняти участь у реалізації його злочинних намірів.
Проінформувавши ОСОБА_12 щодо способу заволодіння квартирою та її реалізації у шахрайській спосіб, запропонувавши виступити у ролі псевдо власника житла з оформленням на її ім'я правовстановлюючих та інших документів, отримав згоду останньої на спільну участь у скоєнні злочинів.
На виконання домовленості ОСОБА_11 , особисто виготовив підроблений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_5 , згідно якого, нібито, ОСОБА_14 продала, а ОСОБА_12 придбала згадану квартиру, датувавши його 13.03.06 року.
Підписавши даний сфальшований документ від імені ОСОБА_14 через невстановлену слідством особу та від імені ОСОБА_12 - особисто нею, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи спільно і узгоджено надали підроблений ними договір купівлі - продажу на розгляд третейського судді ОСОБА_15 шляхом складання, нібито між ОСОБА_14 і ОСОБА_12 третейської угоди про визнання даного договору дійсним.
При цьому використовуючи обманні дії відносно ОСОБА_15 , видали за ОСОБА_14 невстановлену слідством особу, якою нібито, як відповідачем були визнані повністю позовні вимоги ОСОБА_12 , як позивачки, щодо купівлі - продажу вказаної квартири .
Введений в оману шляхом вказаних шахрайських дій з боку ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленої особи, ОСОБА_15 не будучи обізнаним, щодо злочинного характеру їх дій, 31.03.06 року виніс завідомо неправдиве для учасників злочину рішення третейського суду, яким договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 визнано дійсним та за останньою визнано право власності на вказану квартиру.
Насправді ОСОБА_14 квартира АДРЕСА_6 не продавалася , угода про це місце не мала, спір між вказаними громадянами не виникав і не мав бути предметом розгляду третейського суду, а отже дане рішення суду, щодо визнання за ОСОБА_12 права власності на згадану квартиру як і договір купівлі - продажу її, складені і підписані учасниками злочину, є повністю сфальшованими документами.
Не усвідомлюючи, в результаті шахрайських дій, незаконність винесеного ним рішення ОСОБА_15 , 03.04.06 р. отримав нотаріальне посвідчення його підпису в рішенні третейського суду, приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу ОСОБА_16 .
Продовжуючи дії направленні на незаконне заволодіння квартирою, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 надали сфальшовані рішення третейського суду від 31.03.06 р. разом з ксерокопіями паспорту та картки платника податків на ім'я останньої, до обласного комунального підприємства « Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації , надалі ОКП «КООБТІ». При цьому ОСОБА_12 підписала замовлення № 88548 від 03.04.06 року щодо реєстрації в БТІ її права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 та замовлення №88528 датоване тим же числом про надання витягу з реєстру права власності на вказане нерухоме майно.
03.04.06 року, на підставі незаконно отриманого рішення третейського суду від 31.03.06 р., ОКП «КООБТІ», працівникам якого не були відомі факти фальсифікації вказаного рішення, за ОСОБА_12 було зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5 , про що видано витяг про реєстрацію за №10276104 від 03.04.2006р. та витяг з реєстру права власності №10277403 від 03.04.2006р. про належність вказаної квартири ОСОБА_12 .
Таким чином, станом на 3 квітня 2006 року, за вказаних обставин, незаконно набувши право власності за ОСОБА_12 на вказану квартиру шляхом підробки та надання до ОКП «КООБТІ» рішення третейського суду, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за сприяння невстановленої слідством особи, вказаними протиправними діями, отримавши право розпорядитися даною квартирою, тим самим таємно, без відома та згоди її законного власника, заволоділи належною ОСОБА_14 нерухомістю - квартирою АДРЕСА_5 .
Реалізуючі злочинні наміри, направленні на отримання у шахрайський спосіб грошових коштів від незаконного продажу викраденого нерухомого майна, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , через працівників агентства нерухомості « 5/5», розташованого в АДРЕСА_8 , які не були проінформовані щодо неправомірних дій учасників злочину, відшукали покупця - мешканця м. Кіровограда ОСОБА_9 , запропонувавши йому купити квартиру АДРЕСА_5 .
Повідомивши ОСОБА_9 завідомо недостовірну інформацію про належність квартири ОСОБА_12 , видавши фактично підроблені правовстановлюючі документи за дійсні, ОСОБА_17 і ОСОБА_12 неправдиво запевнили в законності набуття останньою права власності на вказану квартиру, приховавши від нього факт протиправного заволодіння житлом шляхом підроблення документів.
При цьому ОСОБА_11 і ОСОБА_12 уклали з ОСОБА_9 завідомо для них недостовірний договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_5 від 14.04.06 р., який підписали ОСОБА_12 - як продавець, ОСОБА_9 - як покупець, нотаріально засвідчивши його того ж дня у приватного нотаріуса ОСОБА_18 , який не знав про їх наміри.
Для укладання угоди ОСОБА_11 і ОСОБА_12 надали ОСОБА_18 , завідомо для них недостовірні документи: витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10276104 від 03.04.06 року, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майна №10277403 від 03.04.06р., рішення третейського суду від 31.03.06 року, довідку за №121 від 13.04.06р. видану ЖЕК №7 про відсутність зареєстрованих осіб за вказаною адресою, на підставі яких ОСОБА_18 засвідчила і зареєструвала у реєстрі за №860 вказаний договір купівлі - продажу квартири .
Реалізувавши таким чином нерухоме майно, в АДРЕСА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_19 , шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9 , заволоділи належними йому грошима у сумі 20 000 доларів США, що в еквіваленті становлять 101 000 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.
В апеляції:
Прокурор:
В зміненій апеляційній скарзі не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає, що вирок від 18.05.2013 відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підлягає зміні через неправильне застосування кримінального закону. Зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що умисел ОСОБА_11 та ОСОБА_12 був спрямований на заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_9 під виглядом продажу чужої квартири шляхом шахрайства, а тому кваліфікація дій ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.4 ст.185 КК України є зайвою та підлягає виключенню.
Крім того, при призначенні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 покарання за ч.ч.2, 3 ст.358 КК України судом І інстанції не прийнято до уваги положення ч.І ст.49 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України злочини, передбачені ч.ч.2, 3 ст.358 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості, за які згідно із п.п.2, 3 ч.І ст.49 КК України встановлено строки давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно 3 та 5 років.
Враховуючи те, що злочини, передбачені ч.ч.2, 3 ст.358 КК України, вчинені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у 2006 році, в подальшому строки давності відповідно до ч.З ст.49 КК України не переривалися, тому на час ухвалення вироку, тобто 18.05.2013, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності засуджених за ч.ч.2, 3 ст.358 КК України минули.
Згідно із ч.5 ст.74 КК України особа звільняється від покарання за вироком суду на підставах, передбачених ст.49 КК України.
В порушення вимог ч.І ст.49, ч.5 ст.74 КК України суд першої інстанції призначив засудженим покарання за ч.ч.2,3 ст.358 КК України та не звільнив від нього у зв'язку із закінченням строків давності, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню, що відповідно до п.1 ст.371, п.4 ч.І ст.367 КПК України 1960 року є підставою для зміни судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції. Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.05.2013 року відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - змінити. Виключити з резолютивної частини вироку обвинувачення за ч.4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Звільнити ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від покарання, призначеного за ч.2 ст.358, ч.З ст.358 КК України, на підставі ч.І ст.49, ч.5 ст.74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. В решті вирок залишити без змін.
- адвокат ОСОБА_13 в інтересах засудженої ОСОБА_12
просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_12 , виключивши з нього відомості про визнання її винною за ч.4 ст.185 КК України, та відомості про призначення їй покарання за ч.2 ст.358 КК України та ч.3 ст.358 КК України із застосуванням ст.69 та/або ст.75 КК України, тобто у вигляді позбавлення волі на строк, який дорівнює фактично відбутому нею в порядку попереднього ув'язнення терміну, або звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
В обґрунтування апеляції зазначив, що судом 1-інстанції при постановленні вироку не взято до уваги доводи захисту, про те що на день постановлення вироку по справі сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.ч.2,3 ст. 358 КК України, що у відповідності до ст.49 КК України є підставою для звільнення ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності в цій частині обвинувачення. Крім того на думку захисту дії ОСОБА_12 помилково кваліфіковано досудовим слідством та судом I-ї інстанції за ч.4 ст.185 КК України, оскільки у ОСОБА_12 не було жодного умислу на привласнення квартири потерпілої ОСОБА_14 посилається на те, що квартира не може бути об'єктом крадіжки. При постановленні вироку не враховано, що ОСОБА_12 частково відшкодувала потерпілому ОСОБА_9 завдану матеріальну шкоду, та у вироку не зазначено в чому полягає спричинена моральна шкода потерпілому ОСОБА_9
- засуджена ОСОБА_12
просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_12 , виключивши з нього відомості про визнання її винною за ч.4 ст.185 КК України, та відомості про призначення їй покарання за ч.2 ст.358 КК України та ч.3 ст.358 КК України, призначивши покарання за ст..190 КК України із застосуванням ст.69, ст.75 КК України, тобто у вигляді позбавлення волі на строк, який дорівнює фактично відбутому нею в порядку попереднього ув'язнення терміну, або звільнити її від відбування покарання з випробуванням. Просить перевірити початок строку відбуття покарання, оскільки ОСОБА_20 фактично була взята під варту 08.12.2012 року.
- адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11
просить вирок суду від 18.05.2013 року відносно ОСОБА_11 скасувати, кримінальну справу закрити в зв'язку з відсутністю складу злочину в діях останнього.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при розгляду справи не було досліджено обставин і фактів, на які було вказано судами апеляційної і касаційної інстанції при скасування попереднього вироку, на думку захисника не можна посилатись на пояснення свідків, як на доказ вчинення злочину ОСОБА_11 , які зводяться до вільного переказу подій пов'язаних з продажем квартири. Зазначає, що документи які визнані судом такими, що є підробними, зокрема договір купівлі - продажу від 13 березня 2006 року, в матеріалах кримінальної справи відсутній, а тому досліджений судом не був.
Суд фактично відмовився досліджувати квитанцію про сплату за перебування ОСОБА_14 в ОСОБА_21 , та довідку про перебування останньої в березня 2006 року на базі «Кіпер-орт». Судом не надано юридичної оцінки єдиному доказу неможливості участі ОСОБА_14 , у продажі власної квартири, на підставі якого ґрунтуються всі рішення судів, є штучно створеними.
Вважає, що всупереч вказівкам Апеляційного суду Кіровоградської області, при розгляді справи було відмовлено у допиті понятих, які приймали участь у впізнанні ОСОБА_11 , для дослідження обставин порушення КПК.
Посилається на невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи. Зазначає, що не знайшло підтвердження доказами в судовому засіданні вчинення ОСОБА_11 інкримінованих йому злочинів. На думку захисту судом надано невірну оцінку показам ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , поясненням свідка ОСОБА_22 щодо участі засуджених у розгляді третейської справи.
В частині мотивування відповідальності ОСОБА_11 , суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, зазначивши окрім викрадення квартири, викрадення особистого майна ОСОБА_14 , та визнав цю вину повністю доведеною. Не підтверджується на думку захисту отримання ОСОБА_11 20000 доларів США, оскільки зазначені висновки зроблені лише на підставі пояснень потерпілого ОСОБА_9 , що саме таку суму передав директору агентства нерухомості ОСОБА_23 . При цьому не судом не взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_23 , про те, що ОСОБА_11 участі при укладанні угоди купівлі-продажу не приймав, при розрахунку кошти від ОСОБА_24 отримувала ОСОБА_23 , та передавала їх ОСОБА_12 .
Захист наполягає на тому, що було порушено порядок порушення кримінальної справи. З порушенням норм КПК, було проведено впізнання обвинуваченого ОСОБА_11 вважає, що судом допущено застосування кримінального закону, який не підлягав застосуванню, а саме ч.2,3 ст.358 КК України. В матеріалах справи відсутні докази причетності ОСОБА_11 підробних документів, які дозволяє вважати такі документи об'єктом злочину , передбаченого ч.2,3 ст.358 КК України.
Зазначає, про те, що судом першої інстанції було допущено порушення чинного законодавства при вирішені цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_9 , при відсутності обґрунтованості вимог про відшкодування шкоди, причинного зв'язку між діями ОСОБА_11 та наявними у потерпілого збитками.
- засуджений ОСОБА_11
просить вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18.05.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_11 скасувати. Кримінальну справу закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_11 складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України. Відмовити ОСОБА_9 в задоволенні цивільних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції було постановлено завідомо неправосудне рішення, постановлене з порушенням норм КПК України. Справа розглянута однобічно, з неповнотою дізнання, досудового та судового слідства. Вважає, що кримінальна справа порушена в супереч вимогам КПК, а саме без належного звернення потерпілої ОСОБА_14 , до органів ОВС з заявою про порушення кримінальної справи.
Зазначає, що головуючим в суді 1-ї інстанції не було виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.04.2012 року, а саме не надано оцінки участі представника потерпілої ОСОБА_14 на досудовому слідстві, до допуску його до участі в справі в якості представника потерпілої. Не надав оцінки протоколам пред'явлення для впізнання ОСОБА_11 ..
Вважає, що судом не було забезпечено об'єктивного, неупередженого і належного слідства, не створив необхідних умов для виконання сторонами їх процесуальних умов, прав та обов'язків, що на думку ОСОБА_11 є порушенням права на захист.
В своїй апеляційна скарзі на постанову Кіровського районного суду Кіровоградської області від 16.08.2013 року про відмову від прийнятті апеляційної скарги на постанову Кіровського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2013 року про відмову в посвідченні правильності зауважень ОСОБА_11 на протокол судового засідання, зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що не відповідає вимогам КПК. Постанова не проголошувалась засудженому. Вважає, що при постановлені оскаржуваної постанови від 16.08.2013 року судом було взято на себе повноваження апеляційної інстанції. А тому на його думку постанова від 18.08.2013 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга від 08.08.2013 року про оскарження постанови про відмову в посвідченні правильності зауважень ОСОБА_11 на протокол судового засідання розгляду в суді апеляційної інстанції. На думку апелянта в протоколі судового засідання не вірно викладена інформація показів свідка ОСОБА_25 .
Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав змінену апеляцію, частково підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_13 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_12 , та обвинуваченої ОСОБА_12 , та заперечив стосовно апеляційних скарг засудженого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 ,
адвоката ОСОБА_7 яка заперечила стосовно апеляції прокурора, та просила задовольнити апеляційні вимоги її, та її підзахисного ОСОБА_11 зазначивши, що відсутні належні підстави для притягнення її підзахисного до кримінальної відповідальності в інкримінованих йому злочинах, також було поставлено під сумнів законність задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_24 ;
адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженої ОСОБА_12 , який підтримав подану ним апеляцію, та частково підтримав вимоги зміненої апеляційної скарги прокурора, зазначивши що в разі задоволення вимог щодо виключення з обвинувачення ч.4 ст.185 КК України, вважає що в матеріалах кримінальної справи містяться всі підстави щодо можливого застосування до його підзахисної ст.. 69 КК України при вирішенні питання щодо покарання за ст..190 КК України, та можливістю обмежитися фактично відбутим покаранням ;
засуджену ОСОБА_12 , яка в судових дебатах та останньому слові підтримала подану нею апеляційну скаргу, та апеляційну скаргу свого захисника ОСОБА_13 та частково вимоги зміненої апеляційної скарги прокурора. Просить врахувати, те що вона фактично вона перебуває під вартою з 08.12.2009 року;
засудженого ОСОБА_11 , який в судових дебатах та останньому слові просив відмовити в задоволенні апеляції прокурора, та підтримав свою апеляційну скаргу із доповненнями, апеляційну скаргу на зауваження на протокол судового засідання, та апеляцію свого захисника;
захисника засудженого ОСОБА_11 , ОСОБА_26 , яка підтримала апеляційні скарги засудженого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , та заперечила стосовно апеляції прокурора;
потерпілого ОСОБА_9 , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, та заперечує щодо його скасування або зміни;
представника потерпілого ОСОБА_8 , яка заперечила щодо апеляційних скарг засудженого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 , просить вирок суду залишити без змін;
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляції прокурора, засудженої ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженої ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 задовольнити частково.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України.
Не зважаючи на те, що засуджений ОСОБА_11 не визнає себе винним у інкримінованих злочинах, його вина та вина ОСОБА_12 підтверджується показаннями підсудної ОСОБА_12 вину у скоєному злочині визнала, під час досудового та судового слідства давала постійні послідовні показання в яких зазначала, що в 2006 році познайомилась з ОСОБА_11 який зазначив, що йому необхідно допомогти в продажі квартир так, як у свій час він багато накупив квартир, а зараз проблеми з сім'єю і потрібно їх продати. Так, як у нього багато квартир, то потрібно платити великі податки, а так як він переоформить квартиру на неї , ще й при тому, що у ОСОБА_12 не має особистої власності, то будуть малі податки. ОСОБА_12 подумала і вирішила, що нічого кримінального тут не має, і він сам переписує його власну квартиру на неї. ОСОБА_11 пообіцяв ОСОБА_12 за це заплатити 500 доларів США, але після того, як він продасть квартиру. Вони зняли копію паспорту та копії ідентифікаційного номеру. Володимир приходив раз в неділю. ОСОБА_12 поміняла місце проживання. ОСОБА_11 приходив до неї і говорив, що все добре і справи їдуть добре. Ніби то він уже переоформив квартиру на ОСОБА_12 і нібито вона була власником квартири, хоча не знала, що то за квартира і де вона знаходиться. Одного разу, вона уже точно не пам'ятає, але ОСОБА_12 щось підписувала, прямо у її дворі. Потім ОСОБА_27 приїхав і повідомив, що вони разом з ним поїдуть до нотаріуса, там ОСОБА_12 і отримає гроші. Все йшло так як вони і домовлялися. ОСОБА_11 приїхав до неї на наступний день. Вона, ОСОБА_27 , водій і її співмешканець, разом поїхали до нотаріальної кантори. Точно адресу вона не пам'ятає. Там ОСОБА_12 побачила потерпілих ОСОБА_24 перший раз. ОСОБА_12 зайшла до нотаріуса і їй надали папери, про те, що ніби - то вона продала квартиру. Після підписання всіх документів ОСОБА_12 вийшла з кабінету і ОСОБА_11 віддав їй зарані обумовлені гроші. Вона попросила його відвезти її та співмешканця назад додому, але ОСОБА_27 повідомив, що він зайнятий, тому їх відвезе водій. Вона дійсно бачила рішення суду та підписувала якісь документи, що надавав їй ОСОБА_28 , але не звертала на це особливої уваги, оскільки думала, що все законно. Через декілька днів, до неї прийшов ОСОБА_27 і запропонував їй забрати меблі з квартири, так як він виїжджає і вони йому не потрібні. ОСОБА_12 відповіла, якщо вони йому не потрібні, то звісно, що нехай привозить. У вчиненому щиро кається та просить не карати її суворо.
Потерпілий ОСОБА_9 , пояснив суду, що для придбання квартири для сина, звернувся в агентство нерухомості 5/5, директором якого являлася ОСОБА_29 . Йому запропонували дві квартири, одна знаходилися біля 13 школи, а інша в районі типографії. З агентом ОСОБА_30 поїхали до квартири, що знаходилася на типографії. Там на їх чекав ОСОБА_11 . Піднялися на 4 поверх, відкрили відмичкою квартиру та оглянули її. ОСОБА_31 сказав, що в квартирі необхідно зробити ремонт. До того ж в квартирі були якісь речі, які ОСОБА_11 пообіцяв вивезти. ОСОБА_31 повідомив їм, що подумає над купівлею квартири і пере телефонує з цього приводу. Після чого ОСОБА_31 поїхав додому. Порадившись з жінкою, вирішили купувати квартиру. Агентству ОСОБА_31 заплатив 500 доларів США, як завдаток, оскільки йому агент ОСОБА_30 пояснив, що є і інші бажаючі її придбати. Зазначену вище суму ОСОБА_31 оплатив агенту ОСОБА_30 , який виписав відповідний документ, інші кошти ОСОБА_31 повинен був віддати при оформленні договору купівлі-продажу квартири.
ОСОБА_31 зазначав, що необхідно при оформленні договору купівлі-продажу квартири звертатися до державного нотаріуса. Демент'єв же сказав, що треба тільки в нотаріуса ОСОБА_18 . Вони оформляли договір купівлі-продажу квартири в кабінеті нотаріуса ОСОБА_18 під час укладання угоди були присутні ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , нотаріус ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невідомий йому чоловік - співмешканець ОСОБА_12 , а також його дружина ОСОБА_32 . Можливо в кабінеті разом з ними був його син, точно не пам'ятає. ОСОБА_29 забрала в нього гроші, а саме: 19500 доларів США. ОСОБА_12 та ОСОБА_9 підписали документи, які були з ними. Після оформлення договору купівлі-продажу квартири в квартирі вже не було речей. Рітови зробили в квартирі ремонт. Через один рік його сина визвали в УБОЗ, а саме працівник правоохоронних органів Веселов, де йому повідомили, що квартира куплена незаконно і сказав писати відповідну заяву.
Потерпіла ОСОБА_14 , зазначила що після смерті батьків, вона приватизувала дану квартиру по АДРЕСА_7 . Після чого поїхала в м. Санкт - Петербург в Росію. Коли повернулася, то в квартирі жили чужі люди. Перед її приїздом у 2007 році, ОСОБА_14 попросила її знайому, підійти до квартири і подивитися як там справи. Знайома ОСОБА_14 повідомила їй, що там живуть невідомі люди. Коли ОСОБА_14 виїжджала, то в квартирі залишалися документи і повністю все майно, їх хтось украв. Коли вона пішла до «КООБТІ» отримати дублікат на право власності, їй повідомили, що її квартира двічі перепродана та мала двох власників. ОСОБА_14 звернулася до юристів за допомогою. Квартира фактично без нагляду залишалась два роки. Підсудну Богдан та третейського суддю Стіфутіна, вона раніше ніколи не бачила та не знала, ніяких угод з ними не заключала. Ні в КРЕП ні до паспортного столу з приводу приписки - виписки вона не зверталась. Це все було зроблено самими працівниками, напевне, паспортного столу. Самі її виписали і самі прописали назад. Із заявою в правоохоронні органи зверталась, оскільки про таку необхідність її повідомили юристи, яких вона найняла для захисту своїх інтересів.
Свідок ОСОБА_33 , пояснила, що з підсудних вона бачила ОСОБА_11 , разів 5, ОСОБА_12 не знає взагалі. ОСОБА_11 до неї приходив на роботу, говорив, що ОСОБА_14 здала квартиру в оренду, а ключі не віддала. Вона винна була 2 тис. гривень. ОСОБА_33 йому відповіла, що такого не може бути, так як ОСОБА_14 не здавала квартиру, або коли б вона приїжджала, то ОСОБА_33 її б бачила. ОСОБА_14 приїжджала у 2000 році, так як у них в будинку стався вибух і у квартирі повибивало вікна. ОСОБА_14 приїжджала і ремонтувала вікна. Потім ОСОБА_11 питав у ОСОБА_33 , де ОСОБА_14 , він повідомив, що не може її найти, що і на землі і під землею, її не має. ОСОБА_11 приходив в офіс до ОСОБА_33 і говорив, що у ОСОБА_14 великі борги за квартиру і він не може її знайти. З ключами він до ОСОБА_33 прийшов через тиждень після цих розмов. Відкрив ключами квартиру. Вона думає, що він покликав її як зав дому. Саму ціль, чому ОСОБА_11 її покликав, вона так і не зрозуміла. Вона йому говорила, що чому нікого не має, ні прокурора, ні слідчого, що так робити не правильно, просто відкрити квартиру і витягнути звідти речі. ОСОБА_11 їй відкрив квартиру і сказав, що ОСОБА_14 мабуть виїхала, десь за кордон, так, як всі її речі були зібрані, меблі обтягнуті. ОСОБА_33 подивилась на квартиру і вийшла, а ОСОБА_28 залишився там.. Після цього сусід по площадці, повідомив їй, що у ОСОБА_14 забрали квартиру. А також повідомив, що приїхали машини і вивезли все з квартири. Всі жителі будинку були шоковані. Через деякий час, там з'явився новий господар. ОСОБА_33 не розуміла, як за 2 тисячі гривень забрали приватизовану квартиру.
Свідок ОСОБА_34 , в своїх показаннях зазначив, що ОСОБА_11 їм показував квартиру, а при підписанні договору купівлі-продажу була ОСОБА_12 . У 2006-2007 році Рітови вирішили купити квартиру. Батьки хотіли придбати квартиру йому. Вони звернулися в агентство нерухомості 5/5 по АДРЕСА_8 , а зараз ОСОБА_35 . В агентстві запропонували їм квартиру в районі типографії, АДРЕСА_9 . Квартиру їм показував агент ОСОБА_30 , разом з ОСОБА_11 . Коли вони прийшли до квартири, то там був взломаний замок. Вони зайшли в квартиру, там не було ні вікон, ні дверей, розбита сантехніка. З меблів була розбита шафа, а так там більше нічого не було. Вони почали домовлятися за ціну, за це все домовлявся батько. Після чого ОСОБА_34 поїхав на роботу. Батько йому потім повідомив ціну, що квартира коштувала 20 тис. доларів США. Після чого, ОСОБА_34 був присутній лише у нотаріуса, по вул. Володарського. Потім, його батько, мати, ОСОБА_28 , ОСОБА_20 і жінка з нерухомості, зайшли до нотаріуса. ОСОБА_34 в середину не пішов. Після чого його батько, мати, жінка з нерухомості, ОСОБА_28 та ОСОБА_20 вийшли від нотаріуса, сказали, що купили квартиру. Після цього сім'я ОСОБА_24 поїхали додому. Квартиру оформили на батька. Більше він до квартири не ходив. Лише через місяці два ОСОБА_34 почав там робити ремонт: вставляти двері, вікна, сантехніку міняти, щоб на перший час було де жити. ОСОБА_34 переїхав жити в квартиру зі своєю дружиною. Не пам'ятає, уже через який час їм повідомили, що квартира не їхня. Його особисто повідомили працівники міліції. Почалися суди. Їх з квартири виселили. Було рішення суду, що квартира не їхня, тому вони і з'їхали.
Свідок ОСОБА_32 , пояснила що, підсудних знає, відносин немає ніяких. У 2006 році, вони звернулися в агенство 5/5. Там їм запропонували агента ОСОБА_36 , щоб показав квартиру. Коли їм показували квартиру по АДРЕСА_9 , то там уже був ОСОБА_11 , ОСОБА_12 там не було. Квартира їм сподобалася, вони домовлялися за ціну, а саме - 19500 тис. США. Вони ОСОБА_30 дали 500 дол. США за послуги, прямо на квартирі. За ціну домовлялась вона з ОСОБА_37 , оскільки він сказав, що власник На наступний день вони пішли робити угоду у нотаріуса. ОСОБА_32 зауважила, чому не до державного нотаріуса, а до приватного, агентство почало наполягати робити документи тільки у цього нотаріуса. До нотаріуса з ними прийшла ОСОБА_38 і там уже був присутній ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_32 ще подумала, що це чоловік і дружина. Гроші вони віддали ОСОБА_38 , так як вони ще перевіряли гроші на справжність, бо їм ще повернули 100 дол. США, ніби то вони не справжні. Рітови змушені були іти в банк, де їм підтвердили справжність грошей. Вони підписали договір, та пішли додому. ЇЇ син прожив там 8 місяців. Вони уже почали там робити ремонт. Через деякий час син приїхав та повідомив , що квартира не їхня, так йому повідомили в УБОЗі.
Свідок ОСОБА_39 , пояснила, що жінку підсудну не бачила, а чоловіка бачила. ЇЇ запросила на площадку ОСОБА_33 , і сказала, що у квартиру ОСОБА_14 хтось вломлювався. Коли вона вийшла, то побачила, що ОСОБА_11 стоїть біля дверей з якимись паперами. ОСОБА_39 запитала, що він тут робить, та почула відповідь, що хоче відкрити дані двері, так як квартира належить йому. ОСОБА_33 та ОСОБА_39 не дали ОСОБА_11 зайти до квартири. Вони йому повідомили, що у цієї квартири є господарка ОСОБА_14 і що вона зараз у Санки - Петербурзі. Більше дану особу ОСОБА_39 ніколи не бачила. Сплутати Демент'єва із - кимось іншим, вона однозначно не могла так, як раніше дану особу не бачила та має добрий зір.
Свідок ОСОБА_40 , пояснила, що підсудних бачила на минулих судах, а до цього вона їх не бачила. Вона виконувала обов'язки паспортиста і вона видала довідку, про те, що в даній квартирі по АДРЕСА_9 , ніхто не прописаний. Видала дану довідку на прохання агентства. Довідка видавалася на усне повідомлення, в зв'язку з тим, що мало відбутися підписання договору купівлі - продажу, і борги там були погашені. Господарка квартири на той час була ОСОБА_12 . Підсудна ОСОБА_12 , тоді там не прописувалась, було рішення суду, що саме вона є власницею квартири. До цього там проживала ОСОБА_41 і вона з відти не виписувалась. До неї прийшли із агентства і принесли довідку з паспортного столу, що ОСОБА_41 там уже не прописана та принесли листки вибуття. До рішення суду, борги на квартирі були, але хто саме їх погасив ОСОБА_40 не відомо.
Свідок ОСОБА_42 пояснила, що підсудних не бачила і не знає. Вона про дані події нічого не пам'ятає, так як великий потік людей за день. Зазначила, що без паспорта вона не прийме замовлення на інвентаризацію нерухомості, а довідки та документи на право власності, видає тільки власнику.
Свідок ОСОБА_29 , в своїх показаннях зазначила, що раніше працювала в агентстві 5/5 по АДРЕСА_8 . На посаді директора. Їхнє підприємство розпалося і тепер у них кожен працює самостійно. З присутніх знає, лише ОСОБА_11 , бачила також потерпілого ОСОБА_9 , так як він звертався за допомогою до їхньої фірми. Потерпілий ОСОБА_9 працював не особисто із нею, а з ОСОБА_43 , їхнім реєлтером. ОСОБА_9 було запропоновано пару квартир для огляду. ОСОБА_29 не може сказати, яким чином потрапила до них дана квартира по АДРЕСА_9 , так як вони могли побачити оголошення в газеті, або зателефонувати людям, які хочуть її продати, тобто особи самі звертаються до них за допомогою, щоб продати чи придбати квартиру. У приватного нотаріуса укладався договір купівлі - продажу квартири. Сама ОСОБА_29 була присутня у нотаріуса. Розрахунок також проводився там. ОСОБА_29 брала гроші, перерахувала та повернула їх продавцю, а саме дівчині, яка була молодого віку, на вигляд до 40 років. Нотаріус перевіряв усі документи, і не виявив жодних недоліків. Агентство надало нотаріусу всі документи, вона ретельно все перевірила. Єдине, якщо велика сума заборгованості по квартирі, вони її оплачують після укладення договору. На якомусь конкретному нотаріусі ніхто не наполягав, так як агентство працює з різними нотаріусами. Послуги, оплачував лише покупець і претензій у нього також ніяких не було. Договір був успішно підписаний і всі залишились задоволені. Нею дійсно брались кошти за квартиру та передавались продавцю, а також оплачувались борги. Які саме кошти передавались вказати не може.
Свідок ОСОБА_44 , пояснив, що з присутніх він знає підсудного ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_9 , а саме він познайомився з ними у зв'язку з купівлею - продажем квартири. ОСОБА_44 неофіційно в агентстві нерухомості « 5/5». У вільний від навчання час він знаходився на робочому місці. В їхні обов'язки входило купувати газету «Все про все», де були надруковані оголошення про продаж квартир, та підшуковувати потрібні їхнім клієнтам квартири. Вони телефонували продавцям та дізнавалися більш детальну інформацію про квартири, так же саме по телефону звертались покупці. Агентство повинно було показувати по адресі квартири покупцям. ОСОБА_44 займав посаду експерта з нерухомості, це було написано на візитці, які вони роздавали покупцям. Директором агентства була ОСОБА_29 . В коло обов'язків ОСОБА_44 входило: приймати телефонні дзвінки та досліджувати ринок нерухомості, потім покупцям показувати запропоновані ним варіанти. Якщо покупцям підходив район, ціна, то вони їздили по адресам та показували квартири.
Агентство завчасно домовлялось з продавцями та покупцями про час та місце зустрічі. Власників квартири вони визначали з газети по телефону. Стосовно даної квартири по провулку Миргородському, то вони дізнались чи то по телефону, чи то вона була в їх базі даних. Дану квартиру могли внести в базу даних всі хто телефонував по оголошенню з газети. Потім коли звертався покупець, то вносилась інформація в параметри, а саме район, вартість, загальна площа і програма вибивала з бази всі квартири, які підходили по параметру. Потім агентство телефонували покупцям, пропонували їм ці квартири та проводили їх огляд. Перевіряти документи у продавців про належність майна в обов'язки ОСОБА_44 не входило. Їм дирекція давала книжки по газу, світлу, теплу. Таким чином, що в разі того, якщо покупців зацікавила квартира і зійшлись на вартості, то домовлялись на який день буде укладена угода і їм до цієї дати необхідно було зібрати довідку про те чи є комунальні заборгованості, чи ні. Їм директор агентства ОСОБА_29 видавала ці книжки і на підставі їх виписували довідки, чи є комунальні заборгованості по квартирі, чи ні. Якщо була заборгованість, то вони віддавали директору ці книжки та довідку, а потім покупець з продавцем домовляються про погашення даної заборгованості. Стосовно людей, які прописані, виписані чи проживають в квартирі, то бралась довідка з ЖЕКу в обов'язковому порядку. Довідку брав той, кому надавав доручення директор. В деяких випадках сам директор брав довідку. В даному випадку по провулку Миргородському, ОСОБА_44 особисто перевіряв дві книжки по газу і якщо не помиляється то по світлу. Стосовно ЖЕК, то він довідку не брав. В ЖЕК агентство приходили з книжками, вони дивились по номеру «особового рахунку» по базі, дивляться хто прописаний видавали довідку хто по даній адресі прописаний.
Потерпілий ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_44 заїхавши в агентство попросив підібрати для нього квартиру, на певну суму грошей. ОСОБА_44 підібрав декілька варіантів, після чого вони з ОСОБА_9 їздили та дивились дві чи три квартири. В даному випадку ОСОБА_44 телефонував підсудному ОСОБА_11 , який відчиняв квартиру та показував її. Двері в квартиру відчиняв ОСОБА_11 .. Також ОСОБА_44 розмовляв з ним про вартість квартири. ОСОБА_11 відчинив двері, але чи ключем чи іншим способом ОСОБА_44 не пам'ятає. Потім покупці подивились на стан квартири на протязі 10 хвилин і всі спустились до під'їзду. Рітови сказали, що подумають та пере телефонують. Потім вони поїхали по своїм справам, а ОСОБА_44 поїхав до агентства. Через деякий час покупці пере телефонували та сказали, що дана квартира їх влаштовує та в них є бажання її купити. Потім Рітови під'їхали до агентства та оформили договір про завдаток. На цей момент продавця квартири не було, укладали угоду про завдаток директор та покупець. Скільки саме потерпілі дали завдатку ОСОБА_44 не пам'ятає. Оформивши угоду, під'їхав продавець. ОСОБА_44 знає зі слів директора, яка сказала, що приїздив продавець і привіз книжки по квартирі та дала йому завдання перевірити чи є борги за комунальні платежі. ОСОБА_44 перевірив заборгованість по квартирі і там була незначна сума.. Потім він ці документи віддав. Через певний час була укладена угода про купівлю продаж даної квартири. Після він з Рітовими на квартиру не їздив. До нотаріуса, він також не їздив, вони поїхали разом з директором.
Свідок ОСОБА_15 , пояснив, з присутніх в залі судового засідання він знає підсудного чоловіка в обличчя, але хто і як його звати не знає, можливо вони десь зустрічались в місті. Підсудну він не пам'ятає. На той час коли діяв закон та положення, то його десь 2-3 рази в місяці запрошували брати участь як третейського суддю. Приходили люди в юридичну фірму, звідти йому телефонували та запитували, чи не хоче він взяти участь третейським суддею. Якщо ОСОБА_15 був вільний, то він приходив, дивився документи, проводив засідання, та приймав рішення. На той час була така практика. Було 2-5 засідань в місяць, але які конкретно і коли він сказати не може. Порядок проведення був завжди один і той самий. Долю прийнятого ним рішення на сьогоднішній день він не знає. Коли починався розгляд справи ОСОБА_15 перевіряв по паспортам чи були ті самі люди, які зазначені в документах. Вважає, що при винесенні рішення була ОСОБА_41 , а якщо не вона то особа дуже схожа на неї за паспортом. Документи завжди перевірялись як має бути. Рішення ніколи не приймались заочно, та не приймались у відсутність хоча б однієї сторони. Звісно були різні пропозиції, щоб проводити процес без однієї із сторін, але ОСОБА_15 завжди від них відмовлявся.
З приводу купівлі - продажу квартири, по АДРЕСА_9 він нічого не пам'ятає, але оригінали документів після прийняття рішення повертались сторонам. В матеріалах справи залишаються копії документів та оригінал третейської угоди. По закону сторона мала право оскаржити його рішення. Якщо на протязі 3-х місяців не оскаржували рішення, то матеріали через пів року знищували.
Свідок ОСОБА_45 пояснила, що із присутніх в залі судового засідання начебто бачила дівчину, яка на лаві підсудних. В її професійні обов'язки, як юриста входило підготовляти документи, а саме текст третейської угоди, всі необхідні документи для справи, підшивати їх та формувати справу. Суддю третейського суду ОСОБА_15 знає. Вона телефонувала йому та запрошувала в судове засідання, він неодноразово приходив. Стосовно спору по даній справі вона нічого не пам'ятає. Всі рішення були типовими.
Свідок ОСОБА_46 пояснила, що підсудних та потерпілого не знає. На той час вона працювала начальником ЖЕК № 7. Вони кожен місяць пишуть список боржників і по цьому списку працюють, тобто всі працівники були задіяні по погашенню квартирної заборгованості та ходили по боржникам. Довідки крім власника нікому не надавалися. Довідки видавав паспортист, і без підпису начальника, нічого не видавалось. Якщо і видавалась, то тільки по письмовому запиту прокуратури. З приводу даної справи то ОСОБА_46 викликали до міліції більше 3 років назад. Слідчий її допитував по квартирі, яка знаходиться по АДРЕСА_9 . В неї запитували, чи ця квартира на списку боржників - на що ОСОБА_46 відповіла, що дійсно на той час квартира була в списку боржників. ОСОБА_46 розмовляла з зав будинком, оскільки на той момент коли вона прийшла на роботу начальником ЖЕК, то ця квартира була вже закрита. Вона цікавилась кожною квартирою, оскільки була велика заборгованість по заробітній платі. Зав будинку говорив про те, що ніхто не приходить та не цікавиться квартирою. Дані про це вони нікуди не повідомляють, так як квартира була приватизована. Якби вона була державна, то відомості направлялися б у виконком. По даній квартирі ОСОБА_46 пам'ятає, що якийсь документ третейського суду приносив паспортист. ЖЕК №7 знав, що в цій квартирі ніхто не проживає, оскільки вона на одній площадці з зав. будинком, а господарка зникла, виїхала в Росію. За довідкою по цій квартирі до ОСОБА_46 ніхто не приходив. Вона пам'ятає, що лише приходили до паспортиста і питання було пов'язане з третейським рішенням. Якщо через агентство проводилась купівля-продаж, то могла надатись довідка. Якщо агентство погасило заборгованість, то могла про це також видатись довідка. Там заборгованість була. Скрябіна 12.04.2006 року дійсно була виписана, але паспортним столом. Виписний листок несе паспортист. На той час паспортистом була ОСОБА_47 . В них дійсно були такі випадки, коли начальник паспортного столу вимагав ці форми і говорив про те, що він має право проводити всі операції і можливо вони вимагали цю форму. Був навіть такий факт, що виписувались ті особи, які в розшуку та яких виписувати не можна.
Свідок ОСОБА_48 пояснила, що присутніх в залі не знає. Вона раніше працювала в паспортному відділенні паспортистом. Вони не спілкуються із самим заявником. Всі документи готує ЖЕК та приносить їм. Заявник звертається в ЖЕК, а вони їм надають готові документи. Коли до них надходять документи, то вони їх звіряють та виписують особу. По даній справі вона уже мало, що пам'ятає, і як саме ОСОБА_48 виписувала ОСОБА_14 вона не пам'ятає. До неї міг звертатися тільки паспортист із ЖЕКу, а підставою виписки ОСОБА_14 могла стати лише заява, паспорт, форма 16, листки вибуття, після чого це все несуть до них, а вони все звіряють і виписують. Вона також, дійсно поновлювала реєстрацію ОСОБА_14 без останньої, за чиєюсь вказівкою.
Свідок ОСОБА_49 , пояснив, що підсудних знає. В кінці серпня місяця ОСОБА_11 приходив рази три до них додому. Його тоді не було дома. ОСОБА_11 запропонував роботу, яку саме не уточняв. ОСОБА_12 пояснила ОСОБА_49 , що це з приводу продажу квартири і що ОСОБА_11 заплатить. Після чого вони всі зустрілися в нотаріуса по вулиці Карла Маркса. Там було оформлення договору купівлі - продажу при якому ОСОБА_49 був присутнім. З приводу, якої саме квартири підписувався договір, ОСОБА_49 не відомо, але після цього ОСОБА_11 дав ОСОБА_12 гроші у сумі 500 доларів США. ОСОБА_49 вважав, що ОСОБА_11 дав гроші ОСОБА_12 за переоформлення квартири на неї. Через декілька днів привезли меблі до ОСОБА_49 додому на АДРЕСА_10 , з тієї квартири, яка була продана. Меблі перевезли за вказівкою ОСОБА_11 , так як вони йому не потрібні і він збирається їх викидати. Після того як привезли меблі ОСОБА_49 . ОСОБА_11 більше не бачив. ОСОБА_11 дав ОСОБА_12 гроші в іноземній валюті - 5 купюр по 100 доларів кожна при цьому сказав, що за роботу. Гроші були в ОСОБА_11 в руках, коли він виходив з кабінету нотаріуса. Потім він знову повернувся в кабінет нотаріуса. В кабінеті нотаріуса ОСОБА_12 розписалася, після чого ОСОБА_11 сказав вийти. ОСОБА_12 вийшла з кабінету нотаріуса та вони поїхали додому.
Свідок ОСОБА_50 , пояснив, що з присутніх він знає ОСОБА_11 . ОСОБА_50 працював на той час службі ритуальних послугах, водієм. До нього зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що вже викликав машину і її потрібно було погрузити, щоб він йому знайшов вантажників. Погрузити потрібно було і вивезти речі з квартири в районі авто управління, адресу уже не пам'ятає. ОСОБА_50 викликав два чоловіки. Вони всі піднялись на поверх в квартиру. ОСОБА_50 залишив людей, а сам поїхав по своїх справах. Біля під'їзду стояв автомобіль - «бус» і працівники мали його завантажити. Коли ОСОБА_50 піднімався в квартиру, то двері там були відкриті і там чекав ОСОБА_11 . Куди саме потрібно було вивозити речі, ОСОБА_50 не відомо, йому потрібно було лише доставити людей.
Свідок ОСОБА_51 пояснив, що підсудних бачить вперше. Знає потерпілу ОСОБА_14 . У 2007 році у ОСОБА_14 та ОСОБА_51 мала бути поїздка за кордон, їм потрібен був закордонний паспорт. Вони приїхали на Україну зробити його. Як вияснилося, що квартири у ОСОБА_52 не має. Їм стало відомо, що через третейський суд, було продано її квартиру, а сама ОСОБА_53 виписана. ОСОБА_51 запропонував ОСОБА_52 звернутися в міліцію. Там у них попросили надати перерахунок речей які зникли. На той період він був директором «Кіперорт»- бази відпочинку і ОСОБА_52 у 2006 році відпочивала на цій базі. Він сам свідок того, що вона там відпочивала. Він підтверджує, що у 2006 році вона перебувала в Росії і не мала ніяких відносин з приводу даної квартири. У неї її вкрали.
Експерт ОСОБА_54 , пояснив, що висновок судової будівельно-технічної експертизи він робив, згідно тих документів, які йому передали разом з постановою. Щодо висновку № 2792/21, що знаходиться в матеріалах справи, то експерт пояснив, що можливо був збій техніки і в додатках з використаних документів можливо дещо могло не зазначатись, все залишилося від якоїсь іншої експертизи. Всі експерти використовують різну літературу для визначення ціни квартири. Він використовував місцеві газети. Дані газети він купив у магазині.
Висновок він віддав секретарю, так як у них такий порядок, експертизу передавати не комусь на руки, а передавати секретарю. Він точно не пам'ятає, але здається квартира оглядалася, разом з прокурором і відкрили їм проживаючі в ній люди. ОСОБА_54 не запитував у слідчого, де саме він взяв документи на дану квартиру, так як Закон цього не передбачає. Експерт пояснив, що оцінював квартиру візуально, робив фото та заміри. Щодо таблиці в експертизі, то там не зовсім вірні дані, так як мабуть пройшов збій у комп'ютері, тому можна вважати, що опис в таблиці не є вірним, але оцінка здійснена правильно і він її підтримує.
Свідок ОСОБА_55 , пояснила, що вона приватний нотаріус. З підсудних їй знайоме обличчя ОСОБА_11 , та ОСОБА_56 .. Підсудну ОСОБА_12 вона не пам'ятає. До неї за послугами про укладення договору купівлі-продажу може звернутися, як фізична особа особисто, так і агентство з нерухомості, та надати відповідні документи. ОСОБА_55 це все перевіряє, аж потім укладає угоду. Вона знімає копії документів лише з оригіналів. Перед підписанням договору завжди надає сторонам договір для ознайомлення, якщо все добре то вона друкує оригінал договору, який підписується сторонами та роз'яснює умови його підписання. Також, якщо сторони не заперечують проти присутності їх родичів, то вони можуть залишатися в кабінеті, вона ніколи не наполягає на тому, щоб всі виходили і залишалися лише сторони, так як люди приходять з великими грошима і хвилюються за свою безпеку. Розрахунок між сторонами проходить без участі нотаріуса, вона лише після підписання договору запитує у сторін чи повний розрахунок пройшов і чи не має претензій у сторін, на їх відповіді угода закінчується. До 2013 року нотаріус на інвентаризацію вплинути ніяк не міг. В договорі написано, що розрахунок проходить до підписання договору, але нотаріус не контролює розрахунок, він може бути сплачений як частково, так і в повному обсязі і не має значення в якій валюті. Однак, сума не може бути нижчою інвентарної.
Крім того вина підсудних підтверджується:
матеріалами реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна-квартиру АДРЕСА_5 вилученої в ОКП “КООБТІ”, оглянутими 04.04.2008р., та залученими до кримінальної справи 01.06.2009р.
(Т 1 а.с., 162, 181)
ксерокопією та оригіналом дійсного свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.06.1994. на ім'я ОСОБА_14 , що підтверджує належність саме їй, як законній власниці
(Т.1 а.с. 165, 176)
оригіналом технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 (Т.1 а.с.177-178)
оригіналом замовлення до ОКП «КООБТІ» про надання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно за вказаною адресою №88528 від 03.04.06р. від імені ОСОБА_12
(Т.1 а.с.167)
оригіналом квитанції №0077060403 від 03.04.06 р. де в графі платник зазначено прізвище ОСОБА_12 та мається її підпис
(Т.1 а.с 168)
витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_11 , де в графі власник зазначеного ОСОБА_12 на підставі-рішення третейського суду від 31.03.2006 р.
(Т.1 а.с. 170)
замовленням про реєстрацію права власності на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_5 №88548 від 03.04.06р. від імені ОСОБА_12 (Т.1 а.с. 171)
рішенням третейського суду від 31.03.2006р., (яке не відповідає вимогам закону), відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_12 задоволено та визнано право власності на кв. АДРЕСА_5
(Т.1 а.с.192)
витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОКП «КООБТІ», №10276104 від 03.04.06р. де в графі власник зазначено ОСОБА_12 , що дало підстави для безперешкодної подальшої перепродажі квартири
(Т.1 а.с.175)
документами, вилученими у нотаріуса ОСОБА_18 , згідно протоколу виїмки, оглянутими та залученими до кримінальної справи, якими підтверджується факт укладення угоди між потерпілим ОСОБА_9 та підсудною ОСОБА_12
(Т 1 а.с.187, 224, 225)
договором купівлі - продажу від 14.04.2006 р., укладеним між ОСОБА_12 , к продавця та ОСОБА_9 , як покупця, квартири АДРЕСА_5 (Т.1 а.с 188).
довідкою виданою ОСОБА_12 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_7 , про те, що на 13.04.06р. за вказаною адресою ні хто не зареєстрований
(Т.1 а.с.196).
висновками судово - почеркознавчих експертиз, відповідно до яких підписи у графі «підпис» в замовленнях № 88528, № 88548 та договорі купівлі - продажу підпис та рукописний текст « ОСОБА_12 », виконанні ОСОБА_12
(Т.1 146-148, 156-158).
протоколом очної ставки між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , де ОСОБА_41 підтвердила покази про свою відсутність на третейських засіданнях в березні 2006р., а свідок ОСОБА_22 визнав той факт, що ОСОБА_14 йому не знайома, а на третейському суді від її імені виступала інша особа.
(Т.1 а.с.57-58).
ксерокопію талону реєстрації за місцем проживання ОСОБА_14 , що підтверджує факт її поновлення в реєстрації за вказаною адресою, 26.09.07р.
(Т.1 а.с. 222).
протоколом виїмки проведеної в приміщенні ВГІРФО Кіровського району, яким зафіксована відсутність будь яких документів - заяв від імені ОСОБА_14 на підставі яких вона була знята з реєстрації 12.04.2006р
(т.1 а.с.218).
висновком судово будівельно - технічної експертизи., відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 на 03.04.2006р. складає 73525 грн. (Т.1 а.с.132-138).
Колегією суддів судової палати встановлено, що при допиті в суді І-ї інстанції експерт ОСОБА_54 підтримав встановлений ним розмір та надав обґрунтування допущених описок при складанні висновку, та судом було визнано зазначену вартість за належну. Показання потерпілої ОСОБА_14 , щодо її відсутності на час укладення третейської угоди, повністю підтверджуються показаннями свідків-сусідів: ОСОБА_33 , ОСОБА_39 , свідка ОСОБА_51 .. Свідок ОСОБА_15 - третейський суддя, також не зміг однозначно стверджувати, що саме ОСОБА_14 та ОСОБА_12 були присутні при винесенні ним рішення. Свідчення підтверджують показання підсудної ОСОБА_12 , що саме ОСОБА_11 надав їй для огляду рішення третейського суду та пред'явив його для легалізації.
Сукупність зібраних доказів, яка перевірена та проаналізована судом першої інстанції дала можливість дійти обґрунтованого висновку, щодо доведеності вини засуджених у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство) повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах ч.3 ст.190 КК України, підроблення документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою, організацією, громадянином -підприємцем, приватним нотаріусом, чи іншою особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи і які надають право або звільняють від обов'язків з метою використання їх як самим підроблювачем, або іншою особою, повторно за попередньою змовою групою осіб ч.2 ст.358 КК України, використання завідомо підроблених документів ч.3 ст.358 КК України.
Згідно п.19. Постанови, Пленум ВСУ, від 06.11.2009 року, №10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" зазначено, якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за відповідною частиною ст..190 КК і статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення, привласнення, пошкодження та підроблення документів, штампів і печаток з метою подальшого їх використання при шахрайстві, використання при шахрайстві завідомо підробленого документа, а також зловживання владою чи службовим становищем потребують додаткової кваліфікації відповідно за статтями 353, 357, 358 та 364 КК.
Висновок суду щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ч.2,3 ст.358, ч.3 ст.190 КК України, є обґрунтованим, підтвердженим перевіреними в судовому засіданні достовірними доказами, яким була надана належна оцінка.
Колегія суддів не розглядає посилання засудженого ОСОБА_11 про те, що не було виконано вимоги ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.04.2012 року, оскільки протоколи про пред'явлення засудженого ОСОБА_11 не були покладені в основу вироку суду від 18.05.2013 року, та постанови про порушення кримінальної справи на підставі заяви потерпіло ОСОБА_14 , ніким з учасників кримінального провадження до теперішнього часу не оскаржувались.
Крім того посилання в апеляційній скарзі на невиконання ухвали Апеляційного суду в частині надання оцінки судом показам представника потерпілої ОСОБА_57 , не можуть слугувати підставою для скасування вироку суду та закриття провадження в справі за п.2ч.6 КПК України, оскільки дані пояснення не були предметом дослідження при постановлені вироку суду від 18.05.2013 року, та не спростовують участь обвинувачених в інкримінованих злочинах.
Не знайшла підтвердження апеляційна вимога обвинуваченого ОСОБА_11 про порушення справи в супереч вимогам КПК, а саме без належного звернення потерпілої ОСОБА_14 , до органів ОВС з заявою про порушення кримінальної справи. Відповідно до матеріалів справи, а саме а.с.15 т.1 міститься заява про звернення ОСОБА_14 , до органів ОВС про порушення кримінальної справи відносно осіб які незаконно заволоділи належною їй на праві приватної власності кв. АДРЕСА_5 .
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_11 , також були досліджені зауваження на протокол судового засідання. У відповідності до ст..88' КПК України зауваження на протокол розглядаються, якщо справа розглядалася суддею одноособово - головуючим.
П.21 Постанови Пленуму ВСУ "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд справ" від 27 грудня 1985 р. , визначено, якщо неможливо розглянути зауваження у зв'язку з вибуттям двох або всіх суддів чи судді, який розглядав справу одноособово, про це повідомляється особам, які подали зауваження, а самі зауваження приєднуються до справи і оцінюються у сукупності з усіма матеріалами справи судом вищої інстанції при розгляді скарг і подань.
Колегією суддів встановлено, що за клопотанням засудженого ОСОБА_11 , при розгляді справи судом першої інстанції, в судовому засіданні від 16.07.2012 року було задоволено клопотання останнього, щодо фіксування судових засідань на технічний пристрій «Тритон 2С». (т.7, а.с.82).
У відповідності, до ст..87 КПК України, основним засобом фіксації перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання. У ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а також при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії. На вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Викладені зауваження на протокол судового засідання є незначними, та по суті не суперечать наявному технічному запису, а таким чином є такими, що не можуть впливати на кваліфікацію інкримінованих злочинів засудженому, та встановлювати його невинуватість. Крім того зазначений протокол судового засідання можливо в будь-який час порівняти з наявним в матеріалах кримінальної справи технічним записом.
Призначаючи покарання засудженим, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів.
Обтяжуючих обставин, відносно засудженого ОСОБА_11 , по справі згідно ст.67 КК України в судовому засіданні не встановлено. Злочин ч.3 ст.190 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, ч.2.3 ст. 358 КК України є злочинами невеликої тяжкості, обставину, ОСОБА_11 за місцем проживання характеризується-посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не визнав своєї вини, пом'якшуючою обставиною для ОСОБА_11 , судом визнано наявність на утриманні неповнолітньої дитини, наявність інвалідності. Судом першої інстанції призначено ОСОБА_11 , покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкцій інкримінованих статей, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_12 зазначено, що обтяжуючих обставин, відносно засудженої, по справі згідно ст.67 КК України в судовому засіданні обтяжуючих обставин не встановлено. Злочин ч.3 ст.190 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, ч.2.3 ст. 358 КК України є злочинами невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується негативно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, утриманні має неповнолітню дитину, що визнано судом для неї, як пом'якшуючу обставину. Суд вірно дійшов до висновку щодо призначення покарання, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів в межах санкцій ч.2,3 ст.358 КК України. Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що ОСОБА_12 перебуває під вартою з 16.12.2009 року (т.3,а.с.30) колегія суддів приходить до висновку про можливість пом'якшення покарання, яке є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції ч.3 ст.190 КК України.
Суд першої інстанції при постановленні вироку не з'ясував питання щодо застосування до засуджених ст.49 КК України, зважаючи на те, що з часу скоєння інкримінованих злочинів обвинуваченими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за ч.2,3 ст.358 КК України, які є злочинами невеликої тяжкості минуло 3 роки.
Вимоги апеляційних скарг прокурора та адвоката ОСОБА_13 підлягають задоволенню, щодо застосування положень вимог ст..49 КК України в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, хоча ОСОБА_11 заперечував щодо застосування до нього ст.49 КК України.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Крім того, за змістом ч.5 ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст..49 цього Кодексу.
Дії засуджених органами досудового слідства, та вироком суду 1 - інстанції окрім ч.3 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), у великих розмірах. Зазначена кваліфікація не пов'язана з фактичним заволодінням даної квартири, оскільки остання не змінила свого місця знаходження та адресу і не може бути предметом крадіжки. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку кваліфікація дій засуджених - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, є зайвою, та такою в якій відсутній склад злочину. У відповідності до п.2 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.
Колегія суддів встановивши обставини, передбачені ст.6, КПК України, відповідно до ст.376 КПК України скасовує обвинувальний вирок в частині засудження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.4 ст.185 КК України і закриває справу.
Керуючись ст.ст.362, 366, 367 КПК України (в редакції закону 1960 року), п.15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції від 13.04.2012 року), колегія суддів, -
Апеляцію прокурора який брав участь при розгляді справи в суді, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11 , засудженого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженої ОСОБА_12 , засудженої ОСОБА_12 - задовольнити частково.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.05.2013 року змінити.
Вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18.05.2013 року відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_11 скасувати в частині визнання винними та призначення покарання за ч.4 ст.185 КК України.
Закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_11 за ч.4 ст.185 КК України за відсутністю в діяннях складу злочину.
Вважати засудженим ОСОБА_11 за ч.3 ст.190 КК України - 7 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.358 КК України - 3 роки позбавлення волі ; за ч.3 ст.358 КК України - 6 місяців арешту.
На підставі п.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за ч.2,3 ст.358 КК України.
Строк відбуття покарання відраховувати з часу затримання 08 жовтня 2010 року.
Пом'якшити ОСОБА_12 призначене покарання за ч.3 ст.190 КК України до 4-ох років 3-ох місяців позбавлення волі.
Вважати засудженою ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 190 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.358 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 358 КК України до 6 місяців арешту.
На підставі п.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за ч.2,3 ст.358 КК України.
Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання 16 грудня 2009 року.
Звільнити з-під варти ОСОБА_12 в залі суду негайно в зв'язку з відбуттям строку покарання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_58