справа № 208/9422/13-к
№ провадження 1-кп/208/94/14
Іменем України
26 березня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - ОСОБА_1 ,
При секретарі - ОСОБА_2 ,
За участю:
Прокурора - ОСОБА_3 ,
Потерпілої - ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
провів судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у місті Дніпродзержинську Дніпропетровській області, по кримінальному провадженню відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 16.04.2013 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі, згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
за обвинуваченням у скоєні злочину за ч. 2 ст. 164 КК України,
суд -
встановив:
ОСОБА_5 згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.11.2006 року, зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи з 08.08.2006 року.
Однак ОСОБА_5 , знаючи про обов'язок сплачувати аліменти став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів з метою уникнення по виконавчому листу утримань та не бажаючи виконувати покладений на нього обов'язок утримання дитини, хоча і був попереджений про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів.
Та, в період часу з 01.01.2013 року по 01.05.2013 року, з 01.06.2013 року по 01.07.2013 року, з 01.08.2013 року по 01.10.2013 року, ОСОБА_5 працював у приватних осіб за усною домовленістю виконуючи тимчасові роботи і маючи заробіток в середньому 1400 грн., аліменти добровільно не виплачував, матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, в службу зайнятості населення м. Дніпродзержинська з питання працевлаштування не звертався, вихованням дитини не займався і допустив заборгованість зі сплати аліментів за даний період часу.
В період часу з 01.05.2013 року по 01.06.2013 року, з 01.07.2013 року по 01.08.2013 року, з 01.10.2013 року по 01.11.2013 року, ОСОБА_5 працював у приватних осіб за усною домовленістю виконуючи тимчасові роботи і маючи заробіток в середньому 1400 грн., аліменти виплачував не в повному обсязі, а частково, у зв'язку з чим порушив ч. 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яке передбачає, що при наявності заборгованості по аліментах у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, особа притягується до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Таким чином, ОСОБА_5 злісно ухилявся від сплати аліментів в період часу з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року, чим допустив заборгованість зі сплати аліментів 10 місяців, або у твердій грошовій сумі 6524 гривень.
Вчинене ОСОБА_5 діяння, а саме: злісне ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), скоєне особою, раніше судимою за злочин передбачений ч.1 ст.164 КК України, містить склад кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 164 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину за пред'явленим його обвинувальним актом у повному обсязі, та пояснив, що він дійсно має спільну з ОСОБА_4 дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір'ю ОСОБА_4 . Про те що за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.11.2006 року, він зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати, але не менш 30 % прожиточного мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до її повноліття, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи з 08.08.2006 року, він знав. Крім того, декілька разів його викликав державний виконавець до Заводського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ, де роз'яснював його обов'язки по сплаті аліментів за рішенням суду на утримання доньки, та наслідки злісного ухилення від сплати аліментів, але аліменти не платив, офіційно до Дніпродзержинського центру зайнятості населення для працевлаштування не став і на обліку як потребуючий роботу не знаходиться. Під час з 01.01..2013 року по 01.11.2013 року, він працював у приватних осіб за усною домовленістю виконуючи тимчасові роботи, і мав заробіток в середньому 1400 грн., офіційно не працевлаштовувався щоб не стягувалися аліменти, крім того, до центру зайнятості не звертався як потребуючий роботи, з цієї ж мети. Дійсно його письмово було попереджено державним виконавцем про наслідки злісного ухилення від сплати аліментів, але висновків для себе не зробив та ухилився від їх сплати на виклики державного виконавця не реагував, аліменти не сплачував. На даний час він у січні 2014 року повністю сплатив суму заборгованості по аліментам у розмірі 6524 гривні, і за станом свого здоров'я має захворювання за яким проходить МСЕК для оформлення інвалідності за зором, та просить суд врахувати його каяття та визнання вини, і призначити не суворе покарання, з застосуванням ст. 69 КК України.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 його вина доказується у повному обсязі пред”явленого обвинувачення:
- показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що дійсно в них з ОСОБА_5 є спільна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає з нею і знаходиться на її утриманні, так як ОСОБА_5 , злісно в період з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року ухилився від сплати аліментів, визначених за рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.11.2006 року. На даний час сума боргу по аліментам 6524 гривні, виплачена в повному обсязі. Не заперечує що б до ОСОБА_5 було застосовано ст. 69 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що вона працює державним виконавцем Заводського районного відділу юстиції, і з лютого 2010 року веде провадження за стягненням з боржника ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини на користь матері ОСОБА_4 .. В період з лютого 2010 року ОСОБА_5 , будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, злісно ухилився від сплати аліментів визначених за рішенням суду, та на виклики державної служби не реагував, ігноруючи вимог закону. Станом на січень 2014 року, ОСОБА_5 сплатив за період з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року суму заборгованості в розмірі 6524 гривні;
- Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.11.2006 року (а.с. 12), згідно до якого ОСОБА_5 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до її повноліття, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи з 08.08.2006 року;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (а.с. 20), де батьком дитини зареєстрований ОСОБА_5 ;
- виконавчим листом виданим Заводським районним судом м. Дніпродзержинська № 2-2058/2006 (а.с. 9), згідно до якого ОСОБА_5 зобов'язаний до сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця до її повноліття, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи з 08.08.2006 року;
- попередженням ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини (а.с. 11);
- довідкою Дніпродзержинського міського центру зайнятості (а.с.13), згідно до яких, ОСОБА_5 на обліку як безробітний у міському центрі зайнятості, станом на 22.10.2013 року, не перебував;
- розрахунком заборгованості по аліментам ОСОБА_5 (а.с. 8), згідно до якого сума боргу склала за період з 01.01.2013 року по 01.11.2013 року тверду грошову суму 6524 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 скоєне ним мало місце, і містить склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, в якому він винен.
З врахуванням зазначеного, за скоєний злочин передбачений ч. 2 ст. 164 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з вимог ст.. 65 КК України, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Згідно до вимог ст. 67 КК України, обставин обтяжуючих покарання за скоєний злочин вчинений ОСОБА_5 , є рецидив злочинів.
Згідно до вимог ст.. 66 КК України, обставинами що пом'якшують покарання за скоєний злочин ОСОБА_5 , є визнання свої вини і каяття, виплата заборгованості на користь потерпілій у повному обсязі, його хворобливий стан здоров'я.
Враховуючи характери і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість скоєного злочину, згідно до вимог ст.. 12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий, і вчинив аналогічний злочин під час випробувального терміну встановленого Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.04.2013 року, його характеризуючи данні, що за місцем мешкання характеризується посередньо, його відношення до скоєного, виплата заборгованості на користь потерпілій у повному обсязі, його хворобливий стан здоров'я, думку потерпілої та прокурора, щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 вимог ст. 69 КК України, суд з врахуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України, якою визначено що, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин., а тому з врахуванням вимог 66 КК України, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_5 та попередження нових злочинів з його сторони, є покарання з застосуванням ст.. 69 КК України, у вигляді штрафу.
На підставі вище зазначеного та керуючись вимогами ст..ст. 368, ч. 3 ст. 369 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України.
Призначити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 164 КК України, з застосуванням ст.. 69 КК України, покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, через місцевий суд.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1