25.03.14р. Справа № 904/1198/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м.Київ в особі Дніпропетровській філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м.Дніпропетровськ
до Військової частини НОМЕР_1 , м.Дніпропетровськ
про стягнення 1428,02 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Шевцова В.В.
Представники:
від позивача: Левченкова О.А., представник за довіреністю № 252 від 11.12.13р.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про стягнення 1 428,02 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2621-42/12 оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 17.01.13р., в частині повної та своєчасної оплати орендної плати.
Ухвалою господарського суду від 27.02.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 25.03.14р.
19.03.14р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 415,39 грн. Крім того, до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи; актів виконаних робіт; акту звірки взаємних розрахунків; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
25.03.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про те, що сума основного боргу у розмірі 1 402,00 грн. відповідачем оплачена, що підтверджується довідкою, яку долучено до матеріалів справи. Але інші заявлені позовні вимоги відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим позивач наполягав на їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Але 25.03.14р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відрядженням повноважного представника відповідача.
Господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, оскільки:
По-перше, копію ухвали господарського суду від 27.02.14р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 18.03.14р., що підтверджують надані позивачем докази, тобто за тиждень до початку розгляду справи по суті. Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причини невиконання вимог ухвали суду від 27.02.14р. Таким чином, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов та інших витребуваних судом документів.
По-друге, відповідач відповідно до норм чинного законодавства не обмежений у виборі осіб, які будуть здійснювати його представництво в господарському суді.
По-третє, відповідач до свого клопотання про відкладення розгляду справи не додав жодних доказів в обґрунтування неможливості забезпечення явки свого повноважного представника.
Викладене є підставою для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.
В судовому засіданні 25.03.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
17.01.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2621-42/12 оренди нерухомого майна товариства (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач передає, а відповідач бере у строкове платне користування частини приміщень (далі - майно), розташованого на 1 поверсі 7-поверхової будівлі АБК (ЛАЦ) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26, загальною площею - 1,0 м2 - технологічних приміщень, для розміщення обладнання електро зв'язку.
В п. 1.2 Договору оренди зазначено про те, що сторони домовляються про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабі нету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".
Як зазначено в п. 2.1 Договору оренди, передача відповідачу майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до відповідача з відповідними наслідками.
Згідно з п. 3.1 Договору оренди, орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить - 701,00 грн. з ПДВ (20%) за 1м2 технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,0 м2 всієї орендованої площі становить - 701,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.
Орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються відповідачу разом з актом про надані послуги та податковою накладною (п.3.6 Договору оренди).
Відповідно до п. 6.1.3 Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Як зазначено в п. 8.1 Договору оренди, сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим Договором, і несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Згідно з п. 8.2 Договору оренди, у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
В п. 12.1 Договору оренди зазначено про те, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.12.2013 року включно. Сторони домовилися, що згідно ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.01.2013р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Так, на виконання умов вищезазначеного Договору оренди, 01.01.2013 року позивачем було передано відповідачу технологічні приміщення загальною площею 1,0 м2, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26, що підтверджує Акт приймання-передачі майна від 01.01.13р.
20.12.13р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди.
Як зазначає позивач, в порушення умов Договору оренди, відповідач орендну плату сплачував несвоєчасно, внаслідок чого за період з листопада по грудень 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 402,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача лист з вих. № 128107-94 від 0402.14р., з вимогою у 10-денний строк погасити заборгованість по Договору оренди у розмірі 1 402,00 грн. Вимоги позивача, залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.
Але, після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем суму боргу за оренду у розмірі 1 402,00 грн. було погашено у повному обсязі.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9,74 грн., інфляційні витрати у розмірі 1,40 грн., 3% річних у розмірі 2,25 грн., всього 13,39 грн.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 402,00 грн. підлягають припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем зазначена сума була сплачена позивачу у повному обсязі. А в інших позовних вимогах підлягає задоволенню у повному обсязі.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначено в п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору оренди виконав належним чином, а саме: надав відповідачу в оренду нерухоме майно передбачене Договором оренди, що підтверджує Акт приймання-передачі майна від 01.01.2013р. (зворот а.с.12); виставив відповідачу рахунки на оплату послуг (а.с. 17, 18) та акти про надання послуг (а.с.16, 19). Вищезазначені документи підписані відповідачем без будь яких зауважень.
Господарський суд вважає також зазначити про те, що відповідач визнав існуючу заборгованість по Договору оренди перед позивачем, що підтверджується повною оплатою суми боргу.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору оренди, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 402,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем. Але у зв'язку з оплатою суми боргу після порушення провадження у справі, в цій частині провадження у справі підлягає припинення, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
На підставі п. 8.2 Договору, позивачем була нарахована пеня у розмір 9,74 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 1,40 грн. та 3% річних у розмірі 2,25 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 32-34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1 402,00 грн. провадження у справі - припинити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Херсонська, буд. 26, код ЄДРПОУ 25543196) пеню у розмірі 9,74грн. (дев'ять грн. 74 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1,40 грн. (одна грн. 40 коп.), 3% річних у розмірі 2,25 грн. (дві грн. 25 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 25.03.14р.