25 березня 2014 р. Справа № 903/183/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ
до відповідача Горохівської міської ради Волинської області
про стягнення 7 255,77 грн.
Суддя Костюк С. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Матвіюк Н.Р., дов.№634 від 01.09.2013 року
від відповідача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Заяви про технічний запис судового процесу не подано.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" звернувся з позовом про стягнення з відповідача - Горохівської міської ради Волинської області 7 255,77 грн., з них 4680,00 грн. основного боргу, 111,85 грн. - інфляційних, 2100,23 грн. - 15 % річних, 363,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що 04.08.2010 року між ТзОВ "СВС СІТІ МЕДІЯ" (виконавець) та Горохівською міською радою (замовник) було укладено договір № 2010, за умовами якого Позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів, їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів у виданні Національний інвестиційний Путівник (NATIONAL INVESTMENTS GUIDE) англійською та німецькою мовами. Відповідно п.2.1 договору, сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4860,00 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідачем взято на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг в строк до 01 березня 2011 року. Пеня в сумі 363,69 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нарахована згідно п.4.1 договору, інфляційні та відсотки річних-згідно п.4.2 договору та ст.625 ЦК України.
При нормативному обґрунтовані позову посилається на положення ст.193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 549, 612, 625 ЦК України.
Відповідач вимог ухвали суду від 04.03.2014 року не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову не подав, в судове засідання не зявився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 04.03.2014 року) № 4301032257296.
З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що
04.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СВС СІТІ МЕДІЯ" м. Київ (Виконавець) та Горохівською міською радою (Замовник) був укладений договір №2010, відповідно до п.1.1. якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів у виданні Національний інвестиційний Путівник (NATIONAL INVESTMENTS GUІD) англійською та німецькою мовами на одній сторінці (а.с.11).
Вартість послуг складає 4680,00 грн., в тому числі ПДВ, строк оплати до 01.03.2011 року (п.п 2.1, 2.2). Виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється у наступній черговості: 1) пеня, 2) проценти та інфляційні витрати відповідно до ст. 625 ЦК України, 3) заборгованість за надані послуги згідно умов договорів, 4) інші платежі (п.п.-2.3. договору).
Згідно п.п. 3.2, 3.3. договору Замовник зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дня його підписання надіслати Виконавцю письмові матеріали та фотографії для обробки, узгоджені в додатку до договору (а.с.6-8), в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття-презентація) розробляються та публікуються без фотографій.
Замовник має право протягом 4 робочих днів з дати отримання розроблених Виконавцем інформаційних матеріалів (стаття-презентація), перекладених на українську мову, внести будь-які виправлення або зміни до інформаційних матеріалів (стаття-презентація), про що повинен письмово повідомити Виконавця. В іншому випадку, якщо Виконавець не отримає від Замовника будь-яких письмових повідомлень щодо редагування інформаційних матеріалів (стаття-презентація) до закінчення вказаного в цьому пункті строку, то вважається, що у замовника відсутні заперечення до якості інформаційних матеріалів (стаття-презентація), які в цьому випадку публікуються без змін та доповнень.
Пунктами 4.1, 4.2. договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань Замовник на вимогу Виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.
По п. 5.1 договір діє з моменту його укладення і до виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Як слідує з повідомлення №84 від 13.10.2010 року позивач надіслав відповідачу макет готової статті-презентації в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові) та переклад тексту презентації на українську мову, щоб відповідач зміг внести корективи в разі їх необхідності. Згоду на публікацію або будь-які корективи до презентації прохав надіслати поштою, факсом або на електронну адресу протягом 4 робочих днів з дати отримання даного макету презентації. Також позивач попередив, що якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання цього повідомлення з боку відповідача не буде будь-яких повідомлень щодо заперечення або редагування даного макету презентації, то вважатиметься, що заперечень не має і презентація може бути надрукована (а.с. 9).
Вказане вище повідомлення отримано представником відповідача 18.10.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції (а.с. 9 зворотня сторона).
Згідно повідомлення №454 від 29.06.2011 року позивач надіслав відповідачу каталог Національний інвестиційний Путівник (NATIONAL INVESTMENTS GUIDE) в оригінальному вигляді (на німецькій та англійській мові). При цьому повідомив, що ці каталоги позивачем передаються в руки потенційним інвесторам через Торгово-промислові палати, господарські установи та інші організації, зокрема були відправлені в: 95% Торгово-промислові палати Німеччини, 90% Торгово-промислові палати Австрії, 90% Торгово-промислові палати Російської Федерації, 15 Європейські Інфо-центри, 14 Бізнес-центри і 12 Професійні асоціації Європи.
Зазначене повідомлення отримано представником сільської ради 04.07.2011 року, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення кореспонденції.(а.с. 10 зворотня сторона).
Підтвердженням виконання договірних зобов'язань щодо надання відповідачу передбачених договором №2010 від 04.08.2010 року послуг, є стаття-презентація надрукована в Національному інвестиційному Путівнику.(а.с.11)
Відповідач заперечень по змісту презентації не надсилав.
Оскільки зобов'язання по оплаті за надані послуги по договору №2010 від 04.08.2010 року відповідачем не були виконані, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 680,00 грн. При цьому додатково нарахував відповідачу за неналежне виконання умов договору, а саме по п.п. 4.1, 4.2 - 111,85 грн. інфляційних втрат, 2100,23 грн. - 15% річних та 363,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Дослідивши наявні в матеріалах докази та оцінюючи їх у сукупності, господарський суд дійшов висновку про підставність заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів послуг. Так, позивач надав відповідачу послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а останній зобов'язався сплатити за них певну грошову суму.
Матеріалами справи встановлено, що зобов'язання за договором №2010 від 04.08.2010 року щодо оплати за надані позивачем послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів відповідачем не були виконані у встановлений строк, як і не спростовано факту надання позивачем послуг, при цьому відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг, свідчить про їх прийняття.
Згідно п. 2.2. договору №2010 відповідач оплачує надані послуги до 01.03.2011 року.
Факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем у сумі 4680,00 грн. підтверджується наявними у справі доказами, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню як така, що відповідає чинному законодавству та обґрунтована матеріалами справи.
Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Тобто, договір від 04.08.2010 року підписано уповноваженими представниками (керівниками) юридичних осіб, які діють на підставі закону (статуту), та скріплені відтисками печаток обох юридичних осіб.
Нормами ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Докази визнання договору недійсним на момент розгляду справи відсутні.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 363,69 грн., розраховану за період з 02.03.2011 року по 01.09.2011 року.
Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторонами в договорі (п. 4.1) передбачено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Як слідує з розрахунку позивача пеня в сумі 359,72 грн. нарахована по договору №2010 від 04.08.2010 року за період з 02.03.2011 року по 01.09.2011 року.(а.с.14)
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).
За ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.
Згідно п.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки відповідачем не заявлено про застосування позовної давності по заявленій позивачем пені, вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 363,69 грн. підставна і підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2 договору встановлено 15% річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 111,85 грн., розраховані з врахуванням строку оплати та суми боргу в розмірі 4680,00 грн. та 15% річних -2100,23 грн., які також підлягають стягненню з відповідача
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України,господарський суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Горохівської міської ради Волинської області (45700, Волинська область, Горохівський район, м.Горохів, вул.Шевченка,17, ЄДРПОУ 04051276, р/р 31428014030802 в ГУДКУ Волинської обл.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (м. Київ, вул. Воровського, 32, кв. 2, код ЄДРПОУ 37025570) 7 255,77 грн., з них 4680,00 грн. - основного боргу, 111,85 грн. - інфляційних, 2100,23 грн. - 15 % річних, 363,69 грн. - пені, а також 1 827,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
26.03.14
Суддя С. В. Костюк