24.03.14р. Справа № 904/6832/13
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.13 р.
У справі за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 64 185 грн. 08 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники: не з'явились.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року та додатковим рішенням від 30.01.2014 року позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" на користь Криворізької міської ради заборгованості за договором оренди земельної ділянки в сумі - 64 185 грн. 08 коп. та 3 035 грн. 21 коп. - пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" на користь Виконавчого комітету Криворізької міської ради 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.
29.10.2013 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року та 17.02.2014 року на виконання додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2014 року видано накази.
13.03.2014 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" на адресу господарського суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року на суму 64 185 грн. 08 коп., шляхом погашення даної заборгованості протягом 12 календарних місяців починаючи з березня 2014 року, щомісячно рівними частинами.
Заяву мотивовано тим, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі та не має можливості перерахувати повну суму заборгованості.
Відповідно до частини 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив. Письмових пояснення або заперечень щодо заяви про розстрочку виконання рішення суду до засідання не надав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив. Додаткових пояснення в обґрунтування обставин, викладених в заяві про розстрочку виконання рішення суду до засідання не надав.
Розглянувши вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року на суму 64 185 грн. 08 коп., шляхом погашення даної заборгованості протягом 12 календарних місяців починаючи з березня 2014 року, щомісячно рівними частинами необхідно вказати на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
В зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, в судових актах повинні бути наведені мотиви задоволення такої заяви про розстрочку з посиланням на відповідні документи. Натомість, посилання в судових актах лише на норми ст.121 ГПК України не може слугувати обґрунтуванням вимоги, а отже такий судовий акт підлягає скасуванню, так як суперечить зазначеним нормам.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
Постановою пленуму Вищого господарського суду України за № 9 від 17.10.2012 року, а саме п. 7 визначено, що у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке.
Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, а стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування.
Частина третя статті 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання.
За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення від 17.10.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" вказує на те, що підприємство знаходиться в скрутному фінансовому становищі та фактично є збитковим, що вбачається з балансу підприємства та негайне виконання рішення може призвести до негативних наслідків, таких як зупинення господарської діяльності, відсутності можливості розрахунків з кредиторами та сплати податків та розрахунків по заробітній платі, а також по оплаті за послуги з енергопостачання.
Крім того, заявник вказує на те, що на рахунку підприємства, відкритого в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишок коштів становить 8 грн. 30 коп.
Розглянувши вказану заяву про розстрочку виконання рішення від 17.10.2013 року, суд не вбачає підстав для її задоволення з підстав того, що заявником в обґрунтування вказаної заяви не направлено на адресу суду жодного доказу стосовно тих обставин, які вказані заявником у відповідній заяві, а також недодано доказів щодо можливої наявності або відсутності відкритих рахунків в інших банківських установах та наявності грошових коштів на них.
Крім того, заявником не надано доказів стосовно того, що Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, яким відкрито виконавче провадження за №40886310 на виконання вказаного вище наказу господарського суду, вживаються чи вжиті заходи стосовно його належного виконання (арешт рахунків та залишок коштів на них, арешт нерухомого майна, транспортних засобів, товару та інше) що в свою чергу може вказувати, як вказує заявник - на негайне примусове стягнення вказаної суми заборгованості.
Відсутність вказаних вище доказів, а також доказів наявної загрози банкрутства заявника, відсутності коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та інших доказів в обґрунтування заяви, свідчить про необґрунтованість вказаної заяви стосовно розстрочення виконання рішення від 17.10.2013 року.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасметкомплект" про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2013 року на суму 64 185 грн. 08 коп., шляхом погашення даної заборгованості протягом 12 календарних місяців починаючи з березня 2014 року, щомісячно рівними частинами - відмовити.
Суддя О.І. Красота