17 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Ткачука О.С.
Суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Колодійчука В.М., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Інспекція захисту прав споживачів у місті Києві про визнання кредитного договору недійсним, -
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 100 454,096 грн.
Позов мотивовано тим, що 26 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі ТОВ «Український промисловий банк») та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно умов якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі 87 336 грн, з розрахунку 15 % річних за весь час фактичного користування кредитом, строком до 25 червня 2011 року, мета кредитування - придбання автомобіля. 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до якого «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, серед яких і договір укладений з відповідачем ОСОБА_3 Оскільки відповідач, умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся, в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно з умовами кредитного договору, то станом на 2 квітня 2012 року за ним рахується заборгованість у сумі 100 454,06 грн, з яких тіло кредиту - 58 000 грн, відсотки - 31 923,75 грн та комісія за ведення кредиту - 10 530,31 грн.
ОСОБА_3 подав зустрічний позов про визнання вищевказаного кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що у 2006 році він вирішив придбати автомобіль. 26 червня 2006 року отримав кредит в сумі 87 336 грн. на 60 місяців, з відсотковою ставкою - 15 %, комісія за управлінням 0,3% (без зазначення відсоткової ставки). Оскільки в договорі йшла мова лише про річні відсотки, позивач вважає, що за управління кредитом повинен платити 0,3% річних, кінцева дата повернення кредиту 25 червня 2011 року. Також вказує, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року первісний позов ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет застави було задоволено, а у задоволенні його зустрічного позову про визнання недійсною окремої частини договору відмовлено. 22 квітня 2012 року рішенням апеляційного суду м. Києва задоволено апеляційну скаргу відповідача, скасовано рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості на предмет застави та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив визнати кредитний договір від 26 червня 2006 року, укладений між ним та банком, недійсним.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 3 квітня 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 92375 грн та судові витрати - 899,24 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» скасовано і в зазначеній частині ухвалено нове рішення наступного змісту. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 654,39 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених п.5 ч.4 ст.328 ЦПК України.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд даного рішення суду касаційної інстанції в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилається на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст.ст. 203, 1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що в свою чергу потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Дослідивши подані заявником матеріали колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В обґрунтування своєї позиції щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року, про перегляд якої ставиться питання, та постанову Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року, ухвалену в порядку перегляду судових рішень за правилами глави 3 розділу 5 ЦПК України.
В даному випадку постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року, ухвалена за результатами перегляду судових рішень в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах. Вказана постанова не є рішенням, ухваленим судом касаційної інстанції, тому на неї не може здійснюватись посилання в обґрунтування підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України.
Враховуючи наведене, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: Інспекція захисту прав споживачів у місті Києві про визнання кредитного договору недійсним, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2013 року до провадження Верховного Суду України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткачук О.С.
судді Висоцька В.С.
Гримич М.К.
Колодійчук В.М.
Умнова О.В.