іменем україни
20 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Остапчука Д.О., Кузнєцова В.О., Наумчука М. І.,
провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини та на своє утримання, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила розірвати шлюб, зареєстрований 03 грудня 2011 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 1025, між нею та ОСОБА_5; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_4; стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % від розміру прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути аліменти на своє утримання у розмірі 200 грн щомісячно.
Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року, позов задоволено.
Шлюб, зареєстрований 03 грудня 2011 року Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 1025, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розірвано.
Після розірвання шлюбу залишено позивачу прізвище ОСОБА_5.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % від розміру прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 200 грн, починаючи з 31 липня 2013 року та до 12 липня 2015 року, тобто до досягнення дитиною трьох років.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення просить скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Касаційну скаргу ОСОБА_5 необхідно відхилити з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Луганської області від 15 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 13 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Д. О. Остапчук
В. О. Кузнєцов
М. І. Наумчук