Справа № 761/34400/13-к
Провадження №1-кп/761/181/2014
іменем України
11 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва у відкритому судовому засіданні підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12013110000001016 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Діза Шарурського району Республіка Азербайджан, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
в ході досудового розслідування з'ясовано, що 11 жовтня 2013 року, приблизно о 20 год. 45 хв., ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на проїзній частині вул. Мельникова в крайній лівій смузі зі сторони вул. С. Хохлових в напрямку вул. Артема в м. Києві.
У цей же час, проїзну частину вул. Мельникова по нерегульованому пішохідному переходу, розташованого навпроти будинку № 83-А, з права на ліво відносно руху вищевказаного автомобіля переходив пішохід ОСОБА_5 .
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України: п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 «б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_3 виявилися в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в крайній правій та середній смугах руху зупинилися автомобілі, які надавали дорогу пішоходу ОСОБА_5 , не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу пішоходу ОСОБА_5 , внаслідок чого на нерегульованому пішохідному переході, який розташований на вул. Мельникова № 83-А в м. Києві вчинив наїзд на останнього.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 1772/е від 11 листопада 2013 року в ОСОБА_5 мали місце наступні тілесні ушкодження: забійно-рвана рана лівої вушної раковини; закрита травма лівої гомілки - уламковий перелом обох кісток (великогомілкової та малогомілкової) гомілки у середній третині діалізів зі значним зміщенням уламків, садно, які у своїй сукупності відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке спричинило тривалий розлад здоров'я. Характер і морфологія виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони утворились внаслідок травматичної дії тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом), в момент первинного контакту автомобіля і потерпілого, останній, з найбільшою ймовірністю, перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні тіла та був повернутий лівою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу.
Згідно з висновком судово - автотехнічної експертизи № 487/ат від 13 листопада 2013 року в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля марки «ВАЗ-2101», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам пункту 18.4 Правил дорожнього руху України, які є причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б» та 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми неумисними діями, які виразилися у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_5 , свою винуватість за ч. 1 ст. 286 КК України визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, крім того, відшкодував завдані ним збитки.
Прокурор та потерпілий не заперечили щодо закриття провадження стосовно ОСОБА_3 , при цьому, потерпілий підтвердив, що він примирився з обвинуваченим та до останнього не має ніяких претензій оскільки той відшкодував йому заподіяні збитки.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про можливість закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 вперше вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, примирився з потерпілим ОСОБА_5 , при цьому, останній не має до обвинуваченого ніяких претензій у зв'язку з повним відшкодуванням заподіяної йому шкоди, крім того, обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати за лікування потерпілого в сумі 6259 грн. 88 коп., таким чином, відсутня заподіяна обвинуваченим шкода.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття справи щодо нього у зв'язку з його примиренням з потерпілим.
З огляду на те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 підлягає закриттю, то необхідно скасувати застосований щодо нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 314 КПК України, ст. ст. 44, 46 КК України, суд
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12013110000001016 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.
Скасувати застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя