Справа № 752/2396/14-ц
Провадження № 2/752/2410/14
13.03.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
при секретарі Овдій А.В.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту.
Відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 48278 від 04.04.2008 р в розмірі 5 183,93 долари США та судові витрати у справі.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову до виконання боржниками боргових зобов'язань шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2;
- обмеження права виїзду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданим раніше.
Свою заяву представник позивача обґрунтував тим, що на момент розгляду справи відповідачі ухиляються від добросовісного виконання кредитних зобов'язань, уникають зустрічей та телефонних розмов з представниками Банку, вони можуть вчинити дії по приховуванню належного їм майна або його відчуження; відповідачі мають намір виїхати за межі України, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та призведе до порушення майнових інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд може вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ст.152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов»язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов»язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 5 183,93 долари США. Зазначені вимоги є вимогами майнового характеру.
З огляду на суть позовних вимог та ціну позову, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є обгрунтованою і підлягає задоволенню в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову, оскільки даний вид забезпечення позову є співмірним позовним вимогам та забезпечить в подальшому виконання рішення суду.
У задоволенні заяви про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачам на праві власності, та обмеження права виїзду відповідачів за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вважає достатнім забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти.
Крім того, визначений законом перелік не містить такого виду забезпечення позову як тимчасове обмеження прав громадян.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення у даній справі, суд приходить до висновку про необхідність часткового забезпечення даного позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачам.
Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, суд
заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1, ОСОБА_2 - до розгляду справи по суті.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Стягувачем є Публічне акціонерне товариство «ВіЕС Банк» (м.Львів, вул.Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632).
Боржниками є ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2).
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак на неї може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: