Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Зубара В.В.,
суддів: Широян Т.А., Романець Л.А.,
з участю:
прокурора Опанасюка О.В.,
засудженого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року.
Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимий, останній раз 20 серпня 2010 року за ч. 1 ст. 296, 71 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, засуджений
За ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років 6 місяців..
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 25 жовтня 2010 року близько 03 години ночі, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання, у будинку в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою протиправного спричинення смерті потерпілій ОСОБА_3, наніс останній декілька ударів руками у життєво-важливі органи. В результаті потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у виді крововиливів під тверду мозкову оболонку в правій скроневій ділянці, м'які тканини голови в правій, лівій чоловій та лівій тім'яно-скроневій ділянках, розриву печінки, перелому ребер, крововиливів у м'язи огруддя, синця шиї, від чого вона померла.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що досудове слідство та судовий розгляд проведено неповно, однобічно, з неправильним застосуванням кримінального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а міра покарання дуже сувора. Стверджує, що умислу на вбивство матері він не мав, тілесних ушкоджень, які було виявлено у потерпілої, він не спричиняв, і ці обставини були залишені судом поза увагою. Наголошує, що судом порушені вимоги ст. 374 КПК України щодо обов'язковості вказівок суду апеляційної інстанції. А тому вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст.119 КК України з пом'якшенням призначеного покарання.
Заслухавши доповідача, заперечення прокурора щодо безпідставності касаційної скарги засудженого, доводи засудженого ОСОБА_1 на підтримку поданої ним касаційної скарги з підстав, викладених у ній, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних і належно оцінених судами доказів.
Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_1 суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.
Так, сам засуджений ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він вночі вдарив свою матір тричі кулаком - в обличчя та груди через те, що вона сонна впала на відро, у яке справляла природні потреби, що підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події у присутності понятих і свого адвоката, детально пояснюючи обставини злочину та локалізацію свого удару, вказуючи при цьому, що удар він наніс рукою, коли матір була у ліжку і від ударів у неї з носа текла кров.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 настала від масивної крововтрати внаслідок розриву печінки.
Крім того, на трупі ОСОБА_3 виявлено ряд тілесних ушкоджень, які відносяться до різних категорій тяжкості, а на шиї трупа по попередній поверхні виявлено синець, який міг утворитися від стискання рукою чи іншим предметом.
А тому доводи ОСОБА_1 про те, що останній не мав наміру вбивати матір, а лише штовхнув її на ліжко, після чого наніс три удари по тілу, не узгоджуються з іншими матеріалами справи та висновком експерта.
При цьому, на виконання вимог апеляціного суду, зазначених в ухвалі від 2 грудня 2011 року, суд ретельно дослідив висновки судово-медичної експертизи трупа потерпілої в частині механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень з урахуванням показань засудженого, в тому числі допитавши у судовому засіданні експерта.
Показаннями експерта ОСОБА_4 підтверджено, що на трупі потерпілої ОСОБА_3 не виявлено тілесних ушкоджень, які б свідчили про те, що вони утворились від падіння на підлогу з ліжка або ж на відро, а наявні тілесні ушкодження вказують на те, що вони, вірогідніше, утворились від удару тупим твердим предметом, або ж кулаком.
Про наявність умислу засудженого на вчинення вбивства свідчать обставини скоєного ним злочину, а саме: велика кількість тілесних ушкоджень, які були заподіяні потерпілій, їх локалізація в життєво-важливі органи - голову і грудну клітку, та сила нанесення ударів, які були достатніми для настання смерті. При цьому, потерпіла ОСОБА_3 була особою похилого віку, мала незадовільний стан здоров'я, а сам ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за її побиття.
Твердження у скарзі засудженого про те, що він не мав наміру вбивати матір, а заподіяв їй тілесні ушкодження будучи знервованим, безпідставні.
Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх достатності, допустимості та достовірності, суд дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 умисного вбивства.
Враховуючи пояснення засудженого, який будучи неодноразово допитаним під час досудового слідства пояснював, що він був сердитий на матір і тому почав наносити удари руками в обличчя та по тілу, а потерпіла захищалася та просила захисту, висновки судово-медичної експертизи про кількість і локалізацію завданих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, обґрунтовано дійшов висновку про те, що засудженим було вчинено умисне вбивство і правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 115 КК України.
Посилання ОСОБА_1 на порушення кримінально-процесуального закону є необґрунтованими.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що всі докази по справі отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і вважати їх недостовірними чи недопустимими немає підстав.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок не встановлено.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого і обставин, що впливають на покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.
Наведені в касаційній скарзі обставини не впливають на рішення суду настільки, щоб пом'якшити покарання. Тому доводи засудженого про призначення невиправдано суворого покарання є необґрунтованими.
Керуючись статями 394-396 КПК України 1960 року, п.п. 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовківського районного суду Львівської області від 12 вересня 2012 року щодо нього - без зміни.
Судді:
Т.А. Широян В.В. Зубар Л.А. Романець