Справа № 569/23009/13-а
19 березня 2014 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечко С.П., при секретарі Калетинець Т.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
представників відповідачів Мовчуна А.І., Власюк Б.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 2000 року отримувала пенсію з доплатою, як дружина померлого військовослужбовця в розмірі 1725.43 грн. Коли в жовтні 2013 року звернулася до Відповідача 1 із заявою про відновлення втраченого посвідчення то належної відповіді не отримала. Згодом виявила зменшення розміру пенсії та отримала від Відповідача1 протокол засідання комісії від 22.10.2013 року, за яким їй було відмовлено у видачі посвідчення, втрачене посвідчення від 05.12.2008 року серії НОМЕР_1 видане управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому визнано недійсним та припинено надання пільг. Вважає, що незаконне рішення Відповідача№1 стало підставою для зменшення розміру пенсійного забезпечення, що виплачувалося Відповідачем №2, а отже їх дії є також незаконними.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити позов обґрунтовуючи тим, що позивач є пенсіонером, інших доходів не має, а зменшення розміру пенсійного забезпечення позивача суттєво погіршує її матеріальне становище.
В судовому засіданні представник відповідача1 підтримав подані на адміністративний позов заперечення, пояснив, що оскільки ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що її померлий чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 належав до учасників бойових дій чи інвалідів війни, передбачених статтями 6 і 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії її соціального захисту», а тому чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на ОСОБА_5 не поширюється, а тому вона не має права на пільги, передбачені ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Представник відповідача2 просив відмовити в задоволенні позову, суду пояснив, що вимоги до них є безпідставними, оскільки не нарахування доплат до пенсії призупинено в зв'язку із втратою пільги, у разі якщо позивачу така пільга буде відновлена, відповідач 2 продовжить донарахування до пенсійного забезпечення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції від 14 вересня 2000 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3, виданого Львівське міське бюро ЗАГС, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 18 вересня 1968 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 1341; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1».
Як вбачається із заключення Рівненської МІЖРАЙ МСЕК №2 від 20.09.2000 року №21, смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок захворювання , пов'язаного з проходженням військової служби.
Як вбачається з виписки протоколу засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому вирішили, що враховуючи, що подані на розгляд комісії документи не відповідають нормам п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - не підтверджують належність померлого ОСОБА_5, смерть якого наступила внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби до осіб, зазначених у ст. 6 і 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», вирішили встановити неналежність ОСОБА_1 до осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відмовити ОСОБА_1 у видачі посвідчення «Члена сімї загиблого»; втрачене посвідчення Члена сімя загиблого» серія НОМЕР_1 від 05.12.2008 року видане управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, вважати недійсним; припинити з 01.11.2013 року ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що дія цього закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти.
Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього Закону поширюється на: сім'ї військовослужбовців, партизанів підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули, (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій чи конфліктів.
ОСОБА_1 не надала будь-яких доказів про те, що її померлий чоловік ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 належав до учасників бойових дій чи інвалідів війни, передбачених статтями 6 і 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
З огляду на недоведеність позивача факту належності померлого ОСОБА_1 до будь-якої категорії осіб передбачених статтями 6 і 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підстав для поширення дії Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на ОСОБА_1 суд не вбачає.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, які полягали у встановленні неналежності ОСОБА_1 до осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є правомірними, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 12, 17-19, 71, 159-163, 186 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області - відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів після з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Харечко С.П.