255/16522/13-ц
21 березня 2014 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Алтухової О.С.,
секретар - Щукіна О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Абрамової О.В., Костюк Ю.О., Мирошниченка П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі керуючого Донбаської філії, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, 3-тя особа: ОСОБА_8, про визнання прилюдних торгів недійсними, -
встановив:
В інтересах позивача ОСОБА_1 до суду звернувся його представник ОСОБА_2 із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі керуючого Донбаської філії, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, 3-тя особа: ОСОБА_8, про визнання прилюдних торгів недійсними, посилаючись на наступні обставини.
14.03.2008 року між ОСОБА_1 з однієї сторони, та відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД-Банк» був укладений договір кредитування №Д002/ІЖ-086.08.1, відповідно до якого йому було надано кредит у розмірі 120000 доларів США строком до 14 березня 2023 року включно.
Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_1 та банком 14 березня 2008 року було укладено іпотечний договір №Д002/ІЖ-086/1.08.1.
Згідно договору, ОСОБА_1 набув статус іпотекодавця, а Донбаська філія відкритого акціонерного товариства «Родовід-Банк» набула статусу іпотекодержателя.
Предметом іпотеки виступило нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира №14 загальною площею 56,8 м2 розташована в житловому будинку АДРЕСА_1.
Згідно умов кредитного договору розділ І п. 1.1, 4 п. 4.2 та договору іпотеки розділ І п. 1.2.1 ОСОБА_1 зобов'язаний повернути кредит в розмірі 120000 доларів США до 14 березня 2023 року.
З моменту укладання кредитного договору та договору іпотеки, позивач добросовісно виконував свої зобов'язання сплачуючи щомісячні платежі на погашення кредиту та процентів за кредитним договором, та виплативши станом на 01.04.2009 року близько 40000 доларів США, що підтверджується матеріалами кредитної історії.
09 квітня 2009 року ОСОБА_1 було заарештовано за підозрою в скоєнні злочину, 12 жовтня 2010 року засуджено до дев'яти років ув'язнення. Згідно договору банк прийняв на себе зобов'язання відкрити позичальнику рахунок для зарахування коштів для погашення заборгованості.
З 2010 року Банк «РОДОВІД» тривалий час не надавав позивачу можливості оплачувати кредит, змінивши банківські реквізити та закривши рахунок, на який він мав сплачувати кошти для погашення заборгованості.
У 2009 році Банк визнав позивача боржником, хоча мало місце прострочення кредитора, оскільки банк закрив рахунок, на який позивач мав сплачувати кошти у погашення кредиту.
Не дивлячись на ці обставини, керівництво банку в порушення п. п. 4.2, 4.3 розділу 4 «зобов'язання позичальника», п. 6.1 розділу 6 «права позичальника», п. п. 8.4, 8.6 кредитного договору №Д002/ІЖ-086.08.1 та п. п. 1.2.1, розділу 1 «предмет договору», п. 2.4.1 розділу 2 « права та обов'язки сторін», п. 5.6 розділу 5 «заключні положення» договору іпотеки №Д002/ІЖ-086/1.08.1 від 14 березня 2008 року, не надавши боржникові, передбаченої Законом та умовами кредитного договору можливості скористатись правом реструктуризації боргу, без всяких попереджень звернулись до приватного нотаріусу Київського міського округу за отриманням виконавчого напису.
14 травня 2009 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_6 видав виконавчий напис, згідно якого зазначена квартира повинна бути реалізована, а за рахунок отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1, коштів задовільнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Родовід-Банк».
Виконавчий напис є таким, що виконаний з суттєвими порушеннями чинного законодавства, та Закону України « Про нотаріат», та таким що не підлягає виконанню в зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1, ст.88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Пункт 287 інструкції по складанню виконавчого напису визначає, що виконавчий напис має містити в тому числі перелік документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, але в тексті оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріусу ОСОБА_6 не вказано жодного документа піддержуючого суму безспірної заборгованості, документів підтверджуючих факт настання кінцевого терміну виконання зобов'язань (згідно кредитного договору, та договору іпотеки, кінцевим терміном виконання зобов'язань визначено 14 березня 2023 року).
Незважаючи на це, державним виконавцем Нещадим І.С. Ворошиловського району управління державної виконавчої служби мало бути винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, з якою позивача також не ознайомили у порушення ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження». У порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, з яким позивача також не ознайомили.
Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки за виконавчим написом нотаріусу проводиться у межах процедури виконавчого провадження, яку з боку виконавчої служби не дотримано у частині ознайомлення боржника з вищевказаними документами. Фактично без повідомлення боржника всупереч нормам ЗУ «Про іпотеку», та ЗУ «Про виконавче провадження» квартира була виставлена на торги.
Всупереч ЗУ «Про виконавче провадження» постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності не було надіслано боржнику, таким чином позивач взагалі не знав, що його майно оцінюється та виставляється на торги. Також всупереч встановленої норми ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» позивача не було повідомлено результати оцінки майна, він не мав можливості висловити зауваження.
Таким чином державним виконавцем Нещадим І.С. Ворошиловського управління юстиції Донецької області було порушено ЗУ «Про виконавче провадження» , Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (затвердженого Наказом Мінюсту України 27.10.00 № 68/5), Інструкцію про проведення виконавчих дій (затверджена Мінюстом України 15.12.99 №74/5). Відповідно до п. 3.11 Положення про порядок прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затвердженого Наказом Мінюсту України 27.10.00 №68/5) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про призначення прилюдних торгів. Позивача ніхто не про що не повідомляв.
Таким чином Банком «РОДОВІД» та державним виконавцем Нещадим І.С. було порушено право позивача на приватну власність, майно, яке належало позивачу, продано з торгів для погашення його заборгованості по кредиту, яку Банк «РОДОВІД» не надав позивачу можливості сплатити, закривши рахунок, для погашення кредиту набагато раніше кінцевого строку погашення кредитної заборгованості. Крім того, державним виконавцем Ворошиловського Управління юстиції Донецької області Нещадим І.С. без повідомлення позивача, було оцінено та реалізовано майно, фактично залишивши позивача на вулиці без даху над головою.
Просив суд визнати прилюдні торги не дійсними; визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, від 14 травня 2009 року таким, що не підлягає виконанню; визнати дії відкритого акціонерного товариства «Родовід-Банк» неправомірними, та поновити кредитний договір, та договір іпотеки, надавши можливість надалі сплачувати кошти на погашення заборгованості по квартирі; повернути позивачу квартиру АДРЕСА_1 та висилити з неї невідомих людей.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги позову, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Зазначили, що вартість квартири сторони оцінили в 142 000 доларів США, а тому незрозуміло, чому квартира була продана за 35 000 доларів США. Наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники відповідачів Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м.Донецька Мирошниченко П.І., Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» Костюк Ю.О., Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Абрамова О.В. заперечували проти задоволення позовних вимог. Просили відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 в судове засіданні не з'явилась, повідомлялась судом належним чином про час та місце розгляду справи. Надала заперечення проти вимог позивача та заяву про розгляд справи за її відсутності.
3-я особа в судове засіданні не з'явилась, повідомлялась судом належним чином про час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, 14 березня 2008 року між ВАТ «Родовід банк», правонаступником прав та обов'язків якого виступає Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Д002/ІЖ-086.08.1 (далі-кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 120 000,00 доларів США під 11% річних із кінцевим строком погашення - 14.03.2023 року.
У відповідності до вимог статті 1055 ЦК України, кредитний договір було укладено в письмовій формі.
Згідно п.1.2 кредитного договору для обліку виданого кредиту Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_1.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору, для обліку нарахованих процентів за користування кредитом Банк відкриває Позичальнику рахунок НОМЕР_2.
П.п.5.1 розділу 5 кредитного договору, банк має у разу недотримання Позичальником умов цього Договору вимагати дострокового повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 14 березня 2008 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Родовід банк», правонаступником прав та обов'язків якого виступає Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», та ОСОБА_1 14.03.2008 року був укладений договір іпотеки №Д002/ІЖ-086/1.08.1 (далі-договір іпотеки), відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру номер 14 загальною площею 56,8 кв.м., розташовану в житловому будинку АДРЕСА_1.
Вказаний договір іпотеки було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_10 під реєстровим №567.
Згідно п.1.5. договору іпотеки, передане в іпотеку нерухоме майно за домовленістю Сторін оцінено в 142 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення цього Договору складає 717 100,00 гривень.
Підписавши договір іпотеки,сторони погодились, що Іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, що передбачений розділом 3 цього Договору та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат , пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також витрат, пов'язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису тощо (п.п.2.1.6. розділу 2).
Відповідно до розділу 3 договору іпотеки, а саме п.п.3.1.3 п.3.1, Іпотекодержатель має право на свій розсуд: 1)застосувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог Іпотекодержателя (п.3.2 цього Договору), шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем або передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса; 3) звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Так, у зв'язку із наявною просрочкою виконання позичальником своїх обов'язків щодо своєчасного погашення кредиту та утвореною заборгованістю, ПАТ «Родовід банк» реалізував своє право на дострокове повернення позики та сплати процентів, звернувшись відповідно до умов договору іпотеки, саме абз.2 п.п.3.1.3 п. 3.1 розділу 3, до нотаріуса із завою про вчинення виконавчого напису для звернення стягнення на предмет іпотеки 06.03.2009 р. за №10.4-11-б.б/3582 (т.1 а.с.79).
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо неможливості погашати кредит через прострочення з боку кредитора, виходячи з наступного.
Як вже зазначалось, п. 1.2 кредитного договору встановлено, що для обліку виданого кредиту Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок НОМЕР_1, а п. 1.4. кредитного договору встановлено, що для обліку нарахованих процентів за користування кредитом Банк відкриває Позичальнику рахунок НОМЕР_2. Вказані рахунки є діючими, про що свідчать надані представником банку оригінали виписок з рахунку позивача, по вказаних рахунках відбувається рух коштів як з нарахування поточної заборгованості, так і з її перенесення на рахунки простроченої заборгованості (т.1, а.с. 154-164).
Крім того, відомості стосовно адрес відділень Банку є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ «Родовід Банк», існує також «Гаряча лінія», номер якої також вказаний на сайті Банку. До того ж, юридична адреса Банку залишилася незмінною: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3.
Таким чином, позивач мав можливість у випадку виникнення проблем із погашенням кредиту звернутись до відділення банку, однак подібних звернень з боку позивача до банку не було.
З приводу наданих представником позивача до суду копій квитанцій про погашення заборгованості в період з 16.05.2008 р. по 15.04.2010 р. на підтвердження своєчасної проплати по кредиту, суд не приймає їх в якості допустимого доказу, оскільки представником позивача до суду не були надані їхні оригінали для завірення копій, представник банку заперечував проти того, що вказані проплати були здійснені, оскільки в первинній бухгалтерській документації відсутні такі проплати, та більш того, з наданих квитанцій вбачається, що в період з 16.05.2008 р. по 15.04.2010 р. сплачувалась однакова сума - 667,00 доларів США, яка, не зважаючи на суттєве коливання курсу долару США відносно гривні, постійно була еквівалентна 3368,35 гривням.
З приводу наявної заборгованості, банк у відповідності до умов договору та закону, звертався до позивача із вимогою від 13.01.2009 р. за №10.4-11-б.б/3581 та просив в строк до 13.02.2009 р. достроково повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та плату за проведення розрахунків, а також нараховану пеню. У випадку невиконання вимоги у зазначений строк, Банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов Договору іпотеки (т. 1, а.с.98-99). Вказану вимогу позивач отримав 26.01.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.100).
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні вимог позивача про визнання дій відкритого акціонерного товариства «Родовід-Банк» неправомірними, та поновлення кредитного договору, та договору іпотеки, надавши можливість надалі сплачувати кошти на погашення заборгованості по квартирі необхідно відмовити, оскільки судом не встановлено з боку банку порушень вимог чинного законодавства при реалізації ним свого права на отримання наданих в кредит позивачу коштів.
14 травня 2009 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_6 видав виконавчий напис, згідно якого зазначена квартира повинна бути реалізована, а за рахунок отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1, коштів задовільнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Родовід-Банк».
Суд вважає виконавчий напис таким, що підлягав виконанню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Частиною 2 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України 5 березня 2004 року № 20/5, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документами передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Згідно п. 1 цього Переліку, до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів входять нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або переведення майна, а також право звернення стягнення на майно.
Встановлено, що, звертаючись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, Банк надав усі передбачені вказаним Переліком документи, а саме: нотаріально посвідчений договір іпотеки, кредитний договір, претензії банку разом із поштовими повідомленнями, розрахунки заборгованості. Тобто, надані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, повністю відповідають необхідному переліку документів (які подаються стягувачем нотаріусу), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, а також главі 14 Закону України «Про нотаріат» та розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мін'юсту від 03.03.2004 року №20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за №283/8882).
У відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» боржнику надається тридцятиденний термін для виконання зобов'язання з моменту отримання повідомлення. Як вже було зазначено, вимогу позичальник отримав 26 січня 2009 року, отже 30-денний термін сплив 26 лютого 2009 року. Тобто вимоги ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» були дотримані при підготовці до вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис був вчинений 14 травня 2009 року. Таким чином, позивач мав змогу протягом чотирьох місяців звернутися до суду у випадку незгоди із вимогою банку про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні його вимоги про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, від 14 травня 2009 року таким, що не підлягає виконанню.
Щодо процедури реалізації іпотечного майна, суд вважає її правомірною та такою, що в повній мірі відповідала вимогам чинного на час проведення такої реалізації законодавства України.
Згідно ст.41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закон.
Так, у відповідності до вимог ст..25 Закону України «Про виконавче провадження», заступник начальника Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку Нещадим І.С. 08.07.2009 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №2518, виданого 14.05.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ВАТ «Родовід банк» суми у розмірі 192 380,49 доларів та 73 037,20 грн. Божнику було встановлено строк до 15.07.2009 року або в 7 денний строк з дня отримання зазначеної постанови для добровільного виконання вимоги виконавчого документу.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана боржнику за адресами, вказаними у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, однак конверти повернулись із відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» (т.2, а.с.5).
Відповідно до розписки, ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 16.09.2010 р. (т.2, а.с. 6-8).
В добровільному порядку позивач вимоги виконавчого документу не виконав, у зв'язку із чим державним виконавцем була розпочата процедура примусової реалізації предмету іпотеки через продаж його на прилюдних торгах.
Державний виконавець повідомляв позивача про примусове проведення опису та арешту майна боржника, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 про що свідчать повідомлення від 12.01.2011 р., 10.02.2011 р., 14.02.2011р.
Згідно з актами від 11.02.2011 р., 17.02.2011 р., складеними працівниками СІЗО №5, ОСОБА_1 відмовився від отримання під розписку з повідомленням про примусове проведення опису та арешту майна боржника, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 яке повинно було відбутись 11.02.2011 р. та 21.02.2011 р. (т.2, а.с.12, 16). Таким чином, державним виконавцем було своєчасно повідомлено позивача про примусове проведення опису та арешту майна боржника, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1.
21 лютого 2011 року державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна боржника - квартири АДРЕСА_1.
22.02.2011 року акт опису й арешту майна було надіслано до Донецького СІЗО №5 для вручення ОСОБА_1, про що свідчить штамп про отримання акту за вх.№3747 від 22.02.2011 р. (т.2, а.с.22).
Акт опису й арешту майна від 21.02.2011 р. було повернуто на адресу виконавчої служби 24.02.2011 р. із актом, складеними працівниками СІЗО №5, про відмову ОСОБА_1 в отриманні акту опису й арешту майна від 21.02.2011 р.
Згідно ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
02 червня 2011 проведено оцінку арештованого майна та складено звіт, за результатами якого вартість нерухомого майна склала - 376 643,14 грн. без ПДВ.
Посилання позивача на те, що сторонами договору іпотеки була визначена вартість предмету іпотеки в розмірі142000 доларів США і тому саме за таку суму повинна була бути реалізована квартира є неспроможними, оскільки діючим законодавством чітко встановлена процедура визначення вартості майна боржника шляхом проведення його оцінки суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.(ч.3) У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. (ч.4)
Постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності від 31.05.2011 р., повідомлення про оцінку арештованого майна також були направлені боржнику - позивачу у справі, однак згідно з актом від 08.06.2011 р., складеними працівниками СІЗО №5, ОСОБА_1 відмовився від отримання документів (т.2, а.с. 35).
Виходячи з викладеного, державним виконавцем дотримано вимог закону щодо сповіщення боржника про оцінку його майна, відмова від отримання повідомлення про оцінку арештованого майна не може бути розцінена судом як неповідомлення боржника, а тому суд прийшов до висновку про те, що процедура оцінки арештованого майна пройшла у повній відповідності до вимог законодавства, чинного на час такої оцінки.
27.09.2011 року о 14:30 годині Філією 05 приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме : Лот № 1.Трикімнатна квартира, загальною площею 56,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. за вартістю 376643,14 грн., визначеною суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_11, відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 02 червня 2011 року.
При організації прилюдних торгів, згідно п. 3.5. «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», від 27.10.1999р. № 68/5, та абз. 3 ст. 43. Закону України «Про іпотеку», філією 05 ПП «Нива - В.Ш.» за 15 днів до початку прилюдних торгів на веб-сайті Міністерства юстиції за № 388346 від 12.09.2011 року (т.1, а.с.187-189) та у двох місцевих друкованих засобах масової інформації, а саме - 07.09.2011 року (інформаційна агенція «Спектр - агенція новин», № 36 (105) (т.1, а.с.191) та 07.09.2011р. (інформаційне видання «ТКН», № 36) було опубліковано оголошення про реалізацію вищевказаного предмету іпотеки (т.2, а.с.190).
На виконання умов ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.11 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», від 27.10.1999 р. № 68/5, 12.09.2011 року листом вих. № 2336 письмово було проінформовано відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку та сторони виконавчого провадження про місце, дату, час проведення прилюдних торгів та початкову вартість предмету іпотеки (т.1, а.с.192).
Лист-повідомлення про проведення прилюдних торгів було направлено простою кореспонденцією, як і передбачено законодавством, що регламентує дані процесуальні дії. Факт відправлення листів підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції Філії 05 ПП «Нива - В. Ш.». (т.1, а.с.193-195).
Призначені на 27.09.2011 року на 13-30 год. прилюдні торги не відбулися в зв'язку з відсутністю купівельного попиту, тобто предмет іпотеки не був проданий (ст.45 Закону України «Про іпотеку»).
У відповідності до вимог ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» організатором прилюдних торгів було проінформовано Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку та іпотекодержателя листом за вих. вих. № 2466 від 27.09.2011 року (т.1, а.с.196).
Згідно ч.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
30.09.2011 року до філії 05 надійшов Акт переоцінки майна вх. № 30/09-08, в якому вказано, що вартість майна після переоцінки становить 301314,51 грн. (т.1, а.с.197).
Акт переоцінки був направлений державним виконавцем боржнику - позивачу у справі, однак згідно з актом від 03.10.2011 р., складеними працівниками СІЗО №5, ОСОБА_1 відмовився від отримання документів (т.2, а.с. 39).
На підставі вищенаведеного, згідно п. 3.5. «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», від 27.10.1999 р. № 68/5, та абз. 3 ст. 43. Закону України «Про іпотеку» філією 05 ПП «Нива - В.Ш.» за 15 днів до початку прилюдних торгів на веб-сайті Міністерства юстиції за № 393902 від 06.10.2011 року (т.1, а.с.198-200), та у двох місцевих друкованих засобах масової інформації, а саме - 05.10.2011 року (інформаційна агенція «Спектр - агенція новин», № 40 (109) (т.1, а.с.202) та 05.10.2011 року (інформаційне видання «ТКН», № 40) (т.1, а.с.201) було опубліковано оголошення про реалізацію вищевказаного предмету іпотеки.
На виконання умов ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.11 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», від 27.10.1999р № 68/5, 06.10.2011 року листом вих. № 2650 письмово було проінформовано відділ ДВС та сторони виконавчого провадження (боржника та стягувача) про місце, дату, час проведення прилюдних торгів та початкову вартість предмету іпотеки (копія додається). Лист-повідомлення про проведення прилюдних торгів було направлено простою кореспонденцією, як і передбачено законодавством, що регламентує дані процесуальні дії. Факт відправлення листів боржнику підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції Філії 05 ПП «Нива - В. Ш.». (т.1, а.с.204-206).
21.10.2011 року відбулися прилюдні торги по реалізації вищевказаного іпотечного нерухомого майна, що підтверджується протоколом № 0511571-1 проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна від 21 жовтня 2011 року (т.1, а.с.207).
Листом вих. № 2794 від 21 жовтня 2011 року, на виконання ст. 45 Закону України «Про іпотеку», Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку та сторонам виконавчого провадження було надіслано копію протоколу № 0511571 - 1 від 21 жовтня 2011 року (т.1, а.с.208).
Згідно вказаного протоколу переможцем прилюдних торгів було оголошено ОСОБА_8 як таку, що запропонувала за майно найвищу ціну, у відповідності до ст. 45 Закону України «Про іпотеку».
Враховуючи те, що Закон України «Про іпотеку» має найвищу силу перед іншими нормативними актами, в даному випадку перед Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 27.10.1999 р. № 68/5, філією 05 ПП «Нива - В. НІ.» дії по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки були проведені у відповідності з вимогами вищевказаного нормативного акту.
Виходячи з викладеного вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 13 лютого 2013 року №6-174цс12, суд дійшов висновку про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало позивачеві, відбулись у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, підстав для визнання результатів торгів недійсними не має.
Враховуючи те, що судом не було встановлено порушень в організації, безпосередньому проведенні прилюдних торгів та оформленні результатів торгів щодо реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, суд також відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про повернення позивачу квартиру АДРЕСА_1 та виселення з неї невідомих людей.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі керуючого Донбаської філії, Приватного підприємства «Нива-В.Ш.», Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, 3-тя особа: ОСОБА_8, про визнання прилюдних торгів недійсними - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С.Алтухова