Р І Ш Е Н Н Я №2/254/230/2014
(заочне)
17 березня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Реброва С.О., при секретарі Боровик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Згідно позову, відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та одержують послуги з газопостачання, які надаються позивачем. Відповідачі не здійснюють оплату за спожитий природний газ згідно встановлених тарифів, внаслідок чого за період з 01 березня 2007 року з 01 січня 2013 року заборгованість складає 688,99гривень.
Позивач просить стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.
Позивач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце судового розгляду, в судове засідання представника не направив. Надав письмову заяву, згідно якої підтримує в повному обсязі заявлені позовні вимоги, просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.
Належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи співвідповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
За ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін заочно за наявних в справі доказів в порядку ст. 224 ЦПК України.
На підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем надані та досліджені в судовому засіданні письмові докази. На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини.
Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 мешкають в квартирі АДРЕСА_1. Позивач з березня 2007 року по січень 2013 року надавав відповідачам послугу з реалізації природного газу шляхом транспортування його до споживачів. Договір на надання послуг між сторонами в письмовій формі не укладався. Позивачем, згідно затверджених тарифів здійснювалося нарахування за надані послуги з газопостачання, які відповідачами оплачувалися частково. Позивачем за вказаний період була нарахована та станом на час подання позову до суду не сплачена відповідачами оплата за послуги з газопостачання у сумі 688,99 гривень. В подальшому від представника позивача надійшла заява про те що 24 лютого 2014року відповідачі сплатили суму боргу у розмірі 688,99грн., а тому просить суд стягнути лише інфляційні нарахування у розмірі 41.83грн., 3% річних у розмірі 28.27гривень та судовий збір.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно п. 4 „Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі укладеного між ним та газопостачальною (газотранспортною) організацією договору про надання послуг з газопостачання. Згідно п. 11 наведених Правил, у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Згідно п. 17 наведених Правил, розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 68 Житлового кодексу, плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вноситься щомісяця.
Згідно ст. 219 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, суд виходить з того, що сторони уклали договір надання позивачем відповідачам послуг з газопостачання, оскільки позивач поставляв відповідачам природний газ, а відповідачі прийняли ці послуги, споживали газ та частково сплачували за нього. Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору надання послуг, а саме, що позивач буде надавати відповідачам за плату послуги з газопостачання. Враховуючи, що норми якості надання послуг та тарифи визначаються не домовленістю сторін, а нормативно - правовими актами, суд вважає доведеним факт погодження сторонами цих істотних умов з моменту досягнення згоди щодо самого факту надання послуг в межах, визначених нормативно - правовими актами, чинними у відповідний період. Оскільки відсутні письмові докази на підтвердження узгодження сторонами строку внесення платежів, судом встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а плата за послуги повинна вноситися не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Нарахування позивачем оплати за надані послуги з газопостачання відповідає затвердженим тарифам та відповідачами не оспорювалося.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 68 Житлового кодексу, наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Згідно ч. ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд виходить з того, що за період з 01 березня 2004 року по 01 січня 2013 року позивачем згідно кількості та якості наданих послуг з газопостачання здійснювалося нарахування оплати за них, яке відповідачами не оспорювалося, в зазначений період оплачувалося частково, внаслідок чого за вказаний період станом на час подання позову до суду заборгованість склала 683,80 гривень. Однак 24 лютого 2014 року ця сума відповідачами була сплачена позивачу в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується заявою позивача, який просив залишити позовні вимоги в цієї частині без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачі, як боржники, що прострочили виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Розрахунок інфляційних втрат у розмірі 41,83 грн. та 3% річних у розмірі 28,27 грн. позивачем здійснений арифметично правильно та відповідачами не оспорений.
За наведених обставин, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в повному обсязі понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 229,40 гривень.
Керуючись п. 4 „Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 червня 2004 року, ст.ст. 208, 219, 509, 526, 530, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 68 Житлового кодексу та ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз": - інфляційні нарахування у розмірі 41 гривень 83 копійки; - 3% річних у розмірі 28 гривень 27 копійок; - судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок; усього стягнути 299 (двісті дев'яносто дев'ять ) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення позивачем може бути подана заява апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: