Справа №601/3259/13-ц
Провадження № 2/601/258/2014
20 березня 2014 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Мочальської В.М.,
при секретарі Коляді О.В.,
з участю представника позивача Когут О.Г.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
До суду звернулося публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно кредитного договору № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року ОСОБА_2 отримала у позивача грошові кошти (кредит) в сумі 3 000 (три тисячі) дол. США, із розрахунку 15.5 % річних строком до 20.11.2009 року. Однак позичальник ОСОБА_2, всупереч умовам кредитного договору, не здійснювала своєчасне погашення тіла кредиту, відсотків, комісії за користування кредитом, згідно графіку погашення кредиту, та не повернула заборгованість в повному обсязі. А тому, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за даним кредитним договором та відповідно до умов вказаного договору, позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 6 570.56 дол. США, що еквівалентно 52 518.48 грн. заборгованості за кредитним договором № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року та судові витрати по справі.
У судовому засіданні представник позивача Когут О.Г. підтримала позов та послалася на доводи, викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивачем пропущено строк позовної давності, а тому просить відмовити в позові, про що подала заяву.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 23.11.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року, відповідно до якого позивач надавав ОСОБА_2 кредит у розмірі 3 000 (три тисячі) дол. США. строком по 20 листопада 2009 року включно із розрахунку 15.5% річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році (а.с.36).
Згідно заяви на видачу готівки № 1 від 23.11.2007 року ОСОБА_2 отримала кошти згідно кредитного договору № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року у розмірі 3 000 дол. США, що еквівалентно 15 150 грн. (а.с.10).
Відповідач ОСОБА_2 порушила виконання умов вищевказаного кредитного договору, у зв'язку з чим за розрахунком банку станом на 05.12.2013 року виникла заборгованість в сумі 6 750.56 дол. США., а саме: тіло кредиту - 2 252.82 дол. США., відсотки - 3 760.13 дол. США., пеня - 351.64 дол. США., штраф - 205.97 дол. США., що стверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.5-6).
Таким чином, зобов'язання, які взяла на себе відповідач при укладені вищевказаного кредитного № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року належним чином не були виконані.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід»ємною частиною цього договору (а.с. 9).
Відповідно до п. 12.2 кредитного договору № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором.
Отже, із матеріалів справи видно, що сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.
Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно заяви на видачу готівки № 1 від 23.11.2007 року ОСОБА_2 отримала кошти згідно кредитного договору № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року у розмірі 3 000 дол. США, що еквівалентно 15 150 грн.. Із розрахунку заборгованості, наданих банком, вбачається, що станом на 01 вересня 2008 р. у ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість за кредитом (а. с. 5-6).
Разом з тим, з вимогою про стягнення заборгованості ПАТ КБ "Надра" звернувся до ОСОБА_2 лише 06.12.2013 року (а.с.11).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Повернення заборгованості за кредитним договором включає в себе зобов'язання позичальника здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені заявою позичальника, та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення порядку повернення кредиту та процентів за користування ним.
Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, початок позовної давності для стягнення нарахованих платежів утвореної відповідачем заборгованості необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Вказана правова позиція викладена в правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-116 цс 13 по спору про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи, що прострочена заборгованість за кредитом у ОСОБА_2 виникла 31.08.2008 р. і з цього часу будь - які операції по рахунку не проводились, за винятком нарахування банком процентів за користування кредитним лімітом та штрафів, суд вважає, що у ПАТ КБ "Надра» виникло право на звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором 31.08.2008 р. Надалі право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового щомісячного платежу і початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором від 23.11.2007 р., ОСОБА_2, отримавши кредитні кошти 23.11.2007 року, повинна була погасити кредит шляхом внесення щомісячних платежів, а останній платіж в сумі 156.97 дол. США провести 20.11.2009 року (а.с. 37).
Тому, за останнім не внесеним ОСОБА_2 платежем у ПАТ КБ "Надра" виникло право на звернення з позовом 20.11.2012 р.
Отже, звернувшись до суду лише 17.12.2013 р., позивач пропустив строк позовної давності за усіма черговими щомісячними платежами, які повинна була здійснити ОСОБА_2 за договором кредиту від 23.11.2007 р.
Ст. 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення штрафів).
Тому позов банку про стягнення штрафів за прострочені платежі, що мали місце поза межами позовної давності щодо основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.
Оскільки стороною відповідача у спорі заявлена вимога про застосування наслідків спливу строку позовної давності, враховуючи відсутність поважних причин, з яких Банк не звертався до суду з позовом, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ "Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6570.56 доларів США, що еквівалентно 52518.48 грн. за кредитним договором № 143/2007-МКК від 23.11.2007 р.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд,-
У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 6570.56 доларів США, що еквівалентно 52518.48 грн. за кредитним договором № 143/2007-МКК від 23.11.2007 року - відмовити.
Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: