Справа № 214/7390/13-ц Головуючий у І інстанції
Провадження 22-ц/774/712/К/14 Ан О.В.
Категорія 52 (I) Доповідач: Остапенко В.О.
19 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.,
суддів - Митрофанової Л.В., Савіної Г.О.,
при секретарі - Кузьміній Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", третя особа- Первинна організація профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" - Майстренко Олександра Сергійовича
У вересні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - ПАТ "АМКР") з позовом про поновлення її на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 04.06.1997 року вона була прийнята на роботу на КДГМК «Криворіжсталь» правонаступником якого є ПАТ «АМКР» офіціантом 3-го розряду цеху громадського харчування і торгівлі. Під час своєї трудової діяльності вона неодноразово переводилась на інші роботи та останньою її роботою була робота кухаря (бригадира) 5-го розряду їдальні №19 куща їдальні № 37 управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу.
29.08.2013 року згідно наказу № 1009/л "Про звільнення у в зв'язку з скороченням штату " вона була звільнена згідно п.1 ст. 40 КЗпП України, у в зв'язку зі скороченням штату та відмовою від переводу на запропоновані вакантні місця на підприємстві.
Позивач вважає своє звільнення не законним, так як наказ № 401 від 26.03.2013 оку. "Про внесення змін до організаційної структури підприємства" (Далі за текстом - Наказ № 401) та наказ № 540 "Про вивільнення працівників" (Далі за текстом - Наказ № 540), які були підставою для її звільнення, прийняті з порушенням норм законодавства та колективного договору, а саме: порушені п. 2.15 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, ст. 13 Конвенції МОП № 158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця", ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення", п. 4.1, 9.6 Колективного договору ПАТ "АМКР на 2007-2008роки. Посилаючись на вищезазначені порушення зазначає, що відповідач не проінформував первинну профспілкову організацію, членом якої вона є, про намічуване звільнення та не провів консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільнення працівників чи зведення їх кількості до мінімуму.
Крім того, посилається на порушення відповідачем вимог ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення" та зазначає, що залучення відповідачем Товариства з обмеженої відповідальністю "КорпусГрупп комтек" (далі - ТОВ "КорпусГрупп Комтек)" до виконання функцій з харчування працівників, проведено без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 1009/л від 29.08.2013 року, поновити її на роботі та ПАТ "АМКР" кухарем 5-го розряду їдальні № 19куща їдальні № 37 управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу, стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 1637, 37 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць. Покласти на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству в зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 вимоги в частині про покладення на службову особу, винну в незаконному звільненні, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству в зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу на підставі заяви представника позивача ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Рішенням Саксагагнського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, що мають значення для вирішення справи.
Зокрема, судом не взято до уваги, що позивача звільнено з порушенням вимог ст. 43 КЗпП України, без згоди виборного органу первинної організації профспілки.
Суд дійшов помилкового висновку про те, що Профспілкову організацію своєчасно було повідомлено про звільнення працівників, оскільки листи № 765 від 14.03.2013 року № 792 від 15.03.2013 року та № 935 від 22.03.2013 року не відповідають вимогам п.2.16 галузевої угоди та ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Крім того, судом не взято до уваги порушення відповідачем п. 2.15 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, ст. 13 Конвенції МОП № 158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця", ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 39 Закону України "Про зайнятість населення", п. 4.1, 9.6 Колективного договору ПАТ "АМКР на 2007-2008 роки.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції позивач працювала у відповідача кухарем 5-го розряду їдальні №19 куща їдальні № 37 управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу.
29.08.13 року згідно наказу №1009/л вона була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату, підставою для видання наказу про звільнення ОСОБА_2 був наказ по підприємству № 401 від 26.03.13 року "Про внесення змін до організаційної структури управління підприємства", яким передбачалось виключення зі штатного розкладу та організаційної структури управління підприємства ПАТ "АМКР" управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу (далі - УГХіТ) загальною чисельністю 582 одиниць. Цим наказом зазначалась причина виключення УГХіТ з організаційної структури підприємства та скорочення штату працівників, яка полягала в передачі непрофільних для гірничо-металургійного підприємства функцій з харчування працівників та передбачалось, що функції з харчування працівників передаються ТОВ "КорпусГрупп Комтек", яке стало переможцем тендеру на надання цих послуг.
Даним наказом передбачалась можливість за згодою працівників їх звільнення за п. 5 ст. 36 КЗпПУ по переводу на роботу до ТОВ "КорпусГрупп Комтек", а також грошові виплати за рахунок власника особам, які виявили бажання звільнитися по переводу до ТОВ "КорпусГрупп Комтек".
22.04.2013 року по підприємству ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" видано наказ № 540 "Про вивільнення працівників", згідно якого наказано виключити з 26.06.2013 із організаційної структури управління ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" і штатного розпису підприємства управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу, яке включає в себе професійні назви робіт і посад, що маються в ньому, з передачею виконання функцій громадського харчування і торгівлі ТОВ "КорпусГрупп Комтек" на умовах договору про надання послуг. Пунктами 6, 7 наказу № 540 передбачено звільнення вивільнюваних працівників управління громадського харчування і торгівлі департаменту з персоналу за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (а.с.16-17, том 1).
З вказаними наказами позивач була ознайомлена.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень процедури звільнення з роботи ОСОБА_2
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 64 ГКУ, передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.
Відповідно до ч.2 ст. 65 ГКУ власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
Згідно п. 8.4.1 Статуту ПАТ "АМКР" одноособовим виконавчим органом підприємства є генеральний директор підприємства, який здійснює управління поточною діяльністю підприємства та до компетенції якого належить виконання питань пов'язаних з поточною діяльністю товариства.
Аналізуючи положення Статуту ПАТ "АМКР", суд приходить до висновку, що рішення щодо внесення змін до організаційної структури підприємства одноособово приймає генеральний директор, який представляє виконавчий орган юридичної особи. Ні законодавство, ні Статут ПАТ "АМКР" не передбачають необхідності погодження питання щодо запровадження змін в організаційній структури підприємства з профспілками.
Тому колегія судів вважає, що суд першої інстанції врахував вищезазначені норми законодавства та статут підприємства, та прийшов до вірного висновку про те, що підприємство не повинно узгоджувати з будь-яким органом, в тому числі із профспілковими організаціями питання своєї організаційної структури, штатної чисельності а керівник підприємства одноособово вирішує ці питання.
Крім того, відповідачем неодноразово були надіслані листи № 765 від 14.03.2013 року, № 792 від 15.03.2013 року голові профкому ППО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Бобченко Ю.В. з пропозицією прийняти участь у нараді щодо вирішення питання про скорочення управління громадського харчування і торгівлі департаменту по персоналу яке має бути, в зв'язку з передачею непрофільних функцій по організації та забезпечення харчування працівників підприємства ( т.1 а.с. 84, 88) на які представники ППО ПМГУ ПАТ «АМКР» не з'явились, про що було складено акти (т.1 а.с. 87, 88), що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Посилання в апеляційній скарзі, що інформаційні листи № 765 від 14.03.2013 року № 792 від 15.03.2013 року та № 935 від 22.03.2013 року не відповідають вимогам п.2.16 галузевої угоди та ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в яких не зазначено термін вивільнення працівників, їх спеціальностей, кваліфікації, про заплановані і здійснені заходи, які спрямовані на працевлаштування працівників, що підлягають вивільненню, колегія суддів не бере до уваги, оскільки інформація викладена в листах не передбачає звільнення працівника, а повідомляє та запрошує на участь у зустрічі по обговоренню даного питання та в порядку консультації надання своїх пропозицій.
Таким чином, колегія суддів також не може погодитись з доводами апеляційної скарги представника позивача щодо порушення судом першої інстанції п. 2.15 Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України на 2011-2012 роки, та ст. 22 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", стосовно інформування роботодавцем профспілкові організації про намічувані звільнення працівників та обговорення і проведення консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненню працівників з огляду на вищевикладене.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу №401 відбулися зміни в організаційній структурі підприємства, а саме: УГХіТ було виведено з організаційної структури підприємства, скасовані усі посади, що були передбачені штатним розкладом цієї структури у кількості 582 одиниці.
Зміни в організації виробництва позначилися в тому, що функції з харчування працівників були передані іншому підприємству, з яким позивач уклав договір на надання послуг з харчування з ТОВ "КорпусГрупп Комтек". Відповідно до умов даного договору ТОВ "КорпусГрупп Комтек" гарантувало прийом працівників УГХіТ по переводу на це підприємство.
14.05.2013 року позивач ОСОБА_2 фактично була ознайомлена, шляхом зачитування з наказами № 401 від 26.03.2013 року "Про внесення змін до організаційної структури управління підприємством" та № 540 від 22.04.2013 року "Про вивільнення працівників", була обізнана про можливість переведення до ТОВ "КорпусГрупп Комтек" на роботу за її спеціальністю, та позивач, як і усі інші працівники УГХіТ буде мати соціальні гарантії, що передбачені наказом № 401 у разі переведення до ТОВ "КорпусГрупп Комтек", в тому числі і грошову одноразову грошову виплату, розмір якої на момент звільнення був встановлений від стажу роботи.
Відповідно до попередження № 236 від 14.05.2013 року позивача було попереджено про можливе звільнення та того, що в разі її незгоди з переведенням до ТОВ "КорпусГрупп Комтек", або на іншу роботу в межах підприємства, вона може бути звільнена по п. 1 ст. 40 КЗпП України також позивачу було надано список посад для ознайомлення та вибору робочого місця в межах підприємства, які були на підприємстві. Попередження має підписи членів комісії та підпис позивача про ознайомлення з наступним вивільненням та відмовою від запропонованих посад.(а.с.18 т.1)
Наказ про звільнення був виданий 29.08.2013 року, тобто відповідач не допустив порушення передбаченого законодавством 2-х місячного строку попередження.
Крім того, відповідно до Акту № 134 від 17.07.2013 року, комісією по вивільненню позивачці було запропоновано перевестися на роботу з числа запропонованих в межах підприємства або за спеціальністю до ТОВ "КорпусГрупп Комтек", однак позивач відмовилася від переведення на іншу роботу в межах підприємства та від переводу в ТОВ «КорпусГрупп Комтек» відповідно до п.5 ст. 36 КЗпП України (а.с. 19).
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що порядок вивільнення відповідачем не порушений. Позивач відмовився від переведення на запропоновані вакантні місця, як на самому підприємстві, так і у ТОВ "КорпусГрупп Комтек".
Посилання представника позивача в апеляційній скарзі, на порушення п. 4.1 і 9.6 Колективного договору, є необґрунтованим та спростовується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2013 року, яким дані пункти колективного договору визнані не дійсними, відповідно до положень ст.ст. 64-65 ГК України, які передбачають самостійність підприємства в вирішенні питань стосовно організаційної структури, чисельності та штатного розпису.
Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що відповідач не мав права на звільнення, так як не отримав згоду виборного органу первинної організації профспілки, так як відмова в наданні згоди на звільнення була обґрунтованою і відповідач не згоден тільки з мотивами відмови, спростовується обґрунтованими висновками суду першої інстанції в цій частині
Так відповідно до вимог ч.7 ст. 43 КЗпПУ, яка передбачає, що рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Зазначена норма КЗпПУ передбачає право власника звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації, якщо відмова в наданні згоди на звільнення працівника була необґрунтованою.
Під обґрунтованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах трудового законодавства.
Необґрунтованою відмовою профспілкового органу вважається відмова, якщо в рішенні профспілки не має посилань на порушення роботодавцем норм трудового законодавства щодо підстав і порядку вивільнення працівника.
Суд першої інстанції, надаючи оцінку рішенню виборного органу профспілки, яким відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача (виписка з протоколу №176 від 15.08.2013р.), вірно дійшов до висновку, що в рішенні профспілка посилається на нормативні акти, які не регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем, а стосуються відносин між відповідачем та профспілкою. Рішення профспілки не містить посилань на порушення відповідачем п. 1ст. 40 КЗпПУ та ст. 49-2 КЗпПУ, тому колегія суддів вважає, що відповідач не отримав обґрунтованої відмови в наданні згоди на звільнення позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13 лютого 2014року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/