Справа № 591/760/14-ц
Провадження № 2/591/728/14
19 березня 2014 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Грищенко О.В.,
секретаря - Сотник К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства „Кредит 24" про визнання договору недійсним, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.09.2013 року уклав з відповідачем договір, який просить визнати недійсним, оскільки був введений відповідачем в оману щодо змісту цього правочину. Укладаючи договір, під впливом обману з боку відповідача, був переконаний, що укладає договір позики, на вимогу іншої сторони, вніс перший внесок в сумі 3400 грн. на рахунок відповідача, нібито в якості підтвердження своєї платоспроможності погашення позики, та за умови подальшого зарахування цієї суми в рахунок внесення чергових платежів за договором позики, яку позивач просив надати йому в сумі 85 000 грн. Пізніше вносив ще ряд платежів, що в загальній сумі з першим внеском складає 11 333 грн. 32 коп. Просив визнати недійсним укладений з відповідачем договір разом з додатками до договору та стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування збитків в подвійному розмірі 22 665 гривень 00 коп. та на відшкодування моральної шкоди 1 500 гривень 00 коп.
Позивач в адресованій суду письмовій заяві про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що сторони у справі уклали договір. Згідно з договором від 07.09.2013 року № 111473, укладеним між позивачем та відповідачем, та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною, Компанія ПП „Кредит24", зобов'язується вчинити в інтересах та за рахунок Клієнта (ОСОБА_1) певні юридичні дії, спрямовані на отримання товару, на умовах діяльності Програми „Кредит24" (Додаток № 2), тобто з метою отримання грошових коштів на придбання товару в групі (додаток № 1). ОСОБА_1, згідно з програмою зобов'язується сплачувати іншій стороні одноразовий платіж та щомісячні платежі, згідно з графіком. При цьому в договорі не визначено, коли саме Учасник зможе отримати необхідну суму. (а.с.9-14).
Згідно з квитанціями ОСОБА_1, сплатив 6799 гривень 99 коп. на рахунок ПП „Кредит24" (а.с.11-12).
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПП „Кредит24" з метою отримання позики, дізнавшись про таку можливість із оголошення в газеті „Ваш шанс" (а.с.13).
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", а також в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину - статтями 203, ЦК України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з п. 2.1 вищевказаного договору Компанія від імені Клієнта зобов'язується вчинити за його рахунок певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати спілку Клієнтів, організовувати та здійснити оплату товару для Клієнта, організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання Клієнтом товару.
Відповідно до ст. 3 Договору, Клієнт сплачує одноразовий комісійний внесок та; своєчасно, сплачує загальний щомісячний платіж, згідно умов, зазначених в Додатку № 1, та виконує інші зобов'язання, визначені Умовами.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Додатку № 2 до договору, його предметом є послуги з формування Спілки Клієнтів, метою яких є придбання товару, метою яких є придбання відповідної грошової суми.
Після вчасної сплати поточного 24 загального внеску Клієнт набуває право на отримання позики ( п. 4.17 ст. 4 додатку № 2 ).
Конкретні умови отримання учасником товару визначені у ст. 5 цього додатку.
На виконання умов договору, позивач сплатив, згідно наданих суду квитанцій, 6799 грн. 99 коп.
З умов договору вбачається, що позивач сплачував зазначені кошти не за сам товар, тобто гроші, які він бажав отримати, а за дозвіл отримати позику. Передбачувана позика сплачується із коштів Клієнтів групи. Ні договір, ні умови програми „Кредит24" не передбачають залучення власних коштів ПП.
З наведеного слідує, що предметом оспорюваної угоди є надання учаснику програми послуг, у тому числі, фінансового характеру, з метою отримання заявленої до надання грошової суми для придбання товару у групах.
Таким чином, позивач за оспорюваним договором виявив бажання отримати кошти, добровільно скориставшись наданими йому послугами.
За наявності наведених вище доказів та обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача в частині відсутності у відповідача права на надання фінансових послуг обґрунтовані.
Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»визначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.
Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Такими фінансовими послугами, як зазначено у пунктах 2, 6, 11 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Водночас п. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону передбачено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції (ч. 2 ст. 34 вказаного Закону).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для укладення договору з позивачем відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію.
Тому вчинення ним цього правочину без відповідного дозволу (ліцензії) в силу ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215,ч. 1 ст. 216, ст. 227 ЦК України, є підставою для визнання договору недійсним.
Виходячи з правових наслідків недійсності правочину, визначених абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6799 гривень 99 коп. в рахунок повернення внесених ним за договором платежів, підтверджених позивачем документально. Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Загальні підстави для стягнення моральної шкоди передбачені ст. 1167 ЦК України.
На думку суду, при укладенні оспорюваного договору волевиявлення позивача було вільним, будь-яких доказів про те, що він зазнав моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, ним суду не надано. Враховуючи викладене, суд відмовляє в іншій частині позовних вимог за необґрунтованістю.
Керуючись ч.ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 227, ст. 1167ЦК України, ст.ст. 1, 4, 9, 34, Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір від 07.09.2013 року № 111473, з додатками до нього, укладений між приватним підприємством „Кредит24" та ОСОБА_1.
Стягнути з приватного підприємства „Кредит24" на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди завдані збитки в сумі 6799 гривень 99 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з приватного підприємства „Кредит24" на користь держави 243 гривні 60 коп. на відшкодування судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач може оскаржити рішення суду до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя