Справа № 591/1783/14-к
Провадження № 1-кп/591/182/14
24 березня 2014 року
Зарічний районний суд м. Суми
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шверин, Німеччина, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, має неповнолітню дитину, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
за ст. 358 ч. 4 КК України, -
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вчинила правопорушення за наступних обставин. 10.10.2011 ОСОБА_5 у приміщенні туристичного агентства „ТІ-ТУР”, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 5, офіс 314, був підроблений офіційний документ - довідка про доходи ТОВ „ТІ-ТУР” без номеру та дати, яка будучи правильно оформлена зовні, містила відомості, що повністю не відповідати дійсності. Так, у цій довідці було зазначено, що ОСОБА_4 працювала менеджером із туризму у ТОВ „ТІ-ТУР”, отримувала заробітну плату, в розмірі 1200 грн. кожен місяць, яка за період з квітня по вересень 2011 року склала 7200 грн. В дійсності ж ОСОБА_6 офіційно у вказаному ТОВ не працювала, зарплату у вказаному розмірі не отримувала. За фактом підроблення зазначеного офіційного документу 12.03.2014 матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження з правовою кваліфікацією ч.І ст.358 КК України. 13.10.2011 близько 10.00 години, ОСОБА_6 звернулася до Кредитної спілки „Сумська кредитна спілка” за адресою: м. Суми, вул. Покровська площа, 10, та надала завідомо підроблений офіційний документ, а саме довідку про доходи з метою виступити поручителем для отримання кредиту ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_6 , з метою підтвердження свого майнового стану, надала завідомо неправдиву інформацію про її офіційне працевлаштування у ТОВ „ТІ-ТУР”. В обгрунтування цього вона використала завідомо підроблений офіційний документ - довідку про доходи без дати і номеру, виданий на її ім'я, який надала працівникові вказаної Кредитної спілки. Цей підроблений документ був оцінений останнім як документ, що посвідчує фінансовий стан та платоспроможність ОСОБА_8 , як поручителя, при отриманні кредиту іншою особою. Після цього, 13.10.2011 між зазначеною Кредитною спілкою та ОСОБА_9 був укладений договір поруки № 7189/2 про те, що остання бере на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_10 , який у цей же день, завдяки підробленій довідці про доходи, яку використала ОСОБА_6 , згідно договору №7189 отримав кредит на суму 10000 грн. Цими коштами ОСОБА_11 розпорядився на власний розсуд. Матеріали провадження щодо ОСОБА_10 виділені в окреме провадження.
Зазначені дії ОСОБА_8 органом досудового слідства кваліфіковані за ст. 358 ч.4 КК України, як умисні дії, які виразилися у використанні завідомо підробленої довідки про доходи ТОВ „ТІ-ТУР”.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , та прокурор подали угоду про визнання винуватості від 18.03.2014 року та заявили клопотання про ї затвердження. Згідно даної угоди обвинувачена та прокурор дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 358 КК України. ОСОБА_6 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторони погоджуються на призначення покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Підозрювана ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сприяти у розслідуванні кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_7 .
Прокурор вважає, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає положенням чинного законодавства та угода підлягає затвердженню, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди - задоволенню.
ОСОБА_6 пояснила суду, що повністю визнає свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, у вчиненому щиро кається. Умови угоди їй зрозумілі, угода підписана нею добровільно, що відповідно їй роз'яснені та зрозумілі положення ст. 473, ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання умов угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а угода затвердженню з таких підстав.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 умисно використала завідомо підроблену довідку про доходи ТОВ „ТІ-ТУР”, а тому її дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України.
Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченої повністю доведена, і її дії кваліфікує за ст. 358 ч. 4 КК України, оскільки вона вчинила умисні протиправні дії, що виразились у використанні завідомо підробленої довідки про доходи ТОВ „ТІ-ТУР”.
При цьому, обвинувачена розуміє права, визначені ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні їй додатково роз'яснені, визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, підтвердила обставини, викладені у пред'явленому їй обвинуваченні, та надає згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами (обвинуваченою, прокурором) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, та заявлені в межах санкції статті ч. 4 ст. 358 КК України, тобто, умови даної угоди відповідають вимогам діючого кримінального процесуального і кримінального матеріального законодавства та особі обвинуваченої.
Суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374, 473, 47, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 18 березня 2014 року про визнання винуватості між ОСОБА_4 та старшим прокурором прокуратури м. Суми ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1