Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 березня 2014 р. Справа № 805/2691/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, третя особа - державне підприємство «Торезантрацит» про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови від 22.12.2013 ВП № 18587421 та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.02.2014 Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції про визнання неправомірними дій заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП № 18587421 від 22.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу, визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 18587421 від 22.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу, зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а-16169/09/0570, виданого 16.01.2010.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що постановою Донецького кружного адміністративного суду від 09.11.2009 у справі № 2а-16169/09/0570 було задоволено адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Торезантрацит», про стягнення заборгованості з екологічного податку у розмірі 181 520,07 гривень. 16.01.2010 було видано виконавчий лист. 06.04.2010 виконавчий лист разом із заявою про примусове виконання від № 2435/10/10-013 було надіслано на адресу відповідача. 18.02.2014 до позивача надійшла постанова від 22.12.2013 ВП № 18587421 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області вказує на те, що посилання відповідача у постанові від 22.12.2013 ВП № 18587421 про повернення виконавчого документа стягувачу на норми Податкового кодексу України є безпідставними, тому що Податковий кодекс України набрав законної сили з 01.01.2011 року, а виконавчий лист у справі був виданий та направлений для примусового виконання у 2010 році. На час прийняття Донецьким окружним адміністративним судом постанови, видачі виконавчого листа на направлення його для виконання діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів за рахунок майна (активів) підприємств у погашення податкового боргу передбачав звернення податкового органу з виконавчим листом до виконавчої служби. Крім того, заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції у постанові від 22.12.2013 Вп № 18587421 не наведено конкретних встановлених законом заборон щодо звернення стягнення на кошти платника податків саме виконавчою службою, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Виконавчий лист у справі № 2а-16169/09/0570 відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення його до виконання не сплинув та він був пред'явлений до належного органу для виконання. Позивач вважає, що своїми діями, заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції перешкоджає наповненню бюджету. З вказаних підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги (арк. справи 2 - 3).
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 28.02.2014 було залучено державне підприємство «Торезантрацит» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (арк. справи 1).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (арк. справи 32). 20.03.2014 через відділ діловодства та документообігу представник позивача надав заяву про розгляд справи буз участі представника позивача (арк. справи 33).
Представник відповідача Коломієць Н.В. проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, надала письмові заперечення проти позову (арк. справи 36 - 41), в яких зазначила, що законом було встановлено мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна державного підприємства «Торезантрацит». Крім того, статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів. Борг на користь позивача відноситься до 6 черги стягнення. Зазначені обставини свідчать про те, що грошові кошти хоч і стягуються з боржника, та заборони на їх стягнення не існує, проте існує заборона при їх розподілі, так як вони розподіляються між стягувачами третьої та четвертої черги, а задовольняти вимоги стягувачів наступної черги заборонено до повного погашення боргу попередньої черги. Вимоги третьої черги не закінчуються, так як виконавчі провадження зазначеної категорії продовжують надходити щомісячно. Отже, проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, виключає можливість виконання відповідного рішення, що є підставою для повернення виконавчого документа у порядку пункту 9 статті 47 Закону України «Про виконавчі провадження».
Відповідач наполягає на тому, що Податковим кодексом України передбачено окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, причини неявки не повідомив, заяв про відкладення або про розгляд справи за відсутності представника третьої особи суду не надав.
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та третьої особи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом - Шахтарська ОДПІ) є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, яка у даних правовідносинах реалізує повноваження надані їй Податковим кодексом України.
Відповідач - відділ Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції (далі за текстом ВДВС Торезького МУЮ) є юридичною особою публічного права, суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження».
Третя особа - державне підприємство «Торезантрацит» (далі за текстом ДП - Торезантрацит) зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи.
16.01.2010 Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі № 2а-16169/09/0570 по стягненню з ДП «Торезантрацит» суми боргу зі збору за забруднення навколишнього природнього середовища у розмірі 181 520,07 гривень на користь Шахтарської ОДПІ (арк. справи 6).
Постановою заступника начальника відділу ВДВС Торезького МУЮ від 09.04.2010 було відкрито виконавче провадження № 18587421 за виконавчим листом № 2а-16169/10/0570, виданим Донецьким окружним адміністративним судом 09.11.2009 (арк. справи 89).
Постановою заступника начальника відділу ВДВС Торезького МУЮ від 16.04.2010 спірне виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження (арк. справи 90).
Постановою заступника начальника відділу ВДВС Торезького МУЮ від 22.12.2013 виконавче провадження № 18587421 було виведено із зведеного виконавчого провадження у зв'язку з наявністю встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (арк. справи 89).
Постановою заступника начальника відділу ВДВС Торезького МУЮ від 22.12.2013 виконавче провадження було поновлено та цього ж дня виконавчий документ було повернуто стягувачу (арк. справи 91).
Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу обґрунтована тим, що наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
З виписки з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно за Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 01.07.2013 № 90/121 вбачається, що державне підприємство «Торезантрацит» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та підтверджує участь підприємства у процесі погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи», спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-IV (арк. справи 42).
З заперечень відповідача на позов вбачається, що дії примусового характеру відносно боржника ДП «Торезантрацит» неодноразово зупинялися і останній раз такі дії були зупинені до 01.01.2014 року в порядку пункту 15 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що боржник ДП «Торезантрацит» приймав участь у процедурі погашення заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 року № 2711-IV.
Крім того, Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864 встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про підприємства в Україні», до державних підприємств відносяться підприємства, засновані на державній власності, в тому числі казенні підприємства. Статутний фонд державного підприємства не поділений на акції (частки, паї) і тому за свою організаційно-правовою формою таке підприємство є унітарним підприємством.
Отже, мораторій на застосування примусової реалізації майна, встановлений Законом № 2864, поширюється на усі державні підприємства, в тому числі і на ДП «Торезантрацит».
Статтею 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864 встановлено, що мораторій поширюється, зокрема, на звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.
Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 28356372, у цьому провадженні знаходяться виконавчі листи по стягненню боргів з ДП «Торезантрацит», у тому числі на користь фізичних осіб у зв'язку із трудовими відносинами (арк. справи 69-88).
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів:
1. У разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);
6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.
2. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Суд зазначає, що оскільки борг на користь позивача відноситься до шостої черги стягнення, тому без задоволення у повному обсязі вимог стягувачів попередніх черг неможливо задовольнити вимоги позивача.
Крім того, з листа ДП «Торезантрацит» від 20.12.2013 вбачається, що рухоме та нерухоме майно ДП «Торезантрацит» на суму 218 162 564 гривень знаходиться у податковій заставі згідно акту опису від 12.10.2012 № 6/19-014-3 (арк. справи 43).
Отже, державне підприємство «Торезантрацит» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» № 2864 встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, у тому числі і на ДП «Торезантрацит», борг на користь позивача відноситься до шостої черги стягнення, а тому без задоволення у повному обсязі вимог стягувачів попередніх черг неможливо задовольнити вимоги позивача і крім того, рухоме та нерухоме майно ДП «Торезантрацит» на суму 218 162 564 гривень знаходиться у податковій заставі згідно акту опису від 12.10.2012 № 6/19-014-3.
А пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
З огляду на наведене, суд погоджується з твердженням відповідача, що зазначені вище обставини виключають можливість виконання постанови суду про стягнення з державного підприємства «Торезантрацит» заборгованості з екологічного податку у розмірі 181 520,07 гривень.
Однак, суд зазначає, що згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Як зазначено вище, рухоме та нерухоме майно ДП «Торезантрацит» на суму 218 162 564 гривень знаходиться у податковій заставі згідно акту опису від 12.10.2012.
Отже, з 01.01.2011 року, тобто з дня набрання чинності Податковим кодексом України у позивача є можливість виконати рішення суду відповідно до вимог Податкового кодексу України.
У відповідності до частини 3статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень,м дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відділом Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції доведено правомірність своїх дій та постанови від 22.12.2013 про повернення виконавчого документа, прийнятої в межах виконавчого провадження № 18587421, тобто виконано обов'язок, покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України. Отже, відсутні законні підстави для визнання неправомірними дій заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції щодо винесення постанови ВП № 18587421 від 22.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачу, визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 18587421 від 22.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувану та зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а-16169/09/0570, виданого 16.01.2010.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 69 - 72, 86, 87, 94, 128, 158 - 163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови від 22.12.2013 ВП № 18587421 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.