Справа № 192/2830/13-ц
Провадження № 2/192/148/14
19 березня 2014 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Омелюх В.М.
при секретарі - Короті Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 13 березня 2006 року було укладено кредитний договір без номеру, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 4000 гривень 00 копійок (з подальшим її збільшенням до 6500 гривень) у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, який автоматично лонгується на такий же термін, якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами наданих банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ними та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.
У відповідності до умов договору позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі 4000 гривень 00 копійок, а відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, в зв'язку з чим станом на 31 жовтня 2013 року виникла заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором в загальній сумі 19546 гривень 40 копійок, з яких заборгованість за кредитом в сумі 3696 гривень 04 копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 14443 гривень 39 копійок, а також відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг нараховано штраф в сумі 500 гривень (фіксована частина) та 906 гривень 97 копійок (процентна складова).
Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надавши суду письмову заяву (а.с.18,40), відповідно до якої прохала розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, прохала їх задовольнити та не заперечувала в разі неявки відповідача проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.39), в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, як не подав і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст.224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явились в судове засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та в зв'язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження по наявним у справі доказах.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що 13 березня 2006 року між ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (а.с.13-16), як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 як позичальником був укладений кредитний договір без номеру про надання останньому строкового кредиту на суму 4000 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, при цьому відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами наданих банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ними та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві, та зобов'язався повертати кредит щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.7-11).
Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав відповідачу грошові кошти, а остання зобов'язалася погашати заборгованість з кредиту, процентам за його користування, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах передбачених договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань більше ніж 120 днів, сплати банку відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Пунктом 3.1 Умов і правил надання банківських послуг датою укладення договору є дата відкриття рахунку та видачі картки 13 березня 2006 року, зазначена в розділі "Відмітки банку" (а.с.7), тому суд вважає, що правовідносини між сторонами виникли з часу підписання заяви на отримання кредиту.
Відповідно до п. 9.12 вищезазначених Умов та правил договір між сторонами діє 12 місяців з моменту підписання. якщо протягом цього строку ні одна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той же самий строк.
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов'язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача (а.с.4-6) станом на 31 жовтня 2013 року виникла заборгованість за укладеним між сторонами кредитним договором в загальній сумі 19546 гривень 40 копійок, з яких заборгованість за кредитом в сумі 3696 гривень 04 копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 14443 гривень 39 копійок, а також відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг нараховано штраф в сумі 500 гривень (фіксована частина) та 906 гривень 97 копійок (процентна складова), а вказане свідчить про те, що у відповідача виникла прострочена заборгованість, на яку позивачем нараховані відсотки.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 267, 526-530, 533, 536, 543, 549-551, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором від 13 березня 2006 року заборгованість за кредитом в сумі 3696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) гривень 04 копійки, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 14443 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок три) гривні 39 копійок, штраф в сумі 500 (п'ятсот) гривень (фіксована частина) та 906 (дев'ятсот шість) гривень 97 копійок (процентна складова), а всього - 19546 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуюча: суддя