Справа № 493/350/14-кё
Провадження № 1-кп/493/46/14
06.03.2014 року м. Балта, Одеська область
Балтский районний суд Одеської області в складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Балтського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.06.2010 року Балтським районним судом Одеської області за ст. 186 ч.1 КК України, і призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (який не сплачений, відповідно до довідки (а.с. 39),
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,
11 грудня 2013 року, приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_5 , який розташований в с. Білене Балтського району Одеської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, вирішив викрасти майно, яке належало ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, викрав зарядний пристрій до мобільного телефону, вартістю 20 гривень та мобільний телефон «Нокіа 108», вартістю 600 гривень, в якому знаходилось два стартових пакети операторів «МТС» і «Лайф», вартість кожного 20 гривень, після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник з викраденим, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 660 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 , винним себе визнав в повному обсязі, просить суд не досліджувати докази, які знаходяться в матеріалах справи, в зв'язку з чим, враховуючи думку потерпілої, яка немає жодних претензій до обвинуваченого, думку прокурора, який вважає недоцільним досліджувати докази відносно неоспорюваних обставин, суд вважає можливим розглянути справу з врахуванням вимог ст. 349 ч.3 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він прийшов до будинку ОСОБА_5 , де в цей час перебувала його співмешканка, і стригла господаря будинку. Оскільки вони напередодні посварилися, то він прийшов до неї миритися. Поки чекав на потерпілу, йому термінова знадобилося зателефонувати до знайомого, тому і взяв вищезазначений мобільний телефон без дозволу. Після того, як зателефонував, телефон забрав собі. На даний час він все викрадене повернув потерпілій, у скоєному розкаюється, в подальшому зобов'язується так не чинити, просить суд суворо його не наказувати.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що вона прийшла до ОСОБА_5 , щоб постригти його. Через деякий час прийшов її співмешканець ОСОБА_4 , щоб попросити в неї вибачення, оскільки вони посварилися, а потім він пішов. Закінчивши стрижку, вона виявила, що телефон пропав, і зразу зрозуміла, що це зробив ОСОБА_4 . На даний час обвинувачений повернув їй телефон та зарядний пристрій, тому вона немає жодних претензій до нього, просить суд суворо не наказувати його.
Крім визнання вини обвинуваченим, його вина повністю підтверджується поясненнями потерпілої.
Таким чином, підтверджується, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, кваліфікуючий, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При обранні міри покарання для обвинуваченого, суд враховує його особистість та суспільну небезпеку скоєного, визнання вини, щиросердне каяття, відшкодування матеріальної шкоди, що являється обставинами помякшуючими його відповідальність.
Обставини, які обтяжують вину обвинуваченого - суд не вбачає.
Суд констактує, що обвинувачений не перебуває на диспансерно-динамічному нагляді у лікаря нарколога та психіатра, що підтверджується довідкою, виданою Балтською ЦРЛ № 26 від 13.01.2014 року(а.кр.п. 41), за місцем проживання характеризується позитивно (а.кр.п. 42).
Крім того, суд враховує думку прокурора відносно виду покарання, думку потерпілої, враховує прохання обвинуваченого не позбавляти його волі, його ствердження про те, що він став на шлях виправлення і засуджує свій проступок, в подальшому перевиховується без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе, застосувати в його відношенні дію ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371. 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік.
Речові докази, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки - залишити за належністю.
Міра запобіжного заходу під час досудового слідства відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обиралась.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області на протязі тридцяти днів з моменту його проголошення.