Справа № 484/126/14-а
Провадження № 2-а/484/28/14
18 березня 2014 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Маржиної Т.В.
при секретарях - Артюх Т.Г., Мирошниченко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, який згодом уточнив, мотивуючи тим, що проходив військову службу у Збройних силах з серпня 1970 до березня 1996 року. У 1995 році військово-лікарською комісією у нього було встановлено ряд захворювань, пов'язаних з проходженням військової служби, а також захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Рішенням цієї комісії він був визнаний не придатним до проходження військової служби у мирний час та обмежено придатним у військовий час. Наказом заступника Міністра оборони України по озброєнню - начальника озброєння ЗСУ № 036 від 14.03.1996 року він був звільнений у запас за станом здоров'я. 29.03.2013 року рішенням Миколаївської обласної МСЕК йому призначена Ш група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В липні 2013 року він звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження військової служби та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. У серпні 2013 року отримав лист № 3974/4 від 15.08.2013 року за підписом Миколаївського обласного військового комісара про відмову у виплаті такої допомоги з посиланням на те, що дія ст. 16 Постанови КМУ № 499 від 28.05.2008 року поширюється лише на військовослужбовців, звільнених після 01.01.2007 року. Вважає таку відмову протиправною, оскільки виплата зазначеної допомоги гарантована йому Законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в порядку та на умовах, визначених КМУ. Посилаючись на норми постанов КМУ № 284 від 21.02.2007 року, № 499 від 28.05.2008 року, № 975 від 25.12.2013 року, вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, просив визнати дії посадових осіб Міністерства оборони України щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги протиправними, визнати за ним право на отримання такої допомоги та зобов'язати Міністерство оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення у запас.
Представник відповідача - Міністерства оборони України - Кравець О.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що норма закону щодо виплати одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, поширюється лише на тих осіб, які звільнені з військової служби та стали інвалідами після 10 травня 2006 року. Ті, хто звільнені з військової служби та стали інвалідами до цього часу, права на зазначену допомогу не мають, оскільки нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Також і дія Постанови КМУ № 284 від 21.02.2007 року, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, поширюється лише на осіб, звільнених з військової служби з 12.05.2006 року по 31.12.2006 року. Крім того вважає, що позивач не дотримався процедури звернення із заявою про виплату одноразової допомоги, оскільки звернувся лише до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до комісії Міністерства оборони України позивач не звертався і будь-яких рішень така комісія щодо ОСОБА_1 не приймала. Тож вважає позовну заяву передчасною, оскільки Міністерством оборони України ніяких рішень щодо ОСОБА_1 не приймалося, дій та бездіяльності не вчинялося, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 12.02.2014 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зобов'язано надати суду документи, пов'язані з вирішенням заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги. Копія ухвали та судовий виклик отримані другим відповідачем, проте представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судові засідання не з'явився, документів, які вимагав надати суд, не представив, жодних заяв і заперечень суду також не надав. З довіреності представника Міністерства оборони України Кравця О.С. вбачається, що він фактично проходить службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , є помічником військового комісара з правової роботи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 1970 року проходив військову службу та був звільнений у запас за станом здоров'я 14 березня 1996 року наказом заступника Міністра оборони України по озброєнню - начальника озброєння Збройних Сил України № 036. 29 березня 2013 року Миколаївською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу була встановлена Ш група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
У липні 2013 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням Ш групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, додавши всі необхідні документи. На вимогу суду надати копії поданих ОСОБА_1 документів другий відповідач не відреагував, однак такі обставини підтверджуються як поясненнями представника першого відповідача ОСОБА_2 , який є працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і листом Миколаївського ОВК № 3974/4 від 15.08.2013 року.
Таким чином факт звернення позивача в установленому законом порядку із заявою про виплату оспорюваної одноразової допомоги ніким з учасників процесу не оспорюється і не потребує доказування.
Однак, 15 серпня 2013 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі ОВК) за вих. № 3974/4 направлено позивачу письмову відмову у виплаті такої грошової допомоги, з посиланням на те, що оскільки позивач звільнений з військової служби до 01 січня 2007 року, він не має права на виплату такої допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" від 28 травня 2008 року №499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 зазначеного вище Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, у розмірі 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам Ш групи.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 975 від 25.12.2013 року визначено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяв на день виникнення права на отримання такої допомоги. Пунктом 3 цієї постанови визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, днем виникнення права у ОСОБА_1 на отримання спірної допомоги є день встановлення йому інвалідності, тобто 29 березня 2013 року, а тому він має право на отримання такої допомоги у розмірі, визначеному Постановою КМУ № 499 від 28.05.2008 року, тобто - 27-місячного грошового забезпечення інвалідам Ш групи, оскільки інвалідність він отримав внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Суд вважає, що отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Посилання представника відповідача на те, що вимоги статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на позивача, суперечить вимогам статті 3 цього Закону, якою визначено сфера його дії.
Пунктом 3 зазначеного вище Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (уповноваженого органу) визначені Порядком документи. Позивач подав другому відповідачу, як уповноваженому органу, визначені Порядком документи, про що зазначено вище.
Відповідно до п.7 Порядку, керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги. Як встановлено судом, посадовими особами Миколаївського ОВК така процедура виконана не була, тобто посадові особи Миколаївського ОВК допустили протиправну буздіяльність та вийшли за межі своїх повноважень, надавши ОСОБА_1 письмову відмову у виплаті одноразової грошової допомоги. При цьому Миколаївський ОВК фактично позбавив ОСОБА_1 можливості належним чином захистити своє право.
Враховуючи наведене, на підставі абз. 2 ч.2 ст. 162 КАС України суд вважає за необхідне в цій частині прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині не виконання вимог п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 499 від 28.05.2008 року при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій посадових осіб Міністерства оборони України щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги протиправними - не підлягають задоволенню, оскільки як зазначено вище, протиправну бездіяльність допущено посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Разом з тим, інші вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Саме Міністерство оборони України слід зобов'язати виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення у запас, оскільки відповідно до п.6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження військової служби у військовому резерві - резервістами.
Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499, ст.ст. 7-12, 70, 71,159-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання висновку про можливість виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України згідно поданої ним заяви.
Зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення у запас.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови всіма учасниками процесу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.