Справа № 493/55/14-к
Провадження № 1-кп/493/32/14
03.03.2014 року Балтський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балта Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого слюсарем у Балтському УЕГГ Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 286 ч. 2, 135 ч.1 КК України,
22.10.2012 року, приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_5 , керував технічно справним автомобілем ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю приблизно 45 км/год, по асфальтобетонній проїзній частині вулиці Гагаріна м. Балти, яка тягнеться із заходу на схід на території військового містечка, у напрямку перехрестя з автодорогою Вінниця-Гайсин-Балта, на не освітленій міським освітленням ділянці дороги, повертаючи праворуч, і виїжджаючи на вулицю Гагаріна, ОСОБА_5 проявив неуважність до дорожньої ситуації, не впевнившись в небезпечності свого маневру, не оцінивши дорожню обстановку, порушив п. 16.2 «Правил дорожнього руху України», згідно якого при повороті праворуч, йому необхідно було уступити дорогу пішоходам, що переходять дорогу, на яку він повертає, та порушив п. 12.2 «Правил дорожнього руху України», згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, швидкість повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, маючи технічну можливість уникнути пригоди, здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_6 , який переходив проїжджу частину вищевказаної дороги. В результаті чого, пішоходу ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді ссадин на голові, тулубі та кінцівках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритий перелом правої лонної та правої сідничної кісток, які по критерію розладу здоров'я, відносяться до категорії середньої ступені тяжкості; закритий перелом лобної і тім'яної кістки зліва, що по критерію небезпеки для життя, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, з якими він був госпіталізований до Балтської ЦРЛ сторонніми особами.
Тим часом, ОСОБА_5 , розуміючи, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий залишився на місці пригоди в небезпечному для життя стані, маючи змогу надати йому допомогу, яку відповідно до п. 2.10 «Правил дорожнього руху України», у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, він навмисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, покинув місце пригоди на своєму автомобілі, залишивши малолітнього ОСОБА_6 з тяжкими тілесними ушкодженнями, без свідомості, на правому узбіччі дороги, якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, хоча мав реальну можливість надати йому допомогу.
Обвинувачений ОСОБА_5 , на початку судового слідства винним себе не визнав, однак після допиту малолітнього потерпілого та свідка - вину визнав, та зазначив, що все було так, як зазначено в обвинувальному акті. Потерпілого він залишив на місці ДТП, оскільки не розумів, як це сталося, і що робити. На даний час відшкодував потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 18000 гривень, моральну шкоду у розмірі 2500 гривен зобов'язується в подальшому повернути, у скоєному розкаюється, просить суд суворо не наказувати.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини, його вина в повному обсязі підтверджується наступними доказами, які дослідженні в судовому засіданні:
- поясненнями малолітнього потерпілого ОСОБА_6 , який докладно пояснив події, які відбулися 22.10.2012 року, та підтвердив той факт, що дійсно ОСОБА_5 здійснив наїзд на нього;
- поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка пояснили, що 22.10.2012 року, приблизно о 19:20 годині, вона йшла з магазину «Сіріус», в цей час вона побачила, як на великій швидкості, зі сторони військового містечка рухався автомобіль, марку і колір якого, вона не запам'ятала, однак побачила, що даний автомобіль, розвернуло на 180 градусів, коли він доїхав до перехрестя вул. Котовського з вул. Гагаріна. Після чого вона продовжила рух вверх по вулиці Гагаріна, підійшовши до перехрестя вул. Гагаріна з вул. Миру, вона побачила декілька людей, які голосно говорили між собою, а підійшовши ближче, побачила хлопчика Сашу, якого вона впізнала, оскільки була знайома з його сім'єю. Після чого, вона побігла до його батьків, та повідомила їх. На її думку, автомобіль, який вона бачила, збив Сашу;
- протоколом огляду місця ДТП від 22.10.2012 року з фото таблицею та схемою (арк. мат. кр. пров. 17-31; 34-36), в якому детально зазначено місце скоєння ДТП;
- протоколом огляду перевірки технічного стану транспортного засобу від 22.10.2012 року (арк.. мат.кр. пров. 37-42);
- протоколом огляду місця ДТП з фото таблицею від 22.10.2012 року (ар.мат.кр.пров. 43-44);
- копією страхового полісу (арк..мат.кр. пров. 53), відповідно до якого, страхувальником являється ОСОБА_5 на вищевказаний автомобіль;
- копією свідоцтва про народження (арк..мат.кр.пров. 57), відповідно до якого, потерпілий є малолітнім та народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- висновком судово-медичної експертизи № 20 від 14.02.2012 року, згідно якого вбачається, що малолітньому потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді ссадин на голові, тулубі та кінцівках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, закритий перелом правої лонної та правої сідничної кісток, які по критерію розладу здоровя, відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, закритий перелом лобної і тімяної кістки зліва, що по критерію небезпеки для життя, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (а.кр.пров. 116-118);
- висновком судової комплексної транспортно-трасологічної і авто технічної експертизи технічного стану системи управління, ходової частини, а також слідів і ушкоджень на автомобілі ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 № 810/811 від 15.04.2013 року з фототаблицею, згідно якого:
1. До моменту ДТП гальмова система, рульове керування й ходова частина автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, дозволяли здійснювати рух по наміченій траєкторії, знижувати швидкість транспортного засобу з відомій водієві ефективністю, не мали несправностей, що призводять до раптової для водія відмові, раптовому відведенню автомобіля убік при русі й гальмуванні;
2. В передній лівій частині автомобіля ВАЗ 2106 (по поверхні переднього лівого крила) зафіксовані сліди, утворені в результаті фронтального контактування з об'єктом, що не має рівноміцних металу слідоутворюючих крайок, що мають в своєму складі предмети з тканини, які за своїм виглядом характерні для контакту з тілом (предметами одягу) пішохода, який знаходився у вертикальному стані (а.кр.пров. 133-136);
- висновком експерта № 22 від 14.04.2013 року, згідно якого, частини декоративної решітки, які були вилучені на місці ДТП 22.10.2012 року, раніше складали єдине ціле - декоративну решітку автомобіля ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , які були відокремлені шляхом розлому(а.кр.пров. 149-158);
- висновком судових авто-технічних експертиз обставин наїзду автомобіля ВАЗ 2106 на пішохода № 4539 від 09.09.2013 року, і № НОМЕР_2 від 25.12.2013 року, згідно яких, дії водія автомобіля регламентувалися вимогами п. 16.2 ПДР, згідно з якими при повороті праворуч йому необхідно було уступити дорогу пішоходам, що переходять дорогу, на яку він повертає (арк.кр.мат.пров. 211-212; 242-243).
Таким чином, за сукупністю вищезазначених доказів підтверджується, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, скоїв злочини, передбачені:
- ст. 286 ч.2 КК України, кваліфікуючий, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження;
- ст. 135 ч.1 КК України, кваліфікуючий, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Досудовим слідством обвинувачений ОСОБА_5 , звинувачувався також в порушенні експлуатації транспорту, що не знайшло підтвердження в судовому засіданні, та підлягає виключенню з об'єму звинувачення.
При обранні міри покарання для обвинуваченого, суд враховує його особистість і суспільну небезпеку скоєного, визнання вини під час судового слідства, щиросердне каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди, що являється обставинами помякшуючими його відповідальність.
Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують вину обвинуваченого - суд не вбачає.
Суд констатує, що обвинувачений не перебуває на диспансерно-динамічному нагляді у лікаря психіатра та нарколога, що підтверджується довідкою, виданою Балтською ЦРЛ № 497 від 02.04.2013 року (а.мат. кр.п. 251), за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно.
Крім того, суд враховує думку прокурора відносно виду покарання, думку законного представника малолітнього потерпілого, який просить не позбавляти волі обвинуваченого, а також враховує прохання обвинуваченого не позбавляти його волі, його ствердження про те, що він став на шлях виправлення і засуджує свій проступок, в подальшому перевиховається без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе застосувати до основної міри покарання дію ст. 75 КК України.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 17448,71 грн., моральної шкоди в сумі 2500 грн., яка виразилася в переживаннях та стражданнях потерпілого, та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 позов визнав повністю, а також, що він підтверджується документально (арк.кр.мат.пров. 85-99), тому - підлягає задоволенню.
При вирішенні цивільного позову прокурора Балтського району в інтересах Балтської ЦРЛ про стягнення 626,24 грн., суд вважає обгрунтованим, оскільки витрати підтверджується довідкою Балтської ЦРЛ (ар.мат.кр.пров. 245), крім того, обвинувачений позов визнав, тому - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371. 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. 286 ч.2, ст. 135 ч.1 КК України, і призначити покарання:
- за ст. 286 ч.2 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки;
- за ст. 135 ч.1 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 п.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,- остаточно призначити покарання в виді позбавлення волі терміном на три роки і шість місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
У відповідності зі ст. 75 КК України, в частині покарання у виді позбавлення волі, - звільнити ОСОБА_5 від відбування з іспитовим строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2500 гривень моральної шкоди та 17448,71 гривень матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Одеській області витрати в сумі 3327,60 грн., за проведення судових експертиз.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Балтської центральної районної лікарні 626,24 гривень.
Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , який знаходиться у Балтському РВ ГУМВС України в Одеській області згідно протоколу затримання транспортного засобу - повернути власнику, після набранням вироку законної сили.
Речовиі докази - які знаходяться на зберіганні у Балтському РВ ГУМВС України в Одеській області згідно квитанцій № 000033 - знищити, після набранням вироку законної сили.
Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 під час досудового слідства не обиралася.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області на протязі тридцяти днів з моменту його проголошення.