справа № 1309/9788/12
/заочне/
03 березня 2014 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі :
головуючого-судді Ліуша А.І.
при секретарі Максименко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Сріблястий», Львівського комунального підприємства «Нове» про виселення без надання іншого жилого приміщення, -
позивач звернувся до суду з позовом про виселення покликаючись на те, що 30 березня 2012 року працівниками ЛКП «Сріблястий» в результаті обстеження було встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 без правових на те підстав, самоправно зайняла відповідач ОСОБА_1 Згідно довідки ЛКП «Сріблястий» від 11 квітня 2011 року вказана квартира належить до комунальної власності міста. 28 лютого 2012 року, 23 березня 2012 року та 03 квітня 2012 року відповідач попереджалася працівниками ЛКП «Сріблястий» про добровільне звільнення незаконно зайнятої квартири. Однак досі відповідач дану квартиру не звільнила. 22 квітня 2002 року Залізничний районний суд м.Львова виніс рішення про примусове виселення ОСОБА_1 із самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1. 11 червня 2007 року державним виконавцем Залізничного ВЛВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідно до свідоцтва про зміну імені виданого Залізничним відділом РАЦС ЛМУЮ від 24 жовтня 2007 року ОСОБА_1 змінила своє прізвище на «ОСОБА_1». Просить виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, давши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що просить у позові відмовити, оскільки вимоги позивача є безпідставними, оскільки відповідач ОСОБА_1 добросовісно, на законних підставах вселилася із своєю сім'єю і проживає в квартирі АДРЕСА_1 та з 1995 року по даний час відкрито, безперервно володіє і користується нею. Крім того, 22 квітня 2002 року Залізничний районний суд м.Львова виніс рішення про примусове виселення ОСОБА_1 із самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1, а 11 червня 2007 року державним виконавцем Залізничного ВЛВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Представник третьої особи Львівської міської ради, в судовому засіданні, позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_1 слід виселити з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення
Представники третіх осіб ЛКП «Сріблястий», ЛКП «Нове»у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи № 2-1845/02 за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про виселення, інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, яка змінила ім'я зі ОСОБА_1 на ОСОБА_1, що стверджується свідоцтвом про зміну імені від 24 жовтня 2007 року, проживає у кв. АДРЕСА_1, яка перебуває у державній власності, що стверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і реєстрацію ЛКП «Сріблястий» від 11 квітня 2012 року. /а.с. 6, 15/
Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 22 квітня 2002 року, яке набрало законної сили, задоволено позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та вирішено виселити відповідача ОСОБА_1 з кв. АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. /а.с. 11/
Суд вважає, безпідставник покликання представника позивача на те, що після виконання вказаного рішення суду відповідач повторно самовільно вселилась у спірну квартиру, оскільки ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 25 січня 2011 року, за заявою позивача та з підстав втрати виконавчого листа, ухвалено видати дублікат виконавчого листа у вказаній справі. /а.с. 32/
На переконання суду, наведене свідчить, що станом на 25 січня 2011 року, вищезазначене рішення суду виконано не було та саме з метою його виконання позивач звернувся зі заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
Також ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2012 року, наведену ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 25 січня 2011 року скасовано та відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа щодо виселення відповідача ОСОБА_1 з кв. АДРЕСА_1. /а.с. 31/
Також, у вказаній ухвалі суду, позивачу чітко роз'яснено його право звернутись із касаційною скаргою, однак позивач таким правом, на даний час, не скористався та у судовому засіданні не надав жодних поясненнь з даного приводу, хоча, на переконання суду, з метою виконання вказаного рішення суду, позивач і на даний час не позбавлений права звернутись з відповідною касаційною скаргою, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на таке звернення.
На підставі даної ухвали Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2012 року, державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ лише 28 лютого 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 22 квітня 2002 року щодо виселення відповідача ОСОБА_1 з кв. АДРЕСА_1, а відтак покликання представника позивача на закінчення 11 червня 2007 року виконавчого провадження внаслідок виконання даного рішення суду з посиланням на лист Залізничного ВДВС ЛМУЮ від 06 листопада 2008 року є безпідставним та не підтвердженим жодними належними та допустимими доказами. /а.с. 12, 30/
Окрім того суд не бере до уваги покликання представника позивача на акт ЛКП «Сріблястий» від 23 квітня 2012 року, як доказ повторного вселення відповідача у спірну квартиру, оскільки у даному акті чітко зазначено, що відповідач вселилась у спірну квартиру у 1992 році та жодним чином не зазначається про її повторне вселення. /а.с. 16/
Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак представник позивача під час судового розгляду справи, не довів ті обставини, на які він посилаєть, як на підстави своїх вимог а саме не надав суду жодних належних та допустимих доказів виконання рішення суду шляхом виселення відповідача з кв. АДРЕСА_1, повторного самовільного вселення відповідача у дану квартиру та наявність підстав для повторного виселення відповідача з кв. АДРЕСА_1 за умови набрання законної сили рішенням суду між тими ж сторонами та з тим же предметом спору - виселення відповідача з кв. АДРЕСА_1.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 169, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 58, 116 ЖК України, -
у задоволенні позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 з участю третьої особи Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Сріблястий», Львівського комунального підприємства «Нове» про виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя /підпис/ А.І.Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш