Справа № 315/137/14-ц
Номер провадження № 2/315/148/14
17 березня 2014 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
в складі:
головуючої судді - Каракай Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Прокопенко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Донецька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 1 Донецької обласної ради, про оспорювання батьківства, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4.
Вимоги мотивовані тим, що він з 25 вересня 2000 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачка народила сина - ОСОБА_4. Згідно ст. 126 СК України батьком дитини був записаний позивач. У подальшому спільне життя сторін не склалося і наприкінці вересня 2001 року позивач перестав співмешкати з відповідачкою та виїхав до іншого місця проживання. Вони стали проживати окремо та перестали вести спільне господарство. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_4 За відповідним рішенням суду позивач сплачував на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання її сина. Довгий час позивач мешкав без родини та не міг забирати до себе дитину. При цьому він інколи відвідував хлопчика та бачив, що той живе у достатніх умовах, яких сам позивач не міг йому забезпечити. На початку березня 2012 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст. 115 КК України та знаходиться під вартою, дитина знаходиться у Пологівському обласному притулку для дітей Запорізької області. Зазначені обставини позивачу стали відомі з позовної заяви про позбавлення його батьківських прав стосовно ОСОБА_4, яку подав до суду орган опіки та піклування Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області. На той час позивач не мав змоги забрати дитину до себе та виховувати її як батько, при цьому у нього закралися сумніви щодо його батьківства. Так як враховуючи час з якого почалося його сумісне проживання з ОСОБА_2 та час народження хлопчика, то у позивача стали виникати більші сумніви щодо часу зачаття дитини. Ці сумніви стали підтверджуватися і зовнішньою несхожістю ОСОБА_4 із позивачем. Для вирішення своїх сумнівів позивач звернувся до центру «ООО Медікал-Геномікс Україна», де йому було запропоновано самостійно зібрати зразки для проведення генетичного дослідження, про що між позивачем та вказаною установою було укладено договір серії ДТ №100104 від 21.10.2013 року. На цей час дитина ОСОБА_4 перебував у школі-інтернаті № 1 Ленінського району Донецької області. 06.11.2013 року лікарем школи-інтернат № 1 від позивача та неповнолітнього ОСОБА_4 було відібрано біологічні зразки, які були опечатані та завірені підписом цього ж лікаря. 08.11.2013 року позивач вказані біологічні зразки направив до лабораторії центру «ООО Медікал-Геномікс Україна». 21.11.2013 року позивач отримав висновок про біологічне батьківство МG06370 та лабораторний аналіз МG13-3343, згідно яких біологічне батьківство позивача виключено.
Просить суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 04 від 13 червня 2001 року проведеного Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області щодо народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
13.03.2014 року до суду надійшла письмова заява від відповідачки ОСОБА_2 про визнання нею позовних вимог та про її участь у розгляді справи в режимі відеоконференції (а.с. 42-43).
13.03.2014 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області клопотання відповідачки задоволено та призначено судове засідання з її участю в ньому в режимі відеоконференції ( а.с. 45).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав по мотивам, викладеним у позові, просив задовольнити позов в повному обсязі. Додатково зазначив, що він не заперечує щодо залишення неповнолітньому ОСОБА_4 для подальшого найменування прізвища «ОСОБА_4».
Представник позивача ОСОБА_6 позов підтримав, за тих обставин, які зазначені в ньому, просив його задовольнити повністю. Також, підтримав позицію позивача щодо залишення дитині прізвища «ОСОБА_4».
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції позов визнала у повному обсязі, при цьому вона пояснила, що підтверджує той факт що ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Раніше просила відповідача надати відмову від батьківства та прохає залишити дитині для подальшого найменування прізвище «ОСОБА_4».
Представник третьої особи - Донецької загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів № 1 Донецької обласної ради у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Від вказаної установи на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представник у зв'язку з виробничої необхідністю ( а.с. 47).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи Донецької загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів № 1 Донецької обласної ради, проти чого не заперечують учасники процесу.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги обґрунтовані, законні й підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Статтею 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із роз'ясненнями п. 10,11,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК, так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті 126, 127 СК).
Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України ) - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
Предметом доказування у цій справі є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
У відповідності до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що позивач та відповідачка з вересня 2000 року знаходились у фактичних шлюбних відносинах, що слідує з тексту позовної заяви та пояснень сторін в судовому засіданні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився ОСОБА_4, батьком якого у актовому записі про народження, вчиненому 13 червня 2001 року за № 04 Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області у відповідності до ст. 126 СК України був записаний позивач ОСОБА_1 (а. с. 17-18).
Згідно з копією рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області № 2/505/206/12 від 21 березня 2012 року, позивача було позбавлено батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.22-23).
Позивач за рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області сплачував на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24-25).
Відсутність кровного споріднення в судовому засіданні була підтверджена поясненнями як позивача, так і відповідачки. Позивач погодився на те, щоб неповнолітньому ОСОБА_4 було залишено для подальшого найменування прізвище «ОСОБА_4».
На аркушах справи 26-32, 50-51 містяться матеріали щодо результатів аналізу ДНК, який був проведений на прохання позивача, які суд не приймає до уваги, поскільки судом експертиза не призначалася.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання позовних вимог відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Враховуючи, що відсутність кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знайшла своє підтвердження, відповідачка повністю визнала позов і це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 157, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 136, 145 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача Донецька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 1 Донецької обласної ради, про оспорювання батьківства - задовольнити.
Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 04 від 13 червня 2001 року здійсненого Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області щодо народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Залишити неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого найменування прізвище «ОСОБА_4».
З повним текстом рішення учасники процесу можуть ознайомитись 23.03.2014 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які були відсутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Каракай Н. Д.