02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/2573/14-ц
провадження № 2/753/2410/14
"20" березня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ЛЯШЕНКО Ю.Ю.
за участю
позивача ОСОБА_1;
відповідача ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутності взаєморозуміння в подружньому житті. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував та просив суд шлюб розривати.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим наступні обставини.
Сторони перебувають в шлюбі з 19 серпня 2006 року, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 651. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1.
Судом встановлено, що між подружжям тривалий період часу виникали непорозуміння та спільне життя в них не склалось у зв'язку з різними поглядами на життя. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки.
Відповідно до стст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін та інтересам дитини.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, суд вважає за необхідне відновити позивачці її прізвище на дошлюбне.
Крім того, судом встановлено, що спорів про поділ майна та місце проживання малолітньої дитини між сторонами на даний час не існує. Дитина буде проживати з позивачем.
Судові витрати відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 21, 24, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, стст. 88, 208, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 19 серпня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 651, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.