Справа № 559/3326/13-к
"19" березня 2014 р.
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в особі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно кримінальне провадження №12013190040000297 по обвинуваченню :
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, середньою освітою,, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину передбаченого ст.28 ч.2, ст.122 ч.1 КК України,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , урожениці с.Стовпець Дубенського району Рівненської області, громадянки України, середньою освітою, одружену, пенсіонерку, жительку АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
- у вчиненні злочину передбаченого ст.28 ч.1, ст.122 ч.1 КК України,
10 травня 2010 року, близько 14 години, на вул. Радянській в с. Берег Дубенського району, на грунті особистих неприязних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_5 умисно наніс ОСОБА_7 чотири удари дерев'яною палицею, яка знаходилась у нього в руках, в район нижніх кінцівок останньої, в результаті чого у ОСОБА_7 утворились тілесні ушкодження у вигляді двох крововиливів на третьому та четвертому пальцях лівої кисті, одного масивного крововиливу на внутрішній поверхні правого стегна, двох масивних крововиливів на зовнішній поверхні верхньої та нижньої третини лівого стегна. В продовження конфлікту підбігла ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_5 , яка умисно нанесла два удари ОСОБА_7 в область голови, де в процесі бійки впала із нею на землю і між ними продовжувалась боротьба, поки них не розборонили сторонні особи. Внаслідок нанесення ударів ОСОБА_6 у потерпілої ОСОБА_7 утворились тілесні ушкодження у вигляді трьох саден в ділянці доба та одного садна на правій щоці. В результаті умисного нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у потерпілої ОСОБА_7 утворилися вищевказані тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких.
При цьому в перебігу травматичного процесу у ОСОБА_7 мало місце ускладнення - після травматичний міозит (запалення м'язів) лівого стегна, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, а також утворилися психопатичні психічні порушення у формі тривожно-фобічного розладу функцій нервової системи, що розвинулись у ОСОБА_7 як реакція на травму і викликала тривалість перебігу реактивного стану, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таке, що викликало довготривалий розлад здоров'я і перебувають у прямому причинному зв'язку із заподіянням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому правопорушенні визнав частково та пояснив, що між ним та сусідкою ОСОБА_7 склалися неприязні відносини, так як вона говорить неправду на нього та його дружину між сусідами. 10 травня 2010 року, після обіду, він виганяв худобу на пасовисько, на зустріч йому ішла ОСОБА_7 , він сказав їй, щоб вона не вмішувалась у їх сім'ю, на що вона наставила до нього палицю, після чого він вдарив її ззаду по ногах 2 - 3 рази палицею, яку тримав у руці. Після чого він пішов за коровами, які гнав на пасовисько. Через деякий час до нього на пасовисько прийшла його дружина ОСОБА_6 , щоб допомогти пасти корів, яка сказала, що посварилася і побилась з ОСОБА_8 . На голові і руках у дружини були синці. У вечері він пішов до ОСОБА_9 , щоб з нею помиритись, але та не захотіла. Він не заперечує того, що наніс ОСОБА_7 декілька ударів палицею по ногах. Цивільний позов не визнає. Просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненому правопорушення визнала частково та пояснила, що уже на протязі певного часу вона перебувала в неприязних відносинах з ОСОБА_8 , так як та вмішується в їх сім'ю. Вона їй неодноразово говорила,, щоб та не вмішувалась в їх сім'ю та не говорила неправду на невістку. 10 травня 2010 року, після обіду, чоловік погнав корови на випас, а вона через деякий час пішла за ним, щоб допомогти пасти худобу. Їй невістка - ОСОБА_10 , сказала, що ОСОБА_9 усяке наговорює на неї, а тому вона вирішила піти до ОСОБА_9 і в усьому розібратися. Як ішла до ОСОБА_9 то та назвала її відьмою, вона підбігла до неї та вдарила кулаком її в лоб та по щоці, між ними зав'язалась бійка, Їх розборонили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Її чоловіка уже небуло, він погнав корови.. На наступний день вона ходила до ОСОБА_9 , щоб вирішити дани й спір та помиритись, але та не хотіла. Цивільний позов не визнає. Просить звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за ст.48 КК України.
Вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КК України підтверджується показами потерпілої, свідків, матеріалами кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_7 в суді пояснила, що 10 травня 2010 року до неї прийшла сусідка ОСОБА_6 і з нею посварилась. Після обіду вона вигнала корову на пашу і чекала пастухів. До неї підійшов ОСОБА_5 і декілька разів вдарив її по ногах та тілу палицею, а потім вибігла ОСОБА_6 і почала її бити по голові, вони попадали на землю. Їх розборонили сусіди ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Скільки їй було нанесено ударів ОСОБА_13 вона не пам'ятає, усе вказано в експертизі. Через два дні до неї додому приходив ОСОБА_5 , а через деякий час ОСОБА_6 з невісткою і просили їх простити, хотіли помиритись. У зв'язку з нанесенням їй тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , вона деякий час лікувалась, після чого у неї бив нервовий стрес, який пов'язаний з нанесенням їй тілесних ушкоджень. Заперечує проти закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_14 в суді пояснила, що 10 травня 2010 року ОСОБА_5 наніс ОСОБА_15 4-5 ударів палкою по ногах, і як він пішов то підбігла ОСОБА_6 і почала бити ОСОБА_16 . Вона з ОСОБА_12 їх розборонили.
Свідок ОСОБА_17 в суді пояснила, що 10 травня 2010 року вона бачила як ОСОБА_6 била ОСОБА_18 , ОСОБА_19 була зверху, а ОСОБА_20 лежала на землі. Як вони бились то ОСОБА_5 був від них десь за 30-40 метрів. Вона з ОСОБА_11 розборонили ОСОБА_13 і ОСОБА_20 . З чого почалась бійка вона не бачила.
При відтворенні обстановки та обставин події 1 березня 2012 року, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розказали і показали як і куди вони наносили удари ОСОБА_7 (т.1 а.с.204-205, 214-216).
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №66 від 20 травня 2011 року, що при первинному судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 у неї були відмічені наступні види,, локалізація та характер тілесних ушкоджень: чотири обмежених розмірів садна на обличчі (три - в ділянці лоба зліва, одне на правій щоці); крововиливи на третьому та четвертому пальцях лівої кисті; три масивних крововиливи в ділянці нижніх кінцівок, а саме: один на внутрішній поверхні правого стегна і два на зовнішній поверхні верхньої та нижньої третини лівого стегна - усі вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.132-136).
У висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №207/11 від 22 лютого 2011 року вказано, що ОСОБА_7 виявляє непсихотичні психічні порушення у формі тривожно-фобічного розладу, що виникли ситуаційно в результаті психотравми (психологічного та фізичного насильства, заподіяного підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ). Термін лікування буде залежати від належного лікування (т.1 а.с.141-143).
Як зазначено у висновках комісійної судово-медичної експертизи №170 від 5 грудня 2011 року та у висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №73-Д від 14 листопада 2012 року, що психопатичні психічні порушення у формі тривожно-фобічного розладу функцій нервової системи, що розвинулись у ОСОБА_7 як реакція на травму, викликали тривалість перебігу реактивного стану і за критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (т.1 а.с.149154, 230-239).
В ході судового слідства не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наносили ОСОБА_21 тілесні ушкодження за попередньою змовою групою осіб, так як ОСОБА_5 нанісши ОСОБА_7 декілька ударів палкою по ногах пішов за коровами, а після того підійшла ОСОБА_6 і почала наносити удари ОСОБА_7 .
Суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків , передбачених у статті 121 КК України.
Враховуючи, що з моменту вчинення обвинуваченими злочину минуло майже чотири роки, за своєю класифікацією даний злочин відноситься до середньої тяжкості, обвинувачені вперше притягаються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, є особами пенсійного віку, а тому суд прийшов до висновку, що на час розгляду справи в суді даний злочин втратив суспільну небезпеку і особи обвинувачених перестали бути суспільно небезпечними, а тому відповідно до вимог ст.48 КК України їх необхідно звільнити від кримінальної відповідальності.
Клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки - задоволити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на її користь матеріальні та моральні збитки необхідно залишити без розгляду. Відповідно до вимог ст..128 КПК України, що форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. Позовна заява ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, нею не доведено та не представлено доказів про завдану їй конкретну матеріальну та моральну шкоду. Суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій про порядок звернення в суд відповідно до вимог ЦПК України.
Керуючись ст.48 КК України, ст.ст.286, 288, 369, 372, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності у вчиненні ними кримінального правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КК України, кримінальне провадження закрити.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя: підпис
Вірно: суддя