25 лютого 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Ковалевича С.П., Хилевича С.В.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 06 листопада 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитом та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" про визнання дій Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" по вилученню автомобіля та правовстановлюючих документів на нього неправомірними; вилучення автомобіля у Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" та передання ОСОБА_1, ОСОБА_2, -
Рішенням Сарненського районного суду від 06 листопада 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ „ПриватБанк") задоволено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанкк» 344 гривень 65 коп. судових витрат.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
Вказує, що судом не надано належної оцінки доказам по справі. До уваги було взято лише доводи та докази, надані ПАТ КБ „ПриватБанк".
Зазначає, що судом було відмовлено в задоволенні клопотання про витребування матеріалів кредитної справи, що не дало змоги в повній мірі дослідити всі обставини справи та прийняти обґрунтоване рішення.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх підставність.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Судом встановлено, що 31 січня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, предметом якого є надання позичальнику кредиту в іноземній валюті в сумі 10000 дол. США, для придбання автомобіля, на строк з 31 січня 2008 року по 21 січня 2013 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 15 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язання відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 31 січня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" укладені договори застави: з ОСОБА_2, за умовами договору відповідач передав в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки FORD, модель: TRANSIT, рік випуску: 2004, тип ТЗ: фургон малотонажний, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 вартістю 57772 грн.; з ОСОБА_1 за умовами договору відповідач передав в заставу належні їй на праві власності пральну машину „LG", модель F1015J, серійний номер 00002YRG /0021, вартістю 666,60 грн.; холодильник „NORD", серійний номер 002/KFR00122, вартістю 444,40 грн.; м'який куточок (диван і два крісла, 2003 року випуску), вартістю 444,40 грн.; набір меблів для прихожої вартістю 444,40 грн.
На порушення вимог ст. 530,536, 1054 ЦК України та умов кредитного договору ОСОБА_1 в повному обсязі не виконувала свої зобов"язання, у звязку з чим загальна сума заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 37192,01 гривню, що складається з 4654,82 дол. США., з яких: заборгованість за кредитом 2893,13 дол. США; заборгованість за відсотками 969,38 дол. США; комісія 84,40 дол. США;пеня 471,47 дол. США; штраф (фіксована части на) 31,28 дол. США; штраф (процентна складова)205,16 дол. США.
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду рахує, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушено зобов'язання за договором, які є обов'язковими для сторін.
Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
У відповідності до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Передача автомобіля заставодавцем ОСОБА_2 заставодержателю ПАТ КБ „ПриватБанк" у випадку порушення зобов"язань за договором передбачена п. п. 17.12, 17.13,17.4 договору застави автотранспорту № 0801/55/ТЗ, укладеного між сторонами 31 січня 2008 року (а.с. 12,13).
Про передачу автомобіля 07 серпня 2012 року складений акт, на вказаний період ОСОБА_1, ОСОБА_2 допустили порушення зобов"язань за договором по сплаті коштів, а представники ПАТ КБ „ПриватБанк" при прийнятті автомобіля діяли в межах повноважень.
Будь-яких доказів протиправного вилучення автомобіля, чи вилучення автомобіля всупереч волевиявлення заставодавця, ОСОБА_2 суду не надав (а.с. 53).
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" з урахуванням обставин справи зроблений обгрунтований висновок про звернення стягнення на предмет застави.
З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв"язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 58, 64, 303, 304, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 06 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча А.М. Шеремет
Судді: С.П. Ковальчук
С.В. Хилевич