Справа №482/2326/13-ц 17.03.2014 17.03.2014 17.03.2014
Провадження №22-ц/784/785/14
Головуючий першої інстанції: Гажа О.П..
Категорія 44 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
Іменем України
17 березня 2014 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Серебрякової Т.В.
Самчишиної Н.В.
із секретарем: Шпонарською О.Ю.,
з участю
позивачки - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2014 р., постановленого за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
встановила:
26.11.2013 р. ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В позовній заяві позивачка зазначала, що є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 Разом з нею в цьому житловому будинку зареєстровано її сина ОСОБА_4
З квітня 2012 р. відповідач покинув житловий будинок та не проживає в ньому, перебравшись до АДРЕСА_2.
Враховуючи те, що відповідач втратив статус члена її сім'ї, не приймає участі у витратах на комунальні послуги, підтримання будинку у належному стані та не проживає в ньому більше одного року, позивачка просила про задоволення позову та визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Заочним рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах оскарження, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право користуватися цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
До членів сім'ї власника квартири належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК України (дружина(чоловік), їх діти і батьки). Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником квартири і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 ЖК України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка є власницею житлового будинку АДРЕСА_1
Разом з нею в цьому житловому будинку зареєстровано її сина ОСОБА_4
З квітня 2012 р. відповідач покинув житловий будинок та не проживає в ньому, перебравшись до АДРЕСА_2. для працевлаштування.
В судовому засіданні суду першої інстанції та у засіданні апеляційного суду позивачка підтвердила, що син дійсно виїхав до Києва для працевлаштування, а не на постійне місце проживання та що мотиви подачі позову пов'язані з наміром зберегти будинок від претензій кредиторів сина, хоча вона не була його поручителем та не передавала будинок у заставу.
Суд повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов вірного висновку про те, що відсутність відповідача у спірному будинку пов'язана з поважними причинами.
З урахуванням таких висновків суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, оскільки відсутність відповідача у житловому будинку позивачки з поважних причин не дає підстав для застосування наслідків, передбачених санкцією ч. 2 ст. 405 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених вище висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, який правильно встановив обставини справи й ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а заочне рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.01.2014 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: Т.В.Серебрякова
Н.В. Самчишина