Вирок від 24.03.2014 по справі 643/1558/14-к

Справа № 643/1558/14-к

Пр. № 1-кп/643/248/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12013220470006910 від 28.12.2013 року за підозрою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження РФ, Тамбовська область, м. Маршанськ, циганка, громадянки України, з неповною середньою освітою, раніше судима: 15.01.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 15 ч.2, 186 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільненій від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, не одружена, не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, 1996, 1998, 2006 р.н., проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 та ч.2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 18.03.1976 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимою 15.01.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 15 ч.2, 186 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробувальним строком 1 рік судимість за яке не знята та не погашена у встановлений законом строк, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення і перевиховання не стала та знову скоїла корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , 27.12.2013 року, приблизно о 16:00 годині, знаходячись біля кіоску кондитерських виробів, торгівельного павільйону № НОМЕР_1 , розташованого на території «Круглого ринку», розташованого по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, підійшла до реалізатору вказаного кіоску, раніш незнайомій їй ОСОБА_5 та, під приводом здійснення покупки попрохала ОСОБА_5 передати їй пачку вівсяного печива, вартістю 10 гривень 35 копійок, розрахувавшись за нього однією грошовою купюрою номіналом 200 гривень. Після чого, отримавши 1 пачку печива та решту грошей, що передані їй від ОСОБА_5 в сумі 189 гривень, 65 копійок, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, користуючись довірчими відносинами потерпілої ОСОБА_5 та тим моментом, що ОСОБА_5 за нею не спостерігає, з отриманої суми грошей, непомітно для ОСОБА_5 , частину грошей в сумі 160 гривень, купюрами 2 купюри номіналом 50 гривень та 3 купюри номіналом 20 гривень сховала до правої кишені одягненої на ній дублянки, а решту грошей в сумі 29 гривень 65 копійок, разом з однією пачкою печива повернула ОСОБА_5 , при цьому під надуманим приводом повернення товару попросила ОСОБА_5 повернути їй раніше передану грошову купюру номіналом 200 гривень, на що ОСОБА_5 , не перерахувавши повернуті їй ОСОБА_4 грошові кошти передала останній гроші в сумі 200 гривень, після чого ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та почала рухатися до виходу з території ринку, однак в цей момент ОСОБА_5 помітила, що в повернутій ОСОБА_4 сумі грошей, а саме, решті тільки 29 гривень 65 копійок та закривши кіоск пішла шукати ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила усі дії, які вважала необхідними для реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, однак не довела свій злочинний намір до кінця та не обернула викрадене на свою користь, так як була затримана потерпілою ОСОБА_5 пройшовши близько 40 метрів від вказаного кіоску на території «Круглого ринку», та в подальшому, знаходячись в Московському РВ ХМУ ГУМВС України, за адресою: м. Харків, вул. Халтуріна, ЗО, в ході огляду місця події, в період часу з 21:00 години до 21:20 години 27.12.2013 року ОСОБА_4 добровільно видано з правої кишені надягненої на неї дублянки грошові кошти в сумі 360 гривен, 200 гривень з яких вона показала, це гроші, які вона передавала ОСОБА_5 з метою заволодіння грошима останньої, а 160 гривень, це гроші, що належали ОСОБА_5 , якими вона заволоділа шляхом обману, які були вилучені в ході огляду місця події.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 15 ч.2, 190 ч.2 КК України, тобто закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

31 січня 2014 року по даному кримінальному провадженню між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.1 ст. 468 КПК України укладено угоду про примирення, за якою сторони дійшли згоди, що обвинувачена зобов'язується повно та беззастережно визнати свою вину в обсязі та за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті в ході судового провадження за кримінальним провадженням №12013220470006910.

Потерпіла стверджує та проти цього не заперечує підозрювана, що збитки, спричинені злочином повністю відшкодовані, матеріальних претензій до підозрюваної потерпіла не має.

Зважаючи, що злочин, вчинений обвинуваченою не є тяжким та чинне законодавство України передбачає можливість укладення угоди про примирення у такій категорії справ, сторони вважають за необхідне узгодити розмір покарання, що необхідно призначити підозрюваній в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850 гривень.

Сторони також у відповідності до положень частин шостої та сьомої статті 474 КПК України свідчать, що укладення угоди сторонами є добровільним, що умови угоди не порушують інтересів сторін або інших осіб, що вони дійшли повного та безумовного примирення щодо вчиненого кримінального правопорушення, здатні в повному обсязі виконати умови, викладені в цій угоді.

Потерпілого та підозрювана також свідчить, що їм зрозумілі положення частин шостої та сьомої статті 474 КПК України, а також положення ст. 476 КПК України щодо умисного невиконання умов угоди.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Потерпіла не заперечувала проти затвердження угоди.

Обвинувачена визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч. 2ст. 190 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просить суд угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження встановлено, що скарг обвинувачений під час кримінального провадження не подавав.

Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченої за ч.2 ст.15 та ч. 2 ст. 190 КК України є правильною. Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання можливі для виконання. За таких обставин, суд встановив наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч. 2 ст. 190 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачена підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати по справі відсутні. Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до ч.9 ст.100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити угоду про примирення від 31 січня 2014 року, укладену по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220470006910 від 28.12.2013 між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст.190 КК України і призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 31 січня 2014 року покарання за цією статтею - штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речові докази по справі вважати повернутими потерпілій та обвинуваченій.

Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст. 476 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів через Московський районний суд м. Харкова.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілій та прокурору.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
37777328
Наступний документ
37777330
Інформація про рішення:
№ рішення: 37777329
№ справи: 643/1558/14-к
Дата рішення: 24.03.2014
Дата публікації: 10.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство