Справа № 643/1713/14-к
18.03.2014
18.03.2014 р. Московський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1
у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, раніше засудженого:
- 17.12.2001 р. Київським районним судом м. Харкова за ч. З ст. 185 КК України до 3 р. позбавлення волі; звільненго 10.09.2004 р. по відбуттю строку покарання;
- 14.06.2005 р. Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. З ст. 185 КК України до 4 р. позбавлення волі; звільненого 26.03.2009 р. по відбуттю строку покарання;
- 24.12.2009 р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ст. 15, ч. З ст. 185, ст. 70 КК України до 4 р. позбавлення волі;
- 02.02.2010 р. Золочівським районним судом Харківського області за ч. 1 ст. 383, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 р.6 міс. позбавлення волі; звільненго 05.08.2013 р. умовно-достроково на 8 міс.9 днів;
у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України;
встановив:
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, вступивши між собою у злочинну змову, заволоділи чужим майном за наступних обставин:
07.01.2014 р., о 08:30 год., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились на шістнадцятому поверсі у першому під'їзді будинку АДРЕСА_3 . Усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 шляхом підбору ключа, відчинив вхідні двері до тамбуру житлових квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , після чого, увійшли до вищезазначеного тамбуру і таємно викрали майно, що належить ОСОБА_6 , а саме: чоботи чоловічі зимові “Сlowse”, вартістю 174,50 гр., чоботи чоловічі зимові “Вuvеr” вартістю 359,20 гр., чоботи жіночі зимові, вартістю 27,75 гр., чобіти жіночи зимові, вартістю 180,60 гр., а всього викрали майна загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 611 від 23.01.2014 р. 742 гр.05 коп. Після чого, з місця скоєння
злочину зникли, розпорядившись в подальшому викраденим вищезазначеним взуттям на власний розсуд.
Крім того, 07.01.2014 р., об 09 год., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились на четвертому поверсі у першому під'їзді будинку АДРЕСА_6 , де, усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 шляхом підбору ключа відчинив вхідні двері до тамбуру житлових квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , після чого, увійшли до вищезазначеного тамбуру та таємно викрали майно, що належить ОСОБА_8 : чоботи чоловічі зимові “Сеntrо”, вартістю 91 гр., чоботи жіночі зимові, вартістю 114 гр. та санчата дитячі “Вжик СТ1”, вартістю 202 гр., які належать ОСОБА_9 . Після чого, з місця скоєння злочину зникли, спричинивши матеріальну шкоду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 469 від 28.01.2014 р. на загальну суму 205 гр. та розпорядившись в подальшому викраденим вищезазначеним майном на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свою винуватість у скоєні злочинів визнали повністю, фактичних обставин не оспорювали і пояснили, що 07.01.2014 р. вранці дійсно вкрали з тамбурів квартир обувь (чоботі зимові чоловічі та жіночі, санки); частку вкраденого продали на ринку, але, коли повертались додому, були затримані працівниками міліції, гроши та обувь булі у них вилучені; крадіжку скоїлі у зв'язку з тяжелим матеріальним станом.
Потерпілий ОСОБА_6 вказав суду, що 07.01.2014 р. з тамбура квартири була вкрадена обувь його сім'ї. Він одразу звернувся до міліції, а через короткий час обвинувачених затримали з його обувью, яку і повернули.
Потерпіли ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи в судове засідання не з'явились і суд розглянув справу у їх відсутності.
Оскільки, учасники судового провадження не оспорювали доказів по справі, що надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є належними і допустимими, суд визнав недоцільним дослідження цих доказів та розглянув справу в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, кожного, оскільки, вони таємно викрали чуже майно (крадіжка), із проникненням у приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Судом вивчалась особа обвинувачених і встановлено:
- ОСОБА_4 - раніше в силу ст.89 КК України не судимий, має місце проживання, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, працював неофіційно;
- ОСОБА_5 - раніше був судимий, має місце проживання, але, там постійно не проживає з сімейних підстав, на обліку у лікаря нарколога або психіатра не перебуває, працював неофіційно.;
Обставинами, які пом*якшують покарання обвинувачених, суд визнає їх щире розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжуєєє покарання обвинувачених в порядку ст.67 КК України, суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні покарання суд враховує дані про особу обвинувачених, тяжкість злочину, якій відповідно до положень ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини, що пом'якшують покарання, думку потерпілого ОСОБА_6 , якій просив призначити обвинуваченим покарання у вигляді громадських робіт та призначає його в межах санкції статті КК України, за якою засуджуються.
При цьому, стосовно ОСОБА_4 суд доходить висновку про недоцільність відбування ним покарання в умовах позбавлення воли, оскільки, його виправлення та перевиховання можливі при застосуванні испитового строку.
02.02.2010 р. ОСОБА_5 засуджений Золочівським районним судом Харківського області за ч. 1 ст. 383, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 р.6 міс. позбавлення волі; звільнений 05.08.2013 р. умовно-достроково на 8 міс.9 днів та знову скоїв злочин, не відбувши покарання повністю.
Отже, при визначенні остаточного покарання ОСОБА_5 суд застосовує правила ст. 71 КК України (сукупність вироків).
При обранні обвинуваченим запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд враховує обставини, що викладені в ст.178 КПК України та обирає
ОСОБА_4 особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; ОСОБА_5 - тримання під вартою.
Цивільні позови потерпілими не заявлені.
По справі є судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз: Харківським науково-дослідним інститутом ім. Бокаріуса- 196 гр., НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області в сумі 721,66 гр., що суд стягує з винних осіб на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст.100 КПК України.
Строк відбування покарання суд враховує в строк відбуття покарання.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення воли.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з испитовим строком на 2 роки.
Відповідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїзджати за межи України без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекціі для реєстрації.
Зарахувати в строк відбування покарання час знаходження під вартою з 25.01.2014 р. по 18.03.2014 р., включно.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення воли.
Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання шляхом часткового приєднання приєднати покарання, невідбуте за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 02.02.2010 р. та остаточно призначити до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення воли.
Строк відбування покарання враховувати з 24.01.2014 р.
Речові доказі (обувь) вважати повернутими власникам.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обрати:
ОСОБА_4 особисте зобов'язання, з покладенням обов*яків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
ОСОБА_5 - тримання під вартою в СІЗО м.Харкова.
Звільнити ОСОБА_4 із-під варти в залі суду.
Стягнути судові витрати з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за проведення судових експертиз в сумі 917 гр.66 код. на користь держави в рівних частках.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.
СУДДЯ- ОСОБА_10 .