u
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
28 травня 2009 р. 13 год. 05 хв.
Справа № 2-а-5749/09/2170 Кат. 2.11.11
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Луговій Т.П.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
представника відповідача-1 - ОСОБА_3.,
відповідача-2 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПП "Соколенко" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, посадової особи Державної податкової інспекції у м.Херсоні ОСОБА_4 про визнання протиправних дій, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
встановив:
Приватне підприємство "Соколенко" (позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсон (відповідач-1) та до посадової особи Державної податкової інспекції у м.Херсоні ОСОБА_4 (відповідач-2), в якому просить визнати протиправними дії посадових осіб відповідача-1 та відповідача-2 по проведенню позапланової перевірки позивача, визнання нечинним рішення про встановлення факту та розміру непогашеного податкового зобов'язання і нарахованих пені та штрафу на нього, прийняте за результатами проведеної позапланової перевірки ПП "Соколенко", визнати нечинною податкову вимогу від 13.02.2009 р. № 1/452 по сплаті податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню.
У судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і просив також визнати недійсними рішення відповідача від 05.12.2008 р. № 0000962200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн. та від 05.12.2008 р. № 0000972200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 67067,08 грн.
Спірні рішення про застосування штрафних санкцій складені на підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 20.11.2008 р. № 3551/22-2/31390058.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.02.2009 р. ним була отримана перша податкова вимога про сплату податкового боргу, включаючи пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення вимог валютного законодавства на суму 67067,08 грн., тоді як позивачу невідоме походження зазначених платежів. Позивач вважає, що пеня та штраф, нараховані за наслідками перевірки його діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідачем за період з 01.08.2007 р. по 31.10.2008 р., яка проводилась працівниками Державної податкової інспекції у м.Херсоні, а саме ОСОБА_4, з 11.11.2008 р. по 17.11.2008 р., безпідставно. На думку позивача, ця перевірка не була проведена у зв'язку з порушенням відповідачем-1 та відповідачем-2 порядку проведення такої перевірки (відмова у реєстрації перевіряючих у журналі реєстрації перевірок). Стверджує, що перевірка взагалі не проводилася, оскільки директора ПП "Соколенко" не попереджали про її проведення, і він в цей час перебував у відрядженні. Ніякі документи ОСОБА_4 не перевірялися. Під час перевірки ОСОБА_4 первинні документи бухгалтерського обліку не надавалися у зв"язку з відсутністю директора, внаслідок чого висновки перевіряючих є неповними та такими, що не відповідають дійсності. Крім того, за наслідками цієї перевірки позивачу не вручені акт перевірки та рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства. Позивач стверджує, що у нього у наявності є всі документи, які підтверджують відсутність валютних цінностей за межами митних кордонів України, а тому законодавство у сфері зовнішньоекономічної діяльності ним не порушено.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зазначили, що перевірка працівниками Державної податкової інспекції у м.Херсоні взагалі не проводилася, оскільки всі бухгалтерські документи перебували у аудиторській фірмі, з якою ПП "Соколенко" уклало договір на ведення його бухгалтерського обліку. Акт складений без виходу до позивача та без врахування всіх документів, про що свідчать неточності самого акту. Зазначають, що директора ПП "Соколенко" ніхто не попереджав про проведення перевірки, у зв"язку з чим вважають, що відповідач-1 та відповідач-2 не мали права проводити будь-яку перевірку без платника податку. Відповідачем-1 та відповідачем-2 безпідставно не взяті до уваги акти виконаних робіт, підтверджених маркетинговими звітами, та протоколи зарахування зустрічних однорідних вимог, які свідчать про відсутність дебіторської заборгованості, внаслідок чого декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами ПП "Соколенко" не подавалася. Звертають увагу на те, що відповідачем-1 та відповідачем-2 проведено позапланову перевірку без рішення суду, що є грубим порушенням вимог ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу".
Представник відповідача-1 та відповідач-2 проти позову заперечували і вважають дії по перевірці ПП "Соколенка" правильними, а рішення, прийняті за наслідками цієї перевірки обґрунтованими та такими що відповідають валютному законодавству, так як перевірка позивача проведена на підставі його заяви та відповідно до затвердженого керівником Державної податкової інспекції у м.Херсоні плану перевірки. Направлення та копія наказу вручені комерційному директору ПП "Соколенко" під розписку, перевірку проведено з відома директора ПП "Соколенко". За результатами перевірки виявлено порушення вимог валютного законодавства по контрактам від 01.08.2007 р. № 1/2007 та від 11.01.2008 р. № 4, прийняті рішення (форми "С") на загальну суму 67237,08 грн., а саме рішення від 05.12.2008 р. № 0000972200/0 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 67067,08 (за пенею), рішення від 05.12.2008 р. № 0000962200/0 про застосування фінансових санкцій на суму 170 грн. Акти, які надавалися позивачем на підтвердження виконаних робіт, не приймалися до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Акт перевірки позивачу вручено через поштове відправлення рекомендованим листом, а рішення про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства через неможливість його вручення поштою розміщені на дошці податкових оголошень. Вважають, що у зв'язку з тим, що позивач звернувся з позовом до суду щодо правильності нарахування пені та штрафів за порушення валютного законодавства ці зобов'язання є неузгодженими і податкова вимога 13.02.2009 р. № 1/452 вважається відкликаною.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Положеннями п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов"язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов"язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов"язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб"єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов"язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов"язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Статтями 11-1, 11-2 даного Закону передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за нявності хоча б однієї з обставин, зазначених у ч.6 ст.11-1 Закону, зокрема - платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Неподання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що 05.11.2008 р. директором ПП "Соколенко" ОСОБА_5. до Державної податкової інспекції у м.Херсоні було подано заяву з проханням проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства України по зовнішньоекономічним контрактам № 1/2007 від 01.08.2007 р. та № 4 від 11.01.2008 р.
10.11.2008 р. керівником Державної податкової інспекції у м.Херсоні видано наказ № 811 "Про проведення позапланової виїзної перевірки", яким затверджено план проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Соколенко" з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічним контрактам від 01.08.2007 р. № 1/2007, від 11.01.2008 р. № 4, проведення якої доручено старшому державному податковому ревізору-інспектору ОСОБА_4
Таким чином судом встановлено, що перевірка ПП "Соколенко" проводились за заявою платника податку на підставі затвердженого наказом керівника Державної податкової інспекції у м.Херсоні плану перевірки, наявністю відомостей про неподачу позивачем декларації у встановлені строки, а тому Державна податкова інспекція у м.Херсоні мала право на проведення позапланової виїзної перевірки без рішення суду, і її дії відповідають вимогам законодавства.
Посилання представників позивача на відсутність у співробітника податкової інспекції необхідного направлення на перевірку є безпідставними, оскільки перевірка проводились на підставі направлення на перевірку № 1892/22-2 від 11.11.2008 р., реквізити яких занесені до акту перевірки, копію цього направлення було надано представником відповідача-1 в судовому засіданні, і за своєю формою це направлення відповідає тим вимогам законодавства, які до нього пред"являються.
Виходячи з наведеного суд не вбачає порушень вимог законодавства при проведені відповідачем 1 та відповідачем-2 позапланової виїзної перевірки позивача.
Щодо зазначення у акту перевірки за доводами позивача недостовірних відомостей щодо дати реєстрації підприємства, розміру статутного капіталу та його належності, суд зазначає, що дані обставини не є основоположними для визнання перевірки незаконною, оскільки вони ніяким чином не впливають на правильність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно неправильного зазначення юридичної адреси ПП "Соколенко", оскільки у розділі 2 акту перевірки № 3551/22-2/31390058 від 20.11.2008 р. вказано юридичну адресу підприємства, яка відповідає даним з ЄДРПОУ: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності ПП "Соколенко" укладено контракт № 1/2007 від 01.08.2007 р. на експорт сільськогосподарської продукції фірмі "ILKA Otomotiiv Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi" та контракт № 4 від 11.01.2008 р. на надання послуг "ILKA Otomotiiv Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi" по маркетинговому дослідженню ринку збуту сільськогосподарської продукції для замовника ПП "Соколенко".
За даними контрактами протягом 2007-2008 років позивачем було експортовано сільськогосподарської продукції на загальну суму 1247245,98 доларів США або на 6271456,32 грн. Розрахунки за експортований товар проведені шляхом перерахування валютної виручки на рахунки позивача на суму 1034740 доларів США або на 5168207,29 грн. та шляхом надання маркетингових послуг на замовлення позивача.
Проведеною позаплановою перевіркою позивача від 20.11.2008 р. № 3551/22-2/31390058 було встановлено, що гроші за експортовані товари надійшли на рахунки ПП "Соколенко" з порушенням встановленого строку їх надходження, валютна виручка на суму 54185,18 доларів США на рахунок у банку позивача взагалі не надійшла.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, який давав би право на продовження строків повернення валютних цінностей і тому суд вважає, що у позивача були відсутні підстави по затримці надходження цих цінностей на рахунки в банках в межах валютного законодавства України.
Неповернення валютної виручки позивач пояснює тим, що на цю суму фірмою "Otomotiiv Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi" на підставі контракту № 4 від 11.01.2008 р. йому було надано послуги по маркетинговому вивченню ринку збуту сільськогосподарської продукції за межами митних кордонів України. Надання послуг відповідно до контракту № 4 від 11.01.2008 р. підтверджується актами виконаних робіт № 1 від 21.01.2008 р., № 2 від 03.03.2008 р., № 3 від 08.05.2008 р., № 4 від 28.05.2008 р., .№ 5 від 20.06.2008 р.
За актами виконаних робіт надавались послуги по збору та обробці інформації по вивченню ринку збуту сільськогосподарської продукції на території Туреччини. До актів виконаних робіт надавались звіти про вивчення ринку збуту сільськогосподарської продукції. Звіти містили дані про можливі ціни реалізації сільськогосподарської продукції при умові постачання автомобільним або морським транспортом.
За контрактом № 4 від 11.01.2008 р. вартість послуг не обумовлена, а визначалась сторонами на підставі підписаних додатків.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Акти виконаних робіт, які надані представником позивача, не містять обов'язкових реквізитів по складанню бухгалтерських документів.
Невиконання вимог щодо складання бухгалтерських документів не дозволяє у судовому засіданні встановити загальний обсяг та вартість наданих послуг та встановити приналежність цих послуг до послуг, наданих відповідно до контакту № 4 від 11.01.2008 р.
Відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" від 18.06.1994 р. № 319/94 суб'єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності зобов'язані надавати податковим органам декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.
Судом встановлено, що позивач валютні цінності, які знаходяться за межами митної території України, не декларував, чим порушив вимоги Указу Президента України № 319/94.
Відповідно до ст.4 Закону України № 185 позивачу обгрунтовано нарахована пеня у сумі 67067,08 грн. за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Станом на 31.10.2008 р. ПП "Соколенко" мало прострочену дебіторську заборгованість у сумі 54185,18 доларів США.
За порушення порядку та строків декларування валютних цінностей встановлена відповідальність відповідно до ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93, пп.2.3 п.2 "Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 р. № 542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 р. за № 712/4005, п.2.7 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 р. за № 209/4430. На підставі зазначених нормативних актів за порушення строків декларування станом на 01.10.2008 р. до ПП "Соколенко" обгрунтовано застосовано відповідачем-1 штрафні (фінансові) санкції на суму 170 грн.
Положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ передбачено, що податкові зобов'язання платника податків вважаються узгодженими після надання податкової звітності або після вручення платникові податкового повідомлення- рішення чи іншого документу, якщо податкове зобов'язання визначене податковим органом.
З наданих представником відповідача-1 доказів слідує, що позивач відмовився від підписання акту позапланової перевірки від 20.11.2008 р. № 3551/22-2, про що відповідачем-1 було складено акт № 1407/22-2/31390058 від 20.11.2008 р. Акт перевірки від 20.11.2008 р. ПП "Соколенко" було вручено поштою рекомендованим листом. Рішення про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства позивачу було вручене шляхом розміщення його на дошці податкових оголошень через неможливість його вручення поштою.
Зазначене свідчить, що відповідачем-1 дотримані всі норми законодавства щодо оформлення матеріалів перевірки та доведення до платника податків рішень про застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства України.
Положеннями пп2.1 п.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов"язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до ст.6 цього Закону податкові вимоги надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов"язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Перша податкова вимога надсилається з першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов"язання.
Згідно акту позапланової документальної перевірки від 20.11.2008 р. № 3551/22-2/31390058 встановлено порушення вимог валютного законодавства, за результатами яких податковою інспекцією прийняті рішення (форми "С") на загальну суму 67237,08 грн.
У зв"язку з наявністю податкового боргу податковим органом сформовано першу податкову вимогу від 13.02.2009 р. № 1/452, яка отримана підприємством поштовим повідомленням 03.03.2009 р. 10.03.2009 р. ПП "Соколенко" звернулося до суду з адміністративним позовом про оскарження прийнятих стосовно нього рішень про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до вимог ст.5 Закону України № 2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду, сума податкового зобов"язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
При таких обставинам позовні вимоги позивача в частині визнання недійсною першої податкової вимоги від 13.02.2009 р. № 1/452 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Позов ПП "Соколенко" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, посадової особи Державної податкової інспекції у м.Херсоні ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.
Визнати нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 13.02.2009 р. № 1/452.
В задоволенні позову в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП "Соколенко" з 11.11.2008 р. по 17.11.2008 р., визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 05.12.2008 р. за № 0000962200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170 грн. та визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 05.12.2008 р. за № 0000972200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 67067,08 грн. на підставі акту перевірки № 3551/22-2 від 20.11.2008 р. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 05 червня 2009 року.
Суддя О.І.Бездрабко